Блог

Кущ Олексій: Чи налізе «маска Мазепи» на Жеваго

Нещодавно привернула увага публікація прес-релізу Полтавського ГЗК, який вони розмістили у Forbes. Нібито з підприємства намагаються через суд стягнути «неіснуючий борг» у 4,7 млрд грн

0

comments1877

Кущ Олексій

аналітика, економіка, фінанси

Постійний автор «Ділової столиці» та інших провідних видань, лідер рейтингів медійного цитування. Має великий досвід роботи в банках та інвестиційних компаніях. Працював начальником департаменту цінних паперів, директором іпотечного центру. Багаторічний радник президента Асоціації українських банків.

Чи налізе «маска Мазепи» на Жеваго

 

Нещодавно привернула увага публікація прес-релізу Полтавського ГЗК, який вони розмістили у Forbes.

 

Нібито з підприємства намагаються через суд стягнути «неіснуючий борг» у 4,7 млрд грн

(https://forbes.ua/ru/news/z-poltavskogo-gzk-namagayutsya-cherez-sud-styagnuti-neisnuyuchiy-borg-u-47-mlrd-grn-zayava-kompanii-02022024-18948).

 

Сума велика, та й тема тиску держави на бізнес вкрай актуальна.

 

Проте більше зацікавило те, що мова йде в даному випадку про бізнес мільярдера Жеваго, якого ДБР розшуку за звинуваченнями у причетності до розкрадання 2,5 млрд грн вкладників банку «Фінанси та Кредит» (належав Жеваго), а НАБУ – за хабар Голові Верховного суду в розмірі 2,7 млн доларів. Хоча сам фігурант продовжує спокійно жити у Парижі в палаці орієнтовною вартістю за 35 млн євро.

 

Зацікавило й тому, що Жеваго намагається натягнути на себе «маску» Ігоря Мазепи та хайпанути на кейсі власника Concorde Capital, ніби держава і тут переслідує чесного бізнесмена. Принципова відмінність цих двох випадків – за Мазепу публічно заступились сотні представників української бізнес-спільноти, в той час як про тиск на «підприємця та мецената» Жеваго говорять лише менеджери на зарплаті та заряджені ним медіа.

 

Мені захотілось детальніше розібратися, що відбувається, тож ось вам аналіз кейсу та що приховано за лаштунками.

 

Полтавський ГЗК, основним акціонером якого є Жеваго, тримав кошти на рахунках в банку «Фінанси та Кредит», який належить Жеваго.

 

Це зрозуміло, де ж ще їх тримати. За рахунок коштів Полтавського ГЗК банк видавав інсайдерські кредити іншим компаніям, пов’язаним з Жеваго.

 

Це теж зрозуміло, адже до «банкопаду» 2014-2015 року кредитування свого бізнесу через кишеньковий банк було звичною практикою для українських «бізнесменів».

 

Серпень 2015 року. Жеваго прекрасно усвідомлює, що банк проблемний і перейде під контроль держави, як і десятки інших банків у той період.

 

У банку обліковується депозит Полтавського ГЗК, кошти з якого давно розійшлися на інсайдерське кредитування і які ніхто і не планував повертати.  

 

Реальних грошей на рахунках банку немає. Але якщо ти власник банку, ти можеш використати ці віртуальні 150 млн доларів Полтавського ГЗК, щоб списати реальні борги своїх дванадцяти (!) підприємств.

 

Для цього Полтавський ГЗК і підписав договори поруки. За один місяць провели всі операції, кредити погасили. Хоча ніякого реального руху коштів, зрозуміло, не було, все закрили лише за даними обліку.

 

Коли у вересні у банк заходить держава, що вона бачить? На рахунках нулі, а «жирних» боржників уже немає – їхні борги нібито погашено порукою Полтавського ГЗК. Де брати кошти на виплату звичайним вкладним незрозуміло.

 

Як Жеваго пояснив своїм іноземним інвесторам чому його власний банк не повернув компанії 150 млн доларів депозиту, а використав ці кошти для погашення боргів не пов’язаного з Ferrexpo бізнесу?

 

Дуже просто.

 

СПИСАЛИ КОШТИ НЕЗАКОННО. НІЯКИХ ДОГОВОРІВ ПОРУКИ НЕ БУЛО. ГРОШІ ВКРАЛА ДЕРЖАВА. І у це навіть можна було би повірити, адже за неймовірним збігом обставин, коли держава зайшла в банк оригіналів цих договорів поруки не знайшли.

 

Якби не два «але».

 

По-перше, списання відбулось до приходу держави, а менеджмент позичальників, банку і поручителя - це ПІДКОНТРОЛЬНІ ЖЕВАГО менеджери.

 

По-друге, за фактом викрадення оригіналів договорів поруки була порушена кримінальна справа, основними фігурантами якої є топ-менеджери банку і слідство має визначити, чи не був до цього причетний колишній власник банку?

 

Далі, як завжди буває із цим персонажем, свою роль зіграла банальна ЖАДІБНІСТЬ.

 

Ferrexpo не просто заявила, що держава вкрала у наших іноземних інвесторів $ 150 млн.

 

Вони пішли у суд, щоб змусити Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести цю суму у реєстр кредиторів банку, щоб ДЕРЖАВА КОМПЕНСУВАЛА їм ці кошти. У 2019 році суд стає на бік Жеваго та визнає списання коштів незаконним, оскільки оригіналів договорів поруки суду не показали (можливо, тому що їх викрали?).

 

Тому Фонд змушений «відмотати» списання назад – відновити борг позичальників та записи на рахунках Полтавського ГЗК про наявність коштів. Все для того, щоб потім внести ці суми у реєстр кредиторів.

 

У червні 2022 року Верховний Суд за сукупністю доказів суд прийшов до висновку, що не зважаючи на відсутність оригіналів документів, – ці поруки все ж таки були, і банк мав право вимагати від поручителя погасити борги боржників.

 

Тепер найцікавіше.

 

Після того, як у 2019 році Фонд на підставі рішення суду відновив борги пов’язаних з Жеваго позичальників, він продав ці борги через аукціон. Тобто, після рішення Верховного у 2022, банк повторно списати борги об’єктивної можливості не мав – вони вже продані.

 

Тому компанія, яка викупила ці борги, не розгубилась, скористалась можливістю і пред’явила вимогу Полтавському ГЗК.  

 

Все логічно, факт наявності порук встановлено Верховним Судом, https://reyestr.court.gov.ua/Review/104788278, а борги станом на сьогодні не погашені (у листопаді 2023 року це остаточно підтвердив Верховний Суд по іншій справі https://reyestr.court.gov.ua/Review/115031029).

 

Нещодавно апеляційний суд підтвердив законність вимог до Полтавського ГЗК на 4,7 млрд грн, але сторона Жеваго натякає, що конкретно це рішення є корупційним, що звучить як вищий «левел» цинізму в умовах, коли самому Жеваго висунули підозру у наданні неправомірної вигоди голові та суддям Верховного Суду!

 

Зараз активно розгортається медійна компанія в ЗМІ, на хайпі з кейсом Мазепи та гаслами про тиск держави на бізнес.

 

Але це зовсім не про тиск на бізнес.

 

Це про те, як після стількох років петляння між крапельками Жеваго все ж таки буде змушений пояснити своїм іноземним інвесторам чому його банк у 2015 році використав 150 млн доларів Ferrexpo для погашення інсайдерських кредитів інших компаній Жеваго, а тепер – коли схематоз дав тріщину – чому Ferrexpo  має заплатити ще 150 млн доларів, щоб закрити свої зобов’язання за договорами поруки.

 

І вкотре зробити винною державу не вийде, хоч і дуже хочеться – судячи по меседжам Ferrexpo в прес-релізі про «очевидні ознаки економічного злочину з боку посадовців ФГВФО і суддів».

 

Ось така повчальна історія на 300 млн доларів.



comments

Новости партнеров

comments

Другие материалы автора


Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!