Кушнір Світлана : Де різниця між фінмоном банку та Держфінмоніторингом – довелося пояснювати премʼєр-міністру

Історія з так званим «фінмоном» уже встигла обрости політичними трактуваннями, хоча насправді тут достатньо один раз уважно подивитися на факти і розібратися, про що саме йдеться.

https://www.youtube.com/live/76j9yjp8jqM?si=KhrkED5j7gk9FBh5&t=3744

Під час години запитань до уряду прем’єр-міністр Корецький досить точно сформулював суть проблеми, відповідаючи на запитання депутата Олексія Гончаренка.

«Там іде мова про конкретну персону фінмоніторингу конкретного банку. Йде мова про чітку відповідальність конкретних осіб. І наскільки мені відомо, ця людина отримала навіть підозру від антикорупційних органів».

У цій відповіді важливе навіть не прізвище конкретного фігуранта. Важливе принципове розмежування понять, яке останніми днями чомусь почали свідомо або несвідомо стирати.

Фінансовий моніторинг конкретного банку і Державна служба фінансового моніторингу України не є одним і тим самим. Це різні рівні системи, різні функції і різна відповідальність.

Банк є суб’єктом первинного фінансового моніторингу. Саме він безпосередньо бачить рахунок клієнта, його операції, походження коштів, контрагентів і характер транзакцій. Саме в банку працюють внутрішні алгоритми оцінки ризику, комплаєнс та посадові особи, які ухвалюють рішення щодо перевірки клієнта чи конкретної операції. Коли в побуті кажуть, що «фінмон пропустив платіж» або «фінмон заблокував рахунок», у більшості випадків мова саме про фінансовий моніторинг банку.

Держфінмоніторинг має зовсім іншу функцію. Це орган фінансової розвідки. Через нього не проходять банківські платежі в режимі реального часу, він не веде рахунки клієнтів і не погоджує кожну операцію перед її проведенням. Його завдання полягає в аналізі інформації, яка надходить від банків та інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу, встановленні зв’язків між операціями та подальшій передачі матеріалів правоохоронним органам, якщо є відповідні підстави.

Саме тому спроба перенести відповідальність за можливі дії конкретного працівника чи керівника банківського фінансового моніторингу на державний орган є не просто неточністю. Це фактично підміна предмета розмови.

Більше того, матеріали суду дають достатньо чітке розуміння того, який саме рівень фінансового моніторингу фігурує у цій історії. В ухвалі Вищого антикорупційного суду Sense Bank прямо згадується як суб’єкт первинного фінансового моніторингу. Там же фігурує профільний департамент банку та описуються обставини, пов’язані з роботою внутрішніх автоматизованих механізмів виявлення операцій, які підлягають фінансовому моніторингу.

Тобто мова йде не про абстрактну державну систему і не про те, що хтось у Держфінмоніторингу нібито вручну «пропускав» конкретні платежі. Мова йде про конкретний банк, конкретні внутрішні процедури і конкретних посадових осіб, дії яких зараз оцінює слідство.

І тут відповідь прем’єра важлива саме своєю предметністю. Якщо є конкретна людина, конкретна функція в конкретному банку і конкретна підозра правоохоронних органів, то відповідальність повинна бути персоніфікованою. Не можна замість цього розмивати дискусію до рівня звинувачень на адресу всієї системи або іншої державної інституції, яка виконує зовсім інші завдання.

У таких справах точність формулювань має принципове значення. Особливо коли мова йде про антикорупційне розслідування, державний банк і великі суми коштів. Будь-яка підміна понять дуже швидко перетворюється з помилки на політичну маніпуляцію.

Якщо питання стосується того, як операція пройшла через внутрішні процедури банку, відповідати мають ті, хто відповідав за ці процедури. Якщо виникають питання до дотримання банком вимог фінансового моніторингу, це вже сфера банківського нагляду. Якщо Держфінмоніторинг отримував інформацію про підозрілі операції, потрібно оцінювати, як вона була опрацьована та передана правоохоронцям. Це різні питання, і змішувати їх в одну політичну тезу некоректно.

Можна по-різному оцінювати саму справу, дії її фігурантів чи роботу правоохоронців. Але базові факти від цього не змінюються. Фінмон конкретного банку не дорівнює Держфінмоніторингу.

У принципових кейсах подібна підміна понять неприпустима. Бо врешті вона не допомагає встановити відповідальність, а навпаки розмиває її.