Dmytro Levus: Дуда в Україні. Візит єднання

Візит польського президента Анджея Дуди став помітним явищем в українському медіа-просторі. Було б дивно, якби цього не сталося. Бо це було масштабно. Перший візит президента Польщі після переобрання, в умовах всезагальної європейської карантинної лихоманки, яка ось-ось повернеться, був до Ватикану. Що цілком зрозуміло. Відносини зі Святим Престолом, який до того ж сприяв падінню комунізму у Польщі – річ для поляків сакральна. Але другий візит стався до України. І це свідчення як того значення, яке вона має для Польщі у зовнішній політиці, так і фіксації візитом змін та нового рівня співпраці між країнами, по суті реального стратегічного партнерства. Спрацювали, у першу чергу, ініціативи українського МЗС та президента і та робота, що велася тривалий період. Той самий «Люблинський трикутник» був одним із її проявів. Тепер візит наповнив співпрацю конкретним змістом. В нього дві складові: політична з суттєвим безпековим блоком та економічна з конкретними домовленостями та запуском спільних проектів. Спільна заява президента Польщі Дуди та президента України Зеленського, дуже широка і не є суто декларативною, як часто буває з такого роду документами. Вона охоплює величезне коло питань від боротьби з коронавірусом до історичної пам’яті. Важливо, що Польща підтримує суверенітет та територіальну цілісність України та виступає з припинення незаконної окупації Криму та агресії на Донбасі з боку РФ, підтримує Україну у розширенні співпраці з НАТО та ЄС. Із нового ж – висловлення зацікавленості щодо участі Варшави у міжнародній платформі з деокупації Криму. Тобто ініціатива президента Зеленського отримує підтримку і починає втілюватися у життя. Проблеми у політиці національної пам’яті та примирення, сконцентровані у практичній площині у питанні пошуку та встановлення пам’ятників героям та жертвам обох народів у двадцятому столітті, у тому числі у війнах поляків проти українців поки є. Польща зробила певні кроки назустріч, коли відновила пам’ятну табличку загиблим бійцям УПА на горі Монастир. Але слід зазначити, що це відновлення не відбулося в повному обсязі, бо сталося без написів імен та віку загиблих. І українська сторона не обійшла увагою цей момент. При цьому історична пам'ять не стала перешкодою для нового рівня українсько-польських відносин, що є однозначним позитивом. Щоб зрозуміти масштаб змін у економічній співпраці, слід подивитися на результати поїздки Дуди та Зеленського на українсько-польський економічний форум до Одеси, яка відбувалася у рамках візиту польського президента. Зеленський підняв питання щодо розбудови інфраструктри кордону та можливостей транзиту для українських перевізників територією Польщі. Вже підписано Договір щодо нерозголошення потенційним покупцем конфіденційної інформації про об’єкти приватизації між Фондом державного майна України та польською державною нафтогазовою компанією Polskie Górnictwo Naftowe i Gazownictwo S.A. Адміністрація морських портів України та Адміністрація порту Гданськ підписали Меморандум про наміри. Тобто йдеться не тільки про поглиблення співпраці між українськими портами на Чорному морі й найбільшим польським глибоководним портом на Балтійському морі – Гданськом, але й про повноцінну роботу транспортного коридору Чорне море – Балтійське море. До того ж, це сигнал інвесторам з Заходу, що Україна відкрита до співпраці.

          Задля справедливості, інтерес до візиту президента Польщі та ще й з такими результатами, які є свідченнями успішної політики України міг бути і більшим. Але стала практика для багатьох ЗМІ жити з жахів та проблем дається взнаки. Системний успіх зможе зламати її.