Поддубная Алина: Європейський інструмент сусідства

Діючим програмним (стратегічним) документом Сторони ЄС щодо надання технічної допомоги Україні є Європейський інструмент сусідства (ЄІС), метою якого є сприяння поглибленню політичного співробітництва, основоположних демократичних принципів, активізації економічної інтеграції та зміцненню партнерства між ЄС та країнами-партнерами.

На період 2014—2020 років бюджет ЄІС складав 15,4 млрд євро для всіх 16 країн сусідства.

Загальний обсяг допомоги на 2018—2020 роки передбачав 430—530 млн євро, що надається за принципом "more for more", тобто в залежності від прогресу Української Сторони у виконанні відповідних реформ.

Разом з цим, на кожний рік визначається більш конкретний перелік пріоритетів допомоги на програмному рівні (2—3 ключові напрями реформ).

Бюджет безоплатної допомоги для України на 2020 рік становив понад 200 млн євро.

У 2020 році особлива увага була приділена підтримці середнього та малого підприємництва, сходу України, сільського господарства та громадянського суспільства. Крім того, ЄС продовжила практику надання підтримки Україні в рамках фінансування комплексних програм технічного співробітництва (Technical Cooperation Facility).

Багаторічна фінансова перспектива ЄС на 2021—2027 роки

27.03.2019 Європейський Парламент прийняв законодавчу резолюцію щодо нової Багаторічної фінансової перспективи ЄС на 2021—2027 роки (БФП), яка визначає фінансування зовнішнього виміру діяльності ЄС на 2021—2027 роки.

Нова БФП об’єднує більшість інструментів зовнішнього фінансування ЄС в один глобальний інструмент під назвою "Сусідство, розвиток та міжнародне співробітництво" (NDICI). Таким чином, Європейський інструмент сусідства, в межах якого відбувається фінансування Південного і Східного сусідства, припинить своє існування і стане частиною NDICI.

Разом з тим, глобальний інструмент NDICI доповнюватимуть:

Відповідно до традиційного розподілу коштів очікується, що на країни Східного партнерства припадатиме приблизно 1/3 зі згаданих коштів (на Південне партнерство — близько 2/3). Таким чином, можна очікувати, що рамки щорічного бюджету зовнішньої допомоги шести країнам Східного партнерства (Україна, Грузія, Молдова, Азербайджан, Білорусь, Вірменія) на 2021—2027 роки складатимуть близько 1 млрд євро.

Згідно з резолюцією Європейського Парламенту, семирічний бюджет нового фінансового інструменту складе у розмірі 93,154 млрд євро, з яких 45 % коштів будуть спрямовані на підтримку кліматичних та екологічних цілей, а 22 млрд євро припадатиме на країни Європейської політики сусідства.

Пропозиція Європейської Комісії також включає фінансові рамки зовнішніх інвестицій на основі Зовнішнього інвестиційного плану (до 60 млрд євро) та Європейський інструмент миру (European Peace Facility) (10,5 млрд євро).

Крім того, Україна висловила зацікавленість в залученні до реалізації "Європейської зеленої угоди", що охоплює шість галузевих політик Євросоюзу, і в забезпеченні національного внеску в досягнення кліматичних амбіцій ЄС.

Уряд презентував проект концепції "зеленого" енергетичного переходу України до 2050 року, обумовлений трансформацією підходів до розвитку енергетики в світі та особливою увагою до проблем боротьби зі зміною клімату.

Закладене в концепції "зеленого" енергетичного переходу початок змін може дозволити Україні бути серед лідерів в глобальній боротьбі зі зміною клімату і модернізації економіки, з урахуванням потреб стійкого розвитку.

Так, зокрема, на рівні уряду України регулярно обговорюються конкретні пропозиції щодо циклічної економіці, енергоефективності та енергозбереження, транспорту та інфраструктури, розвитку водневої енергетики, відновлюваних джерел, застосування наукового потенціалу України для впровадження "Європейського зеленого угоди".

Важливим напрямком для України є ​​поглиблення міжрегіонального співробітництва, перенесення євроінтеграції в регіони і громади, оскільки саме на місцях будуть впроваджуватися реформи, прийняті на законодавчому рівні.

Місцеві громади потребують не тільки в європейському законодавстві, але і в практичному керівництві щодо його виконання. Тому обмін досвідом, напрацюваннями з європейськими колегами в рішенні схожих проблем і удосконалення місцевого управління - все це має вирішальне значення для успішності нашого асоційованого партнерства з ЄС.

Тому саме міжрегіональне співробітництво відіграє керівну роль в політиці відносин України з сусідніми європейськими державами, стає важливим фактором сталого соціально-економічного розвитку регіонів і їх активного залучення до процесу європейської інтеграції.

Для досягнення цих цілей нам і потрібні Європейський інструмент сусідства та активна підтримка ЄС порядку денного реформ, який і надалі буде консолідувати політичні сили і українське суспільство.

Довідково:

Прикордонне співробітництво є одним із інструментів сприяння економічному та соціальному розвитку в прикордонних регіонах, вирішення спільних проблемних питань у сферах охорони навколишнього природного середовища, здоров'я громадян, безпеки, а також сприяння покращенню умов і вільних підходів до переміщення людей, товарів та капіталу.

Україна бере участь у реалізації чотирьох спільних операційних програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства на 2014–2020 роки, а саме: «Україна – Румунія», «Басейн Чорного моря», «Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія», «Україна – Польща – Білорусь», загальний бюджет яких становив близько 403 млн євро. 

Рахункова палата входить до складу груп аудиторів за всіма чотирма програмами прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства на 2014–2020 роки, які формуються з представників кожної країни-учасниці і повинні здійснювати аудити, зокрема, щодо систем управління та контролю, проектів та щорічної звітності.

Кожна країна-учасниця є відповідальною за створення надійної національної системи управління і контролю, яка функціонуватиме відповідно до вимог і правил ЄС, а також розроблення механізмів, спроможних ефективно запобігати, виявляти та виправляти порушення та помилки.