logo

Coinspot 22.10.2020

BTC/USD

12871.21

ETH/USD

397.99

LTC/USD

54.90

НБУ 22.10.2020

USD/UAH

28.45

EUR/UAH

33.70

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Блог

Вадим Трюхан: Фокінізація державної політики - загроза Українській державі

Після звільнення екс-прем'єра Фокіна з Тристоронньої контактної групи на мить здалося, що Президент Зеленський нарешті зрозумів, що дилентанти і пенсіонери, яких йому підсовують його ж друзі та партнери по минулому життю у шоу-бізнесі, слабкі помічники у справі розбудови держави. Проте оптимізм виявився передчасним.

Вадим Трюхан

Голова правління громадської організації «Європейський Рух України» та юридичної фірми "ЮМАС". Дипломат, юрист-міжнародник, магістр державного управління, експерт з європейської інтеграції, національної безпеки, міжнародного публічного та європейського права. Працював на різних посадах в МЗС України, - від аташе Договірно-правового управління до заступника директора департаменту ЄС і Посла з особливих доручень. Був директором Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції в Секретаріаті КМУ. Працював а Адміністрації Президента України, а також за кордоном, зокрема в місії ОБСЄ у Хорватії та в місії Ради Європи зі спостереження за виборами в Косово. 


На перший погляд, ініціатива Банкової “порадитися” з народом з найбілш чутливих питань, які стосуються подальшої розбудови Української держави, нічого, окрім захоплення, викликати не має. Проте є три “але”.

 

Перше але. Така ініціатива мала б відповідати чинному законодавству України. Варіанти два. Перший - проведення референдуму, результати якого були б обов'язковими до імплементації, для чого давно пора б вже ухвалити відповідний Закон. Другий - проведення соціологічного опитування силами репутаційно авторитетної і водночас нейтральної соліологічної служби за державний кошт. Адже ініціатива президентська, тому про якихось спонсорів вести мову не доводиться, адже все має бути транспарентно і чисто, без жодних ознак корупції. У нашому ж випадку про жоден з цих варіантів не йдеться. Маємо черговий гібрид. Гібридний референдум або гібридне соціологічне опитування. Наслідки якого до того ж абсолютно не передбачувані для країни.

 

Друге але. Для того, щоб народ усвідомлено зміг порадити Президенту що робити, треба виконати як мінімум дві передумови. Перша - роз'яснити йому які є варіанти рішення і чому. Друга - дати йому час на те, щоб він міг обдумати варіанти відповідей, а головне, -  наслідки від їхнього впровадження. Ні того, ні іншого президентська ініціатива не передбачає. Адже до 25 жовтня залишилось всього 10 днів. До речі, це менше аніж від моменту оголошення російськими окупантами рішення про проведення референдуму в Криму і Севастополі до дня голосування. Більше того, навіть сьогодні зміст трьох з п'яти питань ще не відомий широкому загалу.

 

І третє але, найважливіше. “Радитися” з народом треба вчасно, а не тоді, коли він, цей народ, занятий іншим, - думає над тим, кому довірити свою долю на наступних 5 років у власних громадах. А то виглядає якось з душком. Ніби Президент Зеленський намагається своєю активністю врятувати власну ж недопартію “Слуга народу”, яка опинилася перед загрозою гучного провалу на місцевих виборах. І то в переважній більшості громад, від Заходу до Сходу країни.

 

А висновок з цієї історії напрошується один. Президент може звільнити когось із займаної посади у двох випадках, - 1) коли йому особисто чи комусь впливовому з його оточення та чи інша фігура не подобаєтья або 2) коли на нього надавить вулиця. А загалом він оточений дилетантами або перевертнями чи пенсіонерами з минулої епохи. І зрозуміло, що від такого оточення чогось доброго чекати не доводиться. Лиш ідеї на кшалт цього гібридного всенародного референдуму, ой ні “простого опитування”, як висловився один з найближчих соратників нашого гаранта Конституції, агітаційні поїздки за бюджетні кошти регіонами України з наспіх зляпаними стратегіями розвитку областей,  перерізання стрічок, відосики тощо ваги Президенту, а тим більше державі Україна не додають а ні на йоту. 

 

Насправді ж “фокінізація” кадрової політики - це загроза Українській державі. І то більш серйозна, ніж від агресії путінської Росії чи навіть COVID-19.

 

Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!