Блог

Алексей Буряченко: Газова голка росії затупилася об санкції. Чи зламалася? …

Газові війни росії.

7

comments5410

Алексей Буряченко

Политолог, кандидат политических наук, доктор философии, юрист, финансист

Исполнительный директор Ассоциации органом местного самоуправления "Международная ассоциация малых громад"

На тлі ось уже шести місяців повномасштабної війни в Україні, запровадженні масштабних санкцій росія невгамовно продовжує свої газові війни(енергетичний шантаж), незважаючи навіть на те, що собі приносить великий збиток. Про політичний в даному випадку мова не йде. Так, за інформацією Bloomberg путін наказав Газпрому морити Європу газовим голодом до скасування санкцій

 

Знаючи хворобливі амбіції путіна цілком логічною є наступна новина, про те що, -- «Газпром» почав у промислових масштабах спалювати газ, діти який стає нікуди. Гігантський газовий смолоскип вже півтора місяці горить на російсько-фінському кордоні поблизу компресорної станції «Портова», де встановлені турбіни «Північного потоку», як повідомляє Yle з посиланням на дані NASA. Газовий факел виник 17 червня, через три дні після того, як прокачування трубопроводом було знижено спочатку на 40%, а потім ще на третину. Зараз «Газпром» качає «Північним потоком» лише 20% граничної потужності, і газовий смолоскип біля Фінської затоки видно з космосу щодня. 

 

«Газпром» постачає до Європи мінімальні обсяги газу майже за всю історію», наголошують економісти Єльського університету. Слід зазначити, що такі дії, звісно в першу чергу нервують Німеччину, недарма колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер нещодавно їздив до путіна. Адже в Німеччині до дефіциту газу додається обміління Рейну. Рівень води в річці опустився до 7 сантиметрів від критичного. Якщо буде досягнуто критичного рівня то це вплине на рух(зупинку) барж, а це в свою чергу вплине на торгівлю товарами від палива до хімікатів. Тому Німеччина, зараз і намагається знайти вихід із тієї ситуації, до речі, в яку себе загнала сама, підсівши на газову голку росії. 

 

І питання зламаної турбіни для «Північного потоку» епопею навколо якої розвела росія, через яку знизила прокачування газу, теж, скоріш за все надумані. Адже якщо проблема в турбіні то чому зараз «Газпром» відмовився забирати з Німеччини турбіну для "Північного потоку", яка готова до відправки після ремонту в Канаді. Повернення агрегату для компресорної станції «Портова», відсутність якого в Росії називали причиною різкого зниження поставок газу до Європи, «неможливе», заявила російська компанія. Причина - у санкціях США, ЄС та Великобританії, а також у «невідповідності існуючої ситуації чинним контрактним зобов’язанням з боку «Siemens», йдеться у заяві, опублікованій «Газпромом». До речі, зауважу, «Газпром» міг не зупиняти турбіну, продовживши термін її експлуатації без ремонту, як зауважують спеціалісти. Берлін запевняє, що російська сторона навмисно не забирає її, оскільки хоче тримати європейських споживачів на голодному пайку, що немає причин, через які турбіна для «Північного потоку» не може бути відправлена до Росії, -- «відправлена ​​на ремонт на інший кінець Атлантики і повернена до Німеччини після міжурядових переговорів, турбіна готова до відправки, з німецького боку жодних перешкод для цього немає», - заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц. За його словами, є дозвіл від Німеччини, ЄС, Великої Британії, Канади. 

 

Але, ж ми добре розуміємо справа не в санкціях, хоча зауважу, я категорично проти таких поступок Росії зі сторони Канади та Європи. І цілком погоджуюсь з Президентом України Володимиром Зеленським, який відносно цього питання наголосив, --  «…що українці ніколи не сприймуть рішення відносно турбіни для "Північного потоку", яку вирішено передати Німеччині фактично в порушення санкційного режиму. < > У даному разі мова йде про дотримання санкцій. < > Переконаний, що за одним порушенням санкційного режиму підуть інші - Росія спеціально це робить, шантажуючи газом і провокуючи порушення санкцій. Адже існує достатньо шляхів для транзиту російського газу у Європу, і кожна країна повинна зберігати принциповість у питанні санкцій», підкреслив він.

 

Але все одно, як би Росія не намагалася переконати всіх, що санкції на неї не діють, що вони продовжать шантаж і Європа піде на поступки залежність Росії від Європи відносно газу сильніше ніж Європи від Росії. Так, частка «Газпрому» на європейському ринку 35%, разом з тим Росія продає до Європи 83% свого експортного газу. І сьогодні, продовжуючи політику шантажу росія вже в Європі нікого не налякає, а тільки «стріляє собі в ногу» але, підкреслю -- амбіції путіна важливіші за будь який глузд. Справа в тому, що Кремель так і не зрозумів, що його газонафтова політика шантажу вже не діє, навіть можна сказати, навпаки приносить тільки протилежні наслідки бажаним результатам. 

 

Отож, 5 серпня, країни Європейського союзу узгодили план, який передбачає добровільну економію газу взимку. Про це йдеться у повідомленні Ради Європи. «Щоб підвищити енергобезпеку ЄС, Рада сьогодні погодила документ, який передбачає добровільне скорочення попиту на природний газ на 15% цієї зими», -- йдеться у прес-релізі. «Мета скорочення попиту на газ - створити запаси на зиму, щоб підготуватися до можливих проблем з поставками з Росії», - повідомили в Раді Європи, заявивши також, що Москва «використовує газ як зброю». Зауважу, заходи охоплюють період з 1 серпня по 31 березня 2023 року, зниження передбачається порівняно із середнім показником за останні п’ять років.

 

Ну що ж, росія, все-таки продовжує свій шантаж і вдарила по слабкому місцю країн ЄС, як газ, особливо перед опалювальним сезоном -- просто скоротивши поточні поставки, причому настільки, що Європа в принципі не може витримувати графіку скорочення споживання та графіку закачування одночасно. Сенс таких дій росії зрозумілий: навіть сівши на вкрай жорстку економію, у січні-початку лютого Європа вичерпає всі запаси, а тому буде змушена йти на переговори із вкрай слабкою позицією. А ось на переговорах можна буде висувати умову підключення Північного потоку-2, тому що на наявних потужностях забезпечити екстрено європейців потрібними їм обсягами хоча б мінімум буде неможливо. Особливо, якщо на той час щось неприємне станеться з українським транзитом -- бойові дії і таке інше. До речі, про відновлення питання Північного потоку-2 заявив все той же Герхард Шредер під час переговорів з путіним. Про, що ним же було зауважено в інтерв’ю виданню Stern і телеканалам RTL/n-tv. 

 

Другою умовою переговорів неминуче стала би фіксована обов’язкова нижня межа  російського газового експорту, який Європа зобов'язувалася б підтримувати. Причому не 20% від нинішніх обсягів, а хоч би половина. Щоправда, як зауважують, західні аналітики, і Кремль має на той час вирішити проблему, яка робить його позицію вразливою – війна в  Україні. Тому зараз, коли до червоної межі залишається ще приблизно півроку, є дві тенденції, що досить добре простежуються: Захід робить все, щоб бойові дії в Україні послабили позиції Кремля. Кремль, в свою чергу, знизив обсяги постачання газу до мінімально можливих. Нижче вже межа технологічних можливостей самої газотранспортної системи. Зараз на Північному потоці працює лише одна турбіна, та й ту, судячи з обсягів газу, тримають на мінімально допустимих оборотах. Нижче – тільки вимкнути і її.

 

До речі, жодних проектів будівництва газопереробки, здатної відшкодувати у майбутньому падіння експорту газу, в росії немає і не передбачається, і знову ж таки зі зрозумілих причин: немає технологій. По суті, консенсусний план Європи, до якого вона прийшла до кінця весни, означає повна важка криза газової галузі Росії, зниження її стійкості, що ставить під сумнів можливість безперебійного внутрішнього споживання. 

 

Але, газова війна з Європою, яка отримує нині мінімальні з кінця 1970-х обсяги російського газу, в першу чергу, вдарила по доходах федерального бюджету, який після початку війни все більше і більше покладається на сировинну ренту. Так, за підсумками липня обсяг нафтогазових надходжень до бюджету впав на 23% у річному вираженні, за даними оперативної статистики Мінфіну. Загалом уряду рф вдалося зібрати 770,5 млрд. рублів з компаній, що добувають і експортують вуглеводні, проти 994 млрд. рублів у липні-2021. У порівнянні з планом бюджет недоотримав 74,5 млрд рублів, визнав Мінфін. Газова частина бюджету почала стрімко падати: збори НПДІ просіли на 27% за місяць і виявилися на 10% менше, ніж рік тому – 39,9 млрд рублів. Потік експортного мита порівняно з червнем знизився майже вчетверо, а у річному вираженні -- на 31%. За підсумками місяця лише 57,3 млрд. рублів отримала держава від продажу газу за кордон -- мінімальну суму з кризи пандемії. 

 

Повернуся до «Газпрома», отже, відключивши газ 12 європейським країнам і оголосивши форс-мажор клієнтам, що залишилися в ЄС, включаючи Німеччину, Австрію і Італію,  «Газпром» втратив третину видобутку газу і 58% експорту, прокачавши за кордон у липні лише 6,4 млрд кубометрів. Подібного обвалу російська газова промисловість ще не бачила жодного разу за три десятиліття сучасної історії. Видобуток газу "Газпромом" на початок серпня обвалився до найнижчого рівня як мінімум з 2008 року, оскільки його експорт на ключові ринки скорочується четвертий місяць поспіль, зазначає Bloomberg з посиланням на оперативну статистику компанії. У квітні, за даними самого ,«Газпрому», його видобуток скоротився на 10% рік до року, у травні — 14%, у червні — 30%, у липні видобуток склав 24 млрд кубометрів, що на 36% нижче, ніж роком раніше. Як наслідок, втрачаючи доходи від газу, федеральний бюджет, левова частка якого залежить від продажу нафтогазових сировинних ресурсів, змушений нарощувати витрати -- на позапланову індексацію пенсій та підтримку держпідприємств. За підсумками року Мінфін прогнозує дефіцит 1,6 трлн рублів, який збережеться в 2023-25 ​​рр. і складе ще 4,4 трлн. Про вплив санкцій на бюджет рф я більш детально писав у статті «Різке збільшення бюджетного дефіциту рф та його секвестр. Чекаємо дефолт?/https://comments.ua/ru/blog/rizke-zbilshennya-byudzhetnogo-deficitu-rf-ta-yogo-sekvestr-chekaemo-defolt-1941.html. Але це не лякає путіна, адже, як я зауважував, він же має намір морити Європу газовим голодом, зокрема, «Газпрому» дано доручення прорахувати сценарії відключення Європи від газу до 2023 року [Bloomberg]. 

 

Поки «Газпром» виконує хворобливі вказівки путіна, ще зауважу про газову війну. Отож, свого часу Міллер (голова правління, заступник голови ради директорів ПАТ «Газпром») сказав, що капіталізація «Газпрому» в майбутньому складе трильйон доларів. Те, що головний газовик росії трохи помилився, очікувано. Але на чомусь він засновував свій сміливий прогноз, уточнимо. Стратегія «Газпрому» після двох газових війн з Україною у нульових полягала у будівництві двох обхідних маршрутів навколо України та повне її відключення як транзитної території. Про це було заявлено публічно, тому цілі газової війни були визначені. Яким був запланований масштаб експансії на європейський ринок? По-перше, два вже наявні маршрути: Північний потік та система «Ямал-Європа». 110 та 33 млрд кубометрів газу на рік. По-друге, Північний потік-2 потужністю 110 млрд кубометрів. І Південний (потім трансформований у Турецький) потік потужністю 63 млрд кубометрів, з яких 15 з «хвостиком» — для Туреччини (частина з яких уже йшла Трансбалканським коридором, під’єднаний з українського маршруту). Для Європи Турецький потік мав би прокачувати приблизно 47 млрд кубометрів. Разом до Європи мало бути подано 300 млрд кубометрів газу при відключеному українському транзиті. Зростання -- на 100% приблизно від 150 млрд кубометрів, що поставлялися в 2015 році. При зростанні цін на нафту (і газ), яке спостерігалося наприкінці нульових, оптимізм росії був виправданий. Саме цей оптимізм і був покладений у відому Мюнхенську промову Путіна. Інакше кажучи: якби Кремль вийшов на параметри 300 млрд кубометрів газу, що постачається на європейський ринок, то це була б беззаперечна і однозначна стратегічна перемога. 

 

Але, що ми маємо, на сьогодні -- Північний потік-2 стоїть і поки що немає жодних перспектив для його пуску в експлуатацію, хоча росія на це ще сподівається, як ми бачимо з останніх заяв Шредера. Азе зараз, це мінус 110 млрд. Турецький потік за підсумками війни в Сирії «втратив» дві труби. Мінус ще 33 млрд. кубометрів. Газопровід «Ямал-Європа» на сьогодні практично стоїть, на третій квартал потужності газопроводу не замовлені. Залишається Північний потік, що впав на 80 відсотків до приблизно 20 млрд. кубометрів у річному вирахуванні та український транзит, який так і не вдалося вимкнути -- ще 40 млрд. обов’язкових кубометрів на рік. Усього приблизно 75 млрд кубометрів у річному обчисленні, з яких більше половини -- це український транзит. Нинішня запекла боротьба росії з Європою йде за те, щоби підняти мінімальну обов'язкову планку подачі газу хоча б до 100 млрд кубометрів. Європа вперто тримає орієнтир у 50 млрд. Але, здається, що на тлі повномасштабної війни росії з Україною і те беззаконня міжнародних норм, яке росія продовжує робити Європа, дійсно, відмовиться від російського газу, швидше ніж це заплановано в її енергетичній безпековій стратегії. Ну і звісно, впевнений Міжнародна робоча група Єрмака-Макфола щодо санкцій проти Росії, дожме цю ситуацію із енергетичним шантажем росії і Європа все таки накладе газове ембарго. Отож, повернуся до «Газпрому», як ми бачимо про жодні 300 млрд ніхто уже й не згадує.  

 

«Газпром», який колись мріяв про статус однієї з найбільших компаній світу і капіталізації в трильйон доларів, самоліквідується як експортер газу: він залишився без головного зовнішнього(європейського) ринку, а внутрішній ринок такі обсяги «не переварить». Сподівання на Китай теж поки є примарними, оскільки «Газпром» фізично не зможе побудувати швидко труби від північних родовищ до Китаю (і це при тому, що треба ще якось умовити Китай купувати цей газ). До речі, у Китай минулого року було прокачано всього 10 млрд кубометрів, і зауважу там немає ні проектів, які могли б швидко відновити роль "Газпрому", ні самих потреб КНР у таких обсягах. Побудувати ЗПГ-термінали неможливо – знову ж таки, це і час плюс технологічна катастрофа при відключенні від імпорту плюс недостатність танкерного флоту. Також, зазначу, продовження падіння «Газпрому», апріорі, як я зауважував, тягне за собою і російську економіку. Інакше кажучи, газова війна росії за таких безглуздих амбіційних дій їхнього лідера(путіна), сподіваюсь, буде програна вщент. Адже, уже на сьогодні, ми бачимо, що стратегічно це повна і беззаперечна поразка. Питання лише, умов капітуляції для росії -- важких чи дуже важких. Зазначу, крах «Газпрому» означає катастрофу для режиму путіна, який втратив би останній інструмент зовнішньої політики (ядерна зброя інструментом не є навіть теоретично, адже, нею особливо не пошантажуєш).

 

Ну що ж, висновок напрошується один, Кремль такими своїми наполегливими газовими війнами(шантажем) тільки все швидше підтягує до себе планку капітуляції, а ми в Україні з великим задоволенням їм в цьому допоможемо щоб поставити раз і назавжди крапку на планах енергетичної гегемонії росії в світі.  



comments

Новости партнеров

comments

Другие материалы автора


Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!