Бала Віталій: Головна подія тижня

Головною подією тижня в Україні, на мою думку, було звернення Володимира Зеленського у Верховній Раді 1 грудня.

Насправді це було не послання президента до українського народу з основних напрямків зовнішньої та внутрішньої політики, а виступ на передвиборчому мітингу. А одягнені у футболки депутати фракції «Слуги народу» тільки посилювали відчуття присутності на мітингу партії «Слуга народу». Надпис на футболках:» За президента! Проти олігархів» мав би ніби символізувати запеклу боротьбу Володимира Зеленського з олігархами, але це був тільки візуальний сигнал для Рината Ахметова з яким у Зеленського не склались стосунки, бо на телеканалах Ахметова президента критикують, а не хвалять, як на телеканалі Ігор Коломойського до якого жодних претензій, а тільки сприяння. Отже, ніякої реальної боротьби з олігархами нема, а є намагання тиску на Ахметова, щоб він дав команду хвалити Зеленського і не пускати в ефір його політичних опонентів. Все досить примітивно, як і сам виступ за своїм змістом. У зверненні, яке звичайно візуально було значно кращим, аніж прес-марафон, але тому є пояснення, адже Зеленський читав із суфлерів і як артист просто вивчив текст, не було жодних сенсів, які торкалися основних питань зовнішньої та внутрішньої політики України. А були тільки неправдиві заяви і такі ж неправдиві фантазії-обіцянки, які неодноразова супроводжувались оплесками депутатів з фракції «Слуг народу». Ці депутати навіть періодично вставали, щоб продемонструвати свою підтримку Зеленського, їм тільки не хватало партійних прапорів, щоб завершити образ партійного мітингу. Зараз у ЗМІ, на різних ток-шоу намагаються аналізувати звернення Зеленського, хоча, на мою думку, неможливо аналізувати популістичні заяви, бо вони не несуть жодного змісту і є обіцянками, які не будуть виконані. Цей виступ Зеленського яскраво продемонстрував, що він розпочав передвиборчу кампанію на другий термін, але насправді, на мою думку, Зеленський і його команда всі ці роки перебування при владі і були у парадигмі виборчої кампанії. Всі їх заяви та дії були  пов’язані з намаганням утримувати високий рейтинг підтримки, тому були імітацією реформ та рішень, які призвели  до погіршення ситуації у країні і на міжнародній арені для України. А погіршення, про яке чомусь у своєму виступі Зеленський не згадував, у свою чергу обвали рейтинг і президента, і його партії. Зараз в Україні повний управлінський хаос, нема стратегічного бачення, що робити, а є ручне управління і рефлекторне, дуже часто невдале, реагування на виникаючі проблеми, які можна було уникнути. Але про це Володимир Зеленський не говорив, а говорив він про якусь країну-мрій, в якій він напевно і живе разом із своїм оточенням, але точно не український народ.