Бала Віталій: Головна подія тижня

Головною подією тижня в Україні, а мою думку, були візити глав урядів Польщі, Матеуша Моравецького Великої Британії, Бориса Джонсона, Нідерландів , Марка Рютте та президента Туреччини Реджепа Ердогана.

Як тільки чинна влада не говорила про ці візити, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба називав цей тиждень «тижнем парадів» візитів, а Київ центром тяжіння міжнародної політики. Президент Володимир Зеленських говорив про історичність візиту президента Туреччини Реджепа Ердогана. Та й візит прем’єра Нідерландів був першим за останні 17 років.

Все ніби правильно, бо дійсно навряд чи колись за час існування незалежної України, за тиждень було стільки візитів та кого рівня та й телефонних розмов з лідерами країн, як це було з президентом Франції Еммануелем Макроном, який до речі наступного тижня також відвідає Київ.

Найбільш суттєвим здобутком цих візитів, на мою думку, було підписання угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною. Хоча, тільки після оприлюднення умов, на яких була підписана ця угода стане зрозуміло, кому вона більше вигідна, Україні, Туреччині чи обидвом у рівній мірі. Так 0е було підписані документи про виробництво безпілотників. Та і з іншими було досягнуто певних домовленостей у сфері безпеки для протистояння агресивним планам Росії. З Великою Британією та Польщею ніби є домовленість про створення тристороннього об’єднання. Яким воно буде, у якій формі, стане зрозуміло, коли про це офіційно повідомлять. Але, безумовно – це перспективно і потрібно для України.

Але, на мою думку, було б перебільшенням говорити, як робить чинна влада, про Київ, як центр тяжіння міжнародної політики, як би нам не хотілося так вважати.

Тому, що така активність на міжнародній почалася після ультиматуму Росії США та НАТО стосовно гарантій безпеки Росії. А зосередження російських військ на кордоні з Україною та загроза ймовірного широкомасштабного вторгнення стало засобом тиску на Захід. Країни Заходу змушені були відреагувати, а враховуючи, що саме питання загрози військових дій в Україні є інструментом Росії у переговорному процесі із Заходом, керівники урядів, міністри закордонних справ, оборони змушені відвідувати Київ. Так, ці візити демонструють підтримку Україні, що дуже добре, з одного боку. Бо з іншого боку ці ж країни вирішують у першу чергу свої національні інтереси і це слід усвідомити, розуміти і пам’ятати всім в Україні.

Коли Росія своїм ультиматумом, фактично, заявила про зміну системи міжнародної безпеки у світі, переговори і зустрічі відбувається у багатьох столицях світу. І Київ є місцем для зустрічі у вирішенні питання пов’язаного з ультиматумом Росії, тому Москву відвідають і телефонують ті самі керівники урядів, які відвідують Київ.

Туреччина все прекрасно розуміє і також використовую цю ситуацію, перш за все у своїх національних інтересах. Недарма Реджеп Ердоган запропонував себе у якості посередника чи модератора для вирішення головного питання, яке Росія використовує, як засіб тиску на Захід, ймовірного широкомасштабного вторгнення в Україну.

Зараз для України, окрім загострення ситуації з Росією, відкривається можливість використати цю ситуацію для захисту своїх національних інтересів, пропонуючи нашим партнерам свій вихід із цієї ситуації, який буде відповідати українським національним інтересам. І першою пропозицією повинен стати, на мою думку, чіткий план введення міжнародної миротворчої військової місії на тимчасові окуповані території Донбасу, першим пунктом, якого має бути повна деокупація і демілітаризація. А далі за планом, що передбачає перехідний етап у 5-10 років, коли буде відбудова Донбасу за рахунок спеціального міжнародного фонду. А коли відбудеться відбудова і на Донбасі все запрацює в економіці, у соціальній сфері і т.д., можна буде проводити вибори.