Ігор Рейтерович: Криза судової системи: чому зростає недовіра до судів?

Недовіра українців до судової влади зростає через сплановані інформаційні кампанії, які викривлюють громадську думку. До такого висновку ми прийшли провівши аналіз висвітлення у ЗМІ діяльності суддівського врятування. В Українському Центрі суспільного розвитку ми регулярно проводимо дослідження на суспільно-важливі теми пов'язані з діяльністю правоохоронної, судової системи, суспільно-політичними настроями громадян. Нас зацікавило питання: чому попри проведення судової реформи довіра до суду не збільшується і отримані відповіді свідчать про «штучність» інформаційних атак.

Сумна статистика

Рівень довіри до судової системи впродовж останніх років залишає бажати кращого. Про це свідчать результати чисельних соціологічних досліджень. Так, згідно даних Центру Разумкова у 2019 році судова система в Україні викликала недовіру у 75% громадян.  У 2020 році вже 76% опитаних не довіряли  судовій системі загалом, а у 2021 цей показних знизився до 79%. 

Оскільки тема судової реформи є суспільно важливою, ми провели аналіз медіаполя по темі діяльності суддівського врядування у 2019 – 2021 рр. через призму впливу громадського сектора на процеси, які відбуваються у судовій владі. З повним текстом  дослідження можна ознайомитись на сайті Українського Центру суспільного розвитку. 

Як маніпулюють громадською думкою

Згідно результатів дослідження, 14% публікацій, які стосуються висвітлення діяльності  Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та судів у 2019-2021 роках  містять образливу лексику, що прямо виражає ставлення автора до теми.  А це доволі серйозний показник. 

Органи суддівського врядування згадувалась в негативному контексті навіть тоді, коли вони не мали і опосередкованого відношення до резонансних справ. Справедливості заради відмічу, що більшість матеріалів подавались в рубриках «Блоги» чи «Думка експерта» і редакції не несуть відповідальності за їх зміст. Однак коментарі з оціночними судженнями громадських активістів присутні і в статтях, які розгорнуто дискутують про судову реформу. Таким чином негативна тональність  присутня на ресурсах з високим рівнем довіри і саме це формує загальний негативний фон у медіаполі. 

Протилежна точка зору також є, але вона викладена у професійних юридичних виданнях. Їх читають максимум вузькопрофільні спеціалісти, то ж це по суті гне  впливає на "ставлення громадськості".  

Висновки

Аналіз даних моніторингу свідчить про те, що за рахунок активного просування негативних коментарів та оціночних суджень окремих експертів-активістів, громадська думка була викривлена. Оцінка діяльності Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в українських медіа подавалась упереджено. 

В результаті ми побачили зниження довіри громадян до судової влади загалом  і численні спроби змінити законодавство про судоустрій мотивуючись штучно створеною проблемою.