Блог

Максим Маньковський: Місцеві вибори, як лакмусовий папірець для партій

Результати вибрів, стануть несподіванкою, для представників багатьох політичних сил.

0

comments3098

Максим Маньковський

політичний аналітик

    Загальна тенденція це політичні проекти місцевого рівня, або ті які отримали підтримку олігархів і відповідно значні фінансові ресурси, які дозволяють їм виходити на всеукраїнський рівень. 

    Київ не є винятком тому ми бачимо агресивну зовнішню рекламу від партії «За майбутнє», в кількісних показниках якої, з ними можуть позмагатись лише бенефіціари проекту «команди Омельченко», та порізані вандалами куби від партії «Наш край» які як гриби виросли по всьому місту.

    На жаль поки немає свіжих результатів соціологічних опитувань по Києву від компанії яким хоч трохи можна довіряти, і не факт що вони будуть до 23 жовтня. Тому будемо спиратися на дані за останні місяці і власні спостереження за виборчим процесом, на основі яких можна розділити претендентів на три групи. 

    Перша група це партії з умовною назвою «без шансів», які змагаються за ради самого процесу чи мають фінансову мотивацію від інших учасників перегонів. Їхній рейтинг нижче 2%. 

    Друга група це партії з умовною назвою «на межі».  

    Які мають рейтинг менше 5 % і при цьому реальний шанс подолати омріяний прохідний бар’єр. 

         До таких можна віднести: 

         -партію «За майбутнє» яку веде до Київради Сергій Гусовський і ще деяких депутатів представників його «Київської команди»( Юлія Лобан, Максим Борозенець) , а також представників свого найближчого оточення, разом с екс-радикалом Денисом Силантьєвим, екс-фронтовиком Генадієм Кривошея, та купою екс-укропівців. Великі кошти і великі очікування, чи справдяться сподівання, велике питання. 

         -партію «Сила і честь», рейтинг лідера цієї політичної сили по Києву на протязі останніх років тримається десь на рівні прохідного бар’єру в межах статистичної похибки. Дуже млява і не виразна компанія не дають, як на мене, хороших перспектив. 

         - партію «Свобода», як представника націоналістичного табору і яка має постійний рівень підтримки, який кожні вибори дозволяє їй балансувати десь на межі проходження. 

      Які мають рейтинг більше 5% і при цьому мають шанси залишитися без своїх представників в Київраді: 

         До таких можна віднести: 

         -партію ВО «Батьківщина», яка є аксакалом на політичному олімпі країни. Але склад нинішнього списку кандидатів, де поряд зі старими перевіреними партійцями, виявилося багато мутних особистостей, плюс старіюче ядро прихильників ЮВТ, дає ще шанс але він може бути останнім. 

         -партію «Голос», яка веде в своїх рядах багато молодих активістів, а разом представників партій «Демальянс» і «Рішучі громадяни» (колишній проект під керівництвом Берези). Але не зрозуміла позиція їхнього київського лідера Сергія Притули(відмова очолити список кандидатів в депутати Київради), проблеми с фінансуванням і недавній демарш Святослава Вакарчука,(склав свої депутатські повноваження достроково), можуть як підняти їх в гору рейтингу, так і опустити за прохідний бар’єр. 

         -партію ОПЗЖ і «Партія Пальчевського», як представників одного ідеологічного табору, оцінюю разом. Перші не скривають свою прихильність, другі просто не афішують цю історію. Пліткують, що і перші і другі фінансуються із однієї кишені пана Столара і тому кандидати в списках теж представляють одних тих самих осіб, плюс нинішні депутати київради яким по різним причинам не вдалося потрапити до списків більш рейтингових партії. Сподіваюсь, що кількість мандатів буде мінімальним на двох. 

      Третя група це партії , яким навряд чи що загрожує, хіба що недобір мандатів, які умовно можна назвати «більшовики». Ці три політичні сили, скоріше за все і будуть, через договорняки і міжсобойчики, залучаючи ситуативно інші політичні сили, формувати порядок денний нової Київради. 

           До цієї групи можна віднести: 

        -партію ЄС, яка не висувала свого кандидата в мери столиці, а підтримала кандидатуру Віталія Кличка. Яка отримає свою повноцінну фракцію в Київраді. Список якої очолила дружина екс-президента Порошенка і ще купа політичних фігур в першій десятці списку. «А хто же буде займатися каналізацією, дорогами і землею»,- спитаєте ви? Мабуть, нинішній секретар Володимир Прокопів і нинішній голова постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Олександр Міщенко, в тому числі. 

        -партію «Слуга народу», як основне сподівання виборців, минулого року. Якщо би вибори відбулися осінню 2019 року, то вони могли би стати переможцями. Але в історії не існує умовного способу. Давайте згадаємо епопею початка літа, коли СН обирала кандидата в мери. Добре, що їм стала Ірина Верещук, яка реально націлена і несе із собою зміни, які ґрунтуються на її особистості. Але потім виявилося, що вона незручна не тільки Кличку, а і багатьом в середині СН та ОПУ. Конфлікт з Миколою Тищенко, за право формувати команду яка піде на вибори, яскраве підтвердження. Тому, на мій погляд, якщо вони хочуть показати результат на виборах, СН дуже потрібно перезавантаження. Вже давно треба викинути в море, всіх випадкових та зашкварених пасажирів. Коли та в якій формі воно відбудеться невідомо, але часу залишилося дуже мало. Або оновлена політична сила буде формуватися навколо саме таких слуг як Ірина Верещук, або президента і його політичну силу очікує фіаско.

       -партію «УДАР», яка керує вже на протязі останніх шести років в столиці і я так розумію, має велике бажання і можливості продовжити цю історію в столиці. І як показує соціологія, десь 20% киян готові не помічати того що відбувається в Києві. Позиція, аби не було гірше, приведе до того що ми найближчі роки знову будемо спостерігати підфарбовану вітрину і бруд за нею. 

 

    Ну що сусіди, 25 жовтня, дамо оцінку цьому « конкурсу краси»?



comments

Новости партнеров

comments

Другие материалы автора


Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!