Алексей Буряченко: Націоналізувати чи ні? Навіщо навколо Альфа-Банку Україна стільки галасу?

Нещодавно Президент України Володимир Зеленський підписав закон №2643-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану» за яким пропонується встановити на час воєнного стану особливу процедуру виведення з ринку системно важливих банків з підстав, які настали через агресію РФ проти України. 

Цей закон ще на стадії розгляду і прийняття ВРУ наробив широкого ажіотажу.  Багато хто чи то з необізнаності питання, чи навмисне, всерйоз почав обговорювати різні сценарії, ризики та некоректно інтерпретувати сам Закон в медійному просторі. Особливе здивування викликають непрофесійні коментарі деяких народних обранців та представників певних органів влади, які мабуть розраховували на дешевий самопіар, а демонструють громадськості лише свою низьку кваліфікацію. Уточнювати за кого йде мова не буду, ті хто “в темі” і самі знають, а хто не знає, Googlе в поміч...

 
Нагадаю, за даними НБУ до переліку системно важливих банків входять 14 установ: АТ «А-БАНК», АТ «Альфа-Банк», АТ «КРЕДОБАНК», АТ «ОТП БАНК», АТ «Ощадбанк», АБ «Південний», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «ПУМБ», АТ «Райффайзен Банк», АТ «ТАСКОМБАНК», АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «Укрексімбанк», АТ «УКРСИББАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

   
В ЗМІ та в експертному середовищі йде активна дискусія щодо можливої націоналізації саме Альфа-Банку Україна. Кілька разів навіть називались дати. Однак інформація не підтвердилась жодного разу. Деякі журналісти пишуть щодня негативні матеріали проти банку по кілька разів, навіть не хвилюючись, що це виглядає, м’яко кажучи, заангажовано.

Очевидно, що бурхливі дискусії на одну й ту саму тему протягом кількох місяців мають якусь мету. Адже, якщо держава вирішила націоналізувати, то може зробити це швидко, без надмірного галасу. В даному ж випадку, навпаки, створюється негативний інформаційний  «шум», який сіє паніку серед клієнтів та створює напругу в усьому банківському секторі. 

Навіщо? Це просто непрофесійність певної групи експертів, деяких чиновників та ЗМІ? На жаль, не думаю. Виглядає, що у цього шоу є сценаристи, які інтереси держави під час війни ставлять на друге місце після якихось інших інтересів… Навіть школярі знають, що банк - це стратегічна інфраструктура із певною специфікою роботи та відповідними ризиками.

 
Навіщо реалізується інформаційна атака на банк, який знаходиться у належному фінансовому стані та планується націоналізація? Навіщо лякають клієнтів, якщо держава зацікавлена зберегти нормально функціонуючу фінустанову? Фінустанову, яка за розміром загальних активів посідає 7 місце (111,16 млрд грн) поміж 67 банків, що діють в Україні, обслуговує понад 3 мільйони фізичних, 55 тисяч юридичних осіб та 82 тисячі ФОПів. Фінустанову, яка має на обслуговуванні  майже 1500 банкоматів з щомісячними обсягами підкріплення та інкасації 3,8 млрд. грн. 

Можлива зупинка обслуговування такої кількості банкоматів або інкасації це параліч роботи великої кількості підприємств, серед яких найбільші торгові мережі та аптеки.

Я взагалі не розумію як певні чиновники можуть собі під час війни дозволити чутками і не підтвердженими здогадками створювати загрозу роботі банківського сектору, який і так, без перебільшення, називають кровоносною системою економіки країни. Якщо є реальний план націоналізації — представники держави, як на мене, мають його озвучити публічно, щоб пояснити, перш за все, клієнтам, якою вбачається подальша стратегія співпраці з банком, як ще одного державного або ж яким буде процес приєднання до іншого державного банку. Для того щоб не допустити паніки та масового відтоку активів позиція має бути справедливою, публічною, обґрунтованою, а головне, прогнозованою для усіх сторін! Це не іграшки, це людські долі, плани, досягнення, мрії, а не просто цифри на екрані.