Алексей Буряченко: Не час для ілюзій: як Україні втриматися у новому світі

Цими днями, на ряді вітчизняних та закордонних телеканалів, аналізували наскільки важливо продовжувати переносити війну на територію держави-агресора. Адже, це "збиття дихалки" не дозволяє їм повноцінно і швидко реалізовувати власні стратегічні плани - це і є асиметрична війна.

І так, для справедливості, потрібно відзначити, що і росія розвиває та масштабує військові технології, але у нас є відчутна перевага у факторі неочікування, нових технологічних розробках, особливо щодо балістики, та креативності наших "силовиків"...

Це сукупність факторів і підштовхує путіна до перемовин з США, щоб досягнутити власних політичних цілей не військовими методами. Але війна на Близькому Сході сплутала всім карти. 

Україна отримує, як додаткові можливості, так і відчутні ризики. До речі, як і росія. Час стає ще швидшим і зараз найголовніше утриматись у "геополітичному сідлі" і не злетіти на узбіччя. Примусова еволюція європейських інституцій - це безумовний плюс для України. Оскільки, в ціні стає не скільки економічна потуга, а більше безпекова, і це наш шанс! Шанс на досягнення справедливого діалогу з європейцями - не через висування "антисуверенних" вимог під ширмою "демократичних цінностей", а відштовхуючись від нових геополітичних реалій. В яких, наразі більше Україна потрібна ЄС, аніж, в такому стані, ЄС Україні. 

Але, нажаль, євробюрократія продовжує свій інерційний шлях в невідомість.  І замість швидкого переосмислення власних пріоритетів, продовжує викочувати все більше і більше "рекомендацій". Навіть особливо не приховуючи того, що Україні, навіть після виконання їх усіх, потрібно буде ще років 20 "відстоятися" під пильним наглядом, про що нещодавно в своєму інтерв'ю прямо повідомив віце-прем'єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка.

І це, мабуть, було б вірно та виважено, якби не одне але - в Європі наразі просто не існує дієвої безпекової архітектури, а усе тримається виключно на сумнівному, в сенсі ефективності, НАТО та добрій волі президента США Дональда Трампа. А цього точно достатньо, на фоні безпрецедентних викликів у сфері міграції, конкурентоспроможності, домінації ультраправих сил в південно-східних країнах ЄС, війни на Близькому Сході та, найбільшого виклику, потенційної агресії РФ? Відповідь очевидна...

І на фоні усіх цих викликів європейській безпеці, у "рекомендаціях" наших партнерів міститься "зелена енергетика"(уже не актуальна, що визнала сама Урсула фон дер Ляєн), взяття під повний контроль судово-правоохоронної системи, особливо ті правоохоронні органи, які дійсно якісно протистоять ворожій агентурі всередині країни і реалізують безпрецедентні спецоперації на території ворога - перш за все, це Державне бюро розслідувань (3 тисячі кримінальних проваджень щодо злочинів проти національної безпеки, про що повідомив особисто директор ДБР Олексій Сухачов) та Служба безпеки України (операція "павутина", морські дрони, успішні контррозвідувальні кейси), а про засилення "наглядових рад" в стратегічних галузях, я просто мовчу. Останній приклад по Енергоатому мене просто вибив з колії - 3 з 5 членів не від держави і уже лунають урядові ініціативи продати 20% цієї державної монополії.., і це тоді коли атомна енергетика у світі на вагу золота, враховуючи енергетичні кризи та імпортозалежність.

І, можливо, дійсно вартує синхронізувати власне законодавство з європейським, перш за все, для можливості спільної ефективної діяльності, але тоді цей діалог по "новим законам" мають вести не наші грантоорієнтовані активісти, а представники професійної європейської правоохоронної спільноти.

Тоді, і дійсно, в цьому буде якийсь сенс. А допоки європейські правоохонці тільки приїздлять в Україну переймати передовий досвід, а про ті "рекомендації" по реформуванню, складається враження, насправді ніколи і не чули... Так кому все ж таки вигідні подібні "законодавчі ініціативи", дійсно європейцям, чи комусь іншому?

І як підсумок. Так, Україні зараз буде особливо важко. Оскільки і Трамп хоче знімати санкції з РФ, і частина європейських еліт прагнуть "на пряму" домовлятися з путіним, що його остаточно легітимізує. "Західна єдність" побудована на "демократичних цінностях" та неухильному дотриманню міжнародного права тріщить "по швам" під тиском авторитарних режимів.

ВИСТОЯТИ - це зараз основна мета! Вистояти навіть якщо буде складатись враження, що ми наодинці перед ворожою навалою. Опорою на цьому шляху має бути Збройні Сили України та "силовики", тобто сектор безпеки та оборони. А от реформи заради реформ та якихось "індикаторів", давайте проводити максимально виважено та професійно. Не забуваємо, що саме розхитування України з середини завжди було магістральною стратегією путіна, не підігравайте йому!