Блог

Вадим Трюхан: Повернення Президента Порошенка в Україну. По гарячих слідах.

Востаннє такий ажиотаж у ЗМІ якась політична подія викликала мабуть ще під час відомих дебатів на стадіоні «Олімпійський». Добитися такого ефекту - це треба вміти.

11671

Вадим Трюхан

міжнародна безпека, зовнішня політика, міжнародні відносини, стратегічний менеджмент, політичні консультації, європейська інтеграція

Заступник командира роти Добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади №1, Голова правління громадської організації «Європейський Рух України» та керуючий партнер юридичної фірми "ЮМАС". Дипломат, юрист-міжнародник, магістр державного управління, експерт з європейської інтеграції, міжнародної безпеки, міжнародного публічного та європейського права. Працював на різних посадах в МЗС України, - від аташе Договірно-правового управління до заступника директора департаменту ЄС і Посла з особливих доручень. Був директором Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції в Секретаріаті КМУ. Працював а Адміністрації Президента України, а також за кордоном, зокрема в місії ОБСЄ у Хорватії та в місії Ради Європи зі спостереження за виборами в Косово.

Станом на зараз напрошуються декілька думок по ситуації.

Перша. Президент Зеленський або не розуміє, які його чекають наслідки по цій ситуації, або його навмисно і жорстко підставляє його власне оточення, а

він відмовляється в це вірити.

Друге. Президент Порошенко майстерно вже скористався з такого неочікуваного подарунку долі. І ще скористається на повну. Політична ініціатива перейшла на його бік. Чи надовго? Покажуть наступні події.

Третє. Сама ця історія не на користь Україні. По-перше, внутрішньополітична дестабілізація - це те, що потрібно особисто Путіну і його маріонеткам в Україні. По-друге, таким чином підривається авторитет української влади в очах наших західних партнерів. По-третє, отримаєм повну дезорієнтацію і зневіру більшості громадян України.

І last but not least. Лише лінивий не закликав Україну і українців до єдності і консолідації нації і політичних еліт. Натомість, на Банковій вперто цих закликів не чують. Не розумні? Заслані козачки з чітким завданням з Москви підірвати Україну зсередини? Час покаже.

А нам, простим українцям і виборцям, залишається лиш сподіватися на те, що Бог додасть розуму нашим політичним лідерам і вони нарешті знайдуть спільну мову між собою.

Хоча я особисто вже починаю сумніватися в реалістичності такої опції і точно (!) не буду на наступних виборах голосувати за жодного з двох месій.

А Україна і українська нація є і завжди будуть. Незважаючи на хворобливі амбіції окремих наших діячів.