Вадим Трюхан: Про демарш Вікторії Спартц

Якщо вірити цій американці українського походження, далеко не всі в американському політикумі задоволені тим, що відбувається в Україні, зокрема як використовується американська допомога, в тому числі зброя, хто перебуває у владі, а головне, - як українці сприймають війну і готуються до неї.

Щоб розібратися, що відбувається, перечитав все (ну майже), що стосується пані Вікторії у ЗМІ, особливо звернувши увагу на її свіже інтерв'ю для Європейської правди та Української правди.

Висновки такі.

Перше. Для Вікторії Спартц - це фішкова тема. В якийсь момент вона вирішила стати хедлайнером по Україні і набути політичного капіталу в Республіканській партії.

Друге. Ідеться не про фаховий аналіз подій в Україні і вивірені факти, а про емоції і поверхове ознайомлення з інформацією з однотипних джерел. При цьому нічим не підтверджені емоції переважають тверезу оцінку рішень і їхніх наслідків, як в США, так і в Україні. 

Третє. Опосередковані звинувачення України в тому, що американська зброя може опинитися в Сирії або Росії, є міні- "кольчуга-гейтом". Для української влади вкрай важливо у транспарентний і вичерпний спосіб показати нашим американським партнером, що такі припущення не мають під собою жодної основи.

Четверте. Частина звинувачень Вікторії Спарц мають під собою певну основу, зокрема стосовно "неготовності Укаїни до війни". Проте це напівправда. Причому викривлена. Адже робити якісь висновки на підставі того, що ти побачила як "люди сидять в ресторанах у Києві", - це, як мінімум, не професійно. Водночас, в інтересах всієї України надати американській стороні вичерпний фактаж рішень і конкретних дій, які би свідчили, що Україна переводить економіку на воєнні рейки.

П'яте. Вікторія Спартц великою мірою видає бажане за дійсне. Ніякої двопартійної підтримки її особистої позиції не було і не має і в помині. А ті епізоди в сенаті, які вона намагалася видати за таку підтримку, є елементарними маніпуляціями і пересмикуваннями.

Шосте. Вікторія Спартц ніяка не українка. Вона демонстративно публічно говорить про "вашу країну", а не про "нашу Україну". Жодних сентиментів, окрім жовчі, до свої колишньої Батьківщини в неї немає. Складається враження, що вона глибоко ображена Україною чи кимось в Україні в її ранньому дитинстві, і її вихід в публіку зі звинуваченнями України в якихось смертних гріхах, - це помста ображеної дівчинки, яка отримала важелі впливу на ситуацію. 

Але є і ще одне, мабуть найважливіше. "Вистава", яку влаштувала Вікторія Спартц, - це не перший дзвіночок для української влади. Але дзвіночок знаковий за своїм резонансом. Путінська росія не спить. Як і недруги України по всьому світу. Як і другорядні іноземні політики і політикені, які на темі України хочуть заробити собі політичний капітал, хай і сумнівного гатунку.

Відтак, Президент України і вся українська влада мають невідкладно зробити висновки з цієї історії і зробити все для того, що мінімізувати приводи для нападок на Україну з-зовні.

Такі питання, як призначення очільників САП і НАБУ, переведення економіки на воєнні рейки, транспарентність і звітування за використання наданої нашими партнерами допомоги - мають стати a must і вирішуватися невідкладно! І тоді ніякі путінські маріонетки та корисні ідіоти всіх мастей не матимуть жодного впливу на відносини України з демократичним вільним світом.

ПС. А те, що накоїла Вікторія Спартц для України, залишиться на її совісті. Вірю, що "вдячні" виборці її округу восени її "діяльність" на виборах оцінять належним чином. 

Для України ж, на мою особисту думку, ця людина вже de facto стала persona non-grata. 

ПСПС. Якщо абстрагуватися від серйозності "виступу" цієї пані проти України, то її звинувачення нагадують один відомий одеський анекдот.

- Абрам, Ваша донька повія!
- Так у мене ж немає доньки, є син!!
- А от тепер доведіть.