Бала Віталій: Про нейтралітет України

Останнім часом різні представники української влади почали заявляти, що готові розглядати питання нейтралітету України на перемовинах з рашистськими загарбниками.

Насправді, такі заяви, на мою думку, є не тільки недоречними, але й шкідливими сьогодні і демотивують націю.

Коли робляться заяви про єднання народу у захисті своєї країни, говорити про нейтралітет не потрібно, адже, це одна з вимог ХУЙЛА.

Нейтралітет - у міжнародному праві політичне і військове становище держави, яка не бере участі у війні, зберігає мирні відносини з воюючими країнами і не подає жодній з них воєнної допомоги. (Великий тлумачний словник української мови, Київ, 2001 р.) Є ще постійний нейтралітет, який передбачає не брати участі у війні але мати право на самооборону, відмову участі у воєнних блоках, не втручання у чужі справи, будь-яку суперечку, боротьбу і т.ін.

Чи може Україна собі дозволити такий статус, коли наш сусід прагне нас знищити, як державу, як народ, питання риторичне до тих, хто робить такі заяви.

Якщо ці заяви є спробою зупинення бомбардування українських міст та отримання необхідної паузи для приготування контрнаступу і визволення української території, включно з Донбасом, від загарбників, тоді це зрозуміло, але якщо влада дійсно готова до капітуляції, то варто спочатку спитати в українського народу, чи готовий він, після всіх жертв, убивств мирних жителів, дітей рашистськими загарбниками.

Україна вже мала гарантії, мала нейтральний статус, хіба нам це допомогло...

Нам не достатньо перемогти, а я у цьому переконаний, бо вірю у ЗСУ та український народ, нам ще потрібна адекватна влада після перемоги, бо зараз, за виключенням президента Зеленського, військового керівництва, керівників на місцях, які протистоять навалі рашистської орди, є дуже великий сумнів в адекватності і спроможності його найближчої команди. А вони вже "повилазили" на екрани телевізорів і починають робити якісь заяви.

Зараз в Україні нема партії влади чи партій опозиції, тому порадив б Володимиру Зеленському "заткнути" представників слуг народу, які чомусь до цього мовчали, а зустрітись з лідерами всіх політичних партій України і продемонструвати єдність політиків, бо народ вже об'єднався. Така зустріч також унеможливить деяким політикам намагатися "грати" свою роль у війні, бо це не просто недоречно, але й аморально.