Алексей Буряченко: Путін підставив Сі. До чого тут історія з найманцями?

Бліц-аналіз про причини використання громадян Китаю Росією у війні проти України, оскільки ця тема може мати більш широкі стратегічні наслідки чім це здається на перший погляд. Так як не забуваємо - все криється в деталях. І ситуація з часом може мати відлуння.

Отже, якщо максимально лаконічно, то уже стало очевидним, що росіяни не бажають помирати у «м’ясних штурмах» заради хворобливих амбіцій Путіна. Навіть сума контракту, яка постійно збільшується в Росії уже не мотивує, дивлячись на незворотні втрати у близько 30 тис. щомісяця, а з початку війни уже за даними Інституту вивчення війни (ISW) перевалила за 1 мільйон чоловік. І, дійсно, цифра втрат Росії жахлива та вражає. Але чи реагує на неї, хоч якимось чином, Путін і чи хоче зберегти життя громадян своєї країни - звичайно ні. На ситуацію, що склалася «кремлівський вождь» реагує максимально прагматично та холоднокровно. Тобто якщо росіяни не хочуть помирати в необхідній кількості, то має помирати хтось інший... Ні для кого уже не секрет, що на фронт давно відправляють ґастарбайтерів погрожуючи в’язницею; проводять широку агітаційно-рекламну кампанію в небагатих країнах Близького Сходу та Середньої Азії, активно використовуючи різні соціальні мережі. Звідти і єменські хусити та інші любителі «легких грошей». 

І як бачимо, рекламна кампанія під робочою назвою «померти за дорого», але відразу спойлер, все одно кинуть, дісталася і до Китаю. А от тут все складніше. Путін такими діями фактично втягує Китай у війну - безпосередньо! Пов’язує Китай - на крові! Так, це уже не просто гнати 80% підсанкційної контрабанди, як зауважує верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, і постачати необхідні товари подвійного призначення для російського ВПК, а це безпосередня участь громадян Китаю в бойових діях на стороні агресора.

І тут головне питання у якому потрібно розібратися - Чи китайська влада реально не знала, що на території Китаю Росія вербує собі «гарматне м'ясо»? У що повірити дуже складно, якщо розуміти, що таке внутрішня політика Китаю. Чи просто закривала на це очі і не заважала Росії робити свої брудні справи на своїй території.

Направду, і перший, і другий варіант для Китаю не найкращі. У першому, це показує, що Китай далеко не все контролює у сегменті внутрішнього інтернету і фактично є маріонеткою у грі російських спецслужб. А у другому, і взагалі стає реальним, а не номінальним соагресором, як Білорусь, і це може мати для економіки та політики Китаю абсолютно катастрофічні наслідки, враховуючи геополітичні амбіції Китаю на роль лідера нового світу. 

Переконаний, що, враховуючи вищевикладене, Сі Цзіньпінь почувши про полон громадян Китаю та публічну інформацію, що китайців в армії РФ ще не один десяток, був просто безмежно розлючений, м’яко кажучи. Адже, навіть військових Північної Кореї росіяни так жорстоко не використовують як витратний матеріал, як китайців... Сі звичайно промовчить, оскільки підіймати градус, це не в стилі політики Китаю але росіянам він точно це згадає, і ще не один раз. 

Як ми бачимо так і сталося. Китай активно натягує «дипломатичну ширму» ховаючись за широкими та нейтральними формулюваннями, але навіть неозброєним оком дуже видно наскільки для них це дискомфортно. Китай в позиції – коли не можна промовчати і потрібно публічно виправдовуватись... Це, однозначно, слабка позиція в яку їх умисно поставив путін, кажучи по простому, банально підставив.

І так, ми чітко усвідомлюємо різницю між регулярними військами Північної Кореї та найманцями з Китаю, але фактично і перші, і другі воюють за державу агресора та глобального терориста – Російську Федерацію. І в цю паску незграбно потрапив Сі, ще і на фоні нової торгівельної війни із США, і напередодні прямих перемовин між двома лідерами. Поза сумнівом, Путін тут убив двох політичних зайців одночасно. Перше - це підставив Сі і замастив його в крові, а друге, це підіграв своєму новому-старому другу Трампу, підносячи Сі «тепленького» прямо до прямих перемовин в свідомо некомфортній, а отже, слабкій позиції.

А тепер, що Україна? З цієї ситуації ми маємо вижати політичний максимум. З однієї сторони фіксуючи реальну присутність китайців на полі бою, але з іншої, даючи зрозуміти, що ми усвідомлюємо, що саме Путін підло підставив Сі. Водночас, ми готові з Китаєм до конструктивних перемовин. Направду, це можливо. Це та дипломатична позиція на яку ми дуже давно чекали - що не ми зацікавлені в діалозі з Китаєм, а навпаки. Чи може Китай розуміючи весь комплекс ризиків поставити на паузу підсанкційні взаємовідносини з РФ, думаю, так. Більше того, усвідомлюючи, що насправді Росія і Китай не друзі, продовжити робити ставку на зближення з Європою, частиною якої є і Україна. Але всі ці аспекти потрібно тонко та аргументовано донести до китайської сторони, без емоцій та лірики. Україна може бути справжнім надійним партнером, а РФ нехай залишається у ролі сировинного придатку без права голосу і ні на що більше не претендує... Тим паче підставляти під удар китайського лідера коли на кону дуже складна геополітична гра, яку Китай не може собі дозволити програми, коли Америка дуже швидко сходить з історичної сцени і Китаю потрібно, також, дуже швидко реагувати на той вакуум, який утворюється внаслідок сходження США як геополітичного лідера. Тому зараз Китай в жодному разі не може відволікатися на непередбачувані дії Росії. І Путін, це дуже добре розуміє, і грає свою гру.

Так, це уже зовсім інший рівень «геополітичного дзюдо», направляти енергію Росії проти неї самої, але чи здатні наші дипломати розігрувати наскільки нелінійні комбінації, покаже тільки час. 

Джерело:  https://24tv.ua/kitaytsi-viyni-ukrayini-tse-pidstava-si-tszinpina-vid-putina_n2799109