Микола Железняк: Українську енциклопедію слід писати, поки є кому

У 2013-й рік Україна увійшла, можна сказати, під прапором науки та енциклопедичних знань. І все завдяки президенту. А точніше, його першому указу, підписаному в новому році, яким голова держави наказав підтримати пропозицію Національної академії наук України і протягом 2013 — 2020 років видати Велику українську енциклопедію.

У широкого загалу ця звістка викликала дещо суперечливі почуття. Одна з причин – тотальна недовіра до чергових ініціатив вищого керівництва країни, і без того нагодованої низкою "покращень вже сьогодні" в усіх сферах життя. А також побоювання, що майбутня ВУЕ стане пропагандистським і при цьому далеко не україно-орієнтованим виданням. Особливо з огляду на події останніх двох років і помітним дрейфом країни в бік "Русского мира" та радянської міфології, милої серцю багатьох теперішніх очільникыв держави. Ще одна причина скепсису – питання фінансування. Одразу ж згадується вічна нестача коштів на перепис населення, що відкладається вже другий рік і, схоже, на невизначений термін. На Велику енциклопедію грошей поки що теж нема, але якщо президент сказав, то всі розуміють, що знайдуться. Якщо це, звісно ж, не черговий інформаційний "пшик".

Проте, у науковців "новорічний подарунок" Януковича викликає цілком позитивні емоції і великі надії. Оскільки своя універсальна енциклопедія, переконані вони, країні потрібна. Щоправда, мало хто готовий говорити, що ж це буде за видання. Що й не дивно: наразі нема ні редколегії, ні навіть концепції майбутнього проекту. Втім, дещо прояснити картину в розмові з "Коментарями" зміг директор Інституту енциклопедичних досліджень Микола Железняк. Він також зауважив, що поки що не може говорити про щось напевно – надто вже багато невідомих в цій енциклопедчиній задачці. Але принаймні розповів про історію питання та назвав можливі терміни виходу в світ першого тому Енциклопедії.

Миколо Григоровичу, створення такої енциклопедії – це якась нова інінціатива, чи робота над нею велася і раніше?

Національна академія наук працювала над питанням створення такої енциклопедії близько двох років. Назва змінювалася: була Універсальна енциклопедія, Національна, тепер вже Велика українська. Підготовча робота проводилася в рамках нашого Інституту. Групу, котра працювала над концепцєю проекту очолював Іван Дзюба (академік НАНУ, літературознавець, співголова Головної редакційної колегії "Енциклопедії сучасної України" – "Коментарі"). Але зараз важко сказати, чи візьмуть за основу ці напрацювання, чи будуть якісь інші розробки.

Чи здатна Україна "осилити" цей проект зараз?

Якщо мобілізувати ресурси, то це реально зробити. Тим більше, що Україна поки що має потенціал, тобто наукові сили, для створення такого продукту. Пізніше – Бог знає. Зараз багато кажуть, що існує чимало проблем в науковому і освітньому середовищі, і це з часом може призвести до того, що для підготовки деяких статей у нас просто не буде своїх фахівців.

Коли можна чекати якщо не всієї енциклопедії, то хоча б її першого тому?

Багато залежить від обсягів роботи, бо в указі вони не вказані. Якщо це 10 чи 15 томів – це одна справа, якщо 30 чи 50 – інша. Коли це буде відомо, тоді і можна буде говорити про конкретні терміни. Вихід же першого тому – це принаймні два роки подготовчої роботи. Треба узгодити всі питання щодо концепції, словника, реєстра гасел, зібрати матеріал, первісно його опрацювати, редагувати і так далі. Це – велика робота. Думаю, пару років на це піде.

Коли йдеться про цю енциклопедію, природньо напрошуються паралелі з Великою радянською енциклопедією, котра за своїм характером була пропагандистським виданням. Чи не стане таким же "рупором" і українське видання?

Було б дуже дивно, якби Велика українська енциклопедія мала пропагандистський напрямок. Дійсно, завданням Великої радянської енциклопедії та Української радянської енциклопедії (УРЕ) була пропаганда комуністичних цінностей та ідеології. Але ми, все ж таки, живемо в інші часи. Думаю, українська енциклопедія буде мати об’єктивний характер. Принаймні, в це хочеться вірити. І багато буде залежати від того, хто буде в редколегії, яка буде прийнята концепція і так далі.

А відомо, як буде формуватися редколегія, кого ми в ній побачимо?

Є постанова Президії Академії наук, де йдеться про призначення директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. Кураса академіка Левенця (Юрій Левенець, якого вважають одним з основних політтехнологів нинішньої влади – "Коментарі") головою Головної редакційної колегії з підготовки та видання багатотомної Великої української енциклопедії. А далі вже буде формуватися і сама колегія.

Як буде вирішуватися питання авторських прав? Українська енциклопедія буде писатися "з нуля", чи будуть використані якісь попередні роботи?

Енциклопедія не дає нічого абсолютно нового. Це певне усталене бачення тої чи іншої проблеми, історія розвитку тої чи іншої галузі науки. Я не думаю, що буде якесь копіювання чи переписування статей з попередніх видань. У нас, як я казав, ще є достатній науковий потенціал, щоб підготувати необхідний матеріал. Тобто питання авторського права, думаю, буде розглянуте ще на рівні підготовки: буде враховано, хто буде готувати статті, в співавторстві чи самостійно. Крім того, незначні інформативні матеріали може готувати і сама редакція, якщо це достатньо сильна редакція.

Чи відомо, як буде вирішуватися питання фінансування проекту, адже до недавнього часу про нього практично не згадували?

Оскільки в указі написано, що питання фінансування має бути вирішене в установленому порядку, думаю, що це має бути державна програма. Але тут ще багато невідомих питань. Наприклад, якщо буде реорганізоване видавництво (Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво "Українська енциклопедія" імені М.П.Бажана" – "Коментарі"), то важко передбачити, наскільки вони зараз матеріально сильні. Скажымо, якщо в них добра матерыальна база, є фахівці, то це одна справа. Якщо ж вони лишилися на тому рівні, на якому колись була УРЕ, то це вже зовсім інше питання

Якщо говорити загалом, то, на вашу думку, випуск такої енциклопедії є актуальним, потрібним для України?

Думаю, що треба вітати такі укази. Очевидно, що керівництво країни і Академії наук розуміє, що це – паспорт, перепустка в коло цивілізованих народів. Якщо цей проект буде належним чином реалізований, то, думаю, це буде великий позитив.