Чи є шанс виграти в патріотичний лохотрон?

Питання про те, кіно — це мистецтво чи комерція, давно нікого не хвилює. Сьогодні кіно буває комерційне, тобто таке, яке приносить прибуток, і некомерційне, або ж авторське. Ініціатори створення першого повстанського блокбастеру винайшли третій варіант — толоку. Українцям пропонують гуртом зняти фільм, так само як колись разом зводили хату. Ідея екранізувати роман Шкляра нібито належить посполитим читачам. Як сказано на одному сайті, ця ідея «припала до вподоби» виконавчому директору Ліги українських меценатів Михайлові Слабошпицькому. А чому їй і не сподобатися? Адже Михайло Федотович за сумісництвом ще й директор видавництва «Ярославів Вал», де рік тому вийшов друком роман Шкляра. Цікаво, кому належать права на екранізацію — автору чи видавництву? В природі вже існує такий собі Оргкомітет з великої літери, який, очевидно, виконуватиме функції продюсера. До його складу, треба думати, входять ініціатори проекту — народний депутат і оця сама Ліга українських меценатів Донедавна ЛУМ із гордістю заявляла, що вони закритий клуб з обмеженим членством. Мабуть, мусили в патріотичному пориві наступити на горло власній пісні і звернутися до загалу. Кажуть, що режисера і виконавця головної ролі оберуть на конкурсній основі. А хто обиратиме? Як відомо, «кто девушку кушаєт, тот девушку і танцуєт». Якщо гроші на фільм збиратимуть усією громадою, то й режисера, оператора, акторів треба шукати так само. Наприклад, організувати чергове реаліті-шоу, де претенденти на роль отамана демонструватимуть свої таланти, а глядачі визначатимуть найкращих за допомогою SMS-голосування. Конкурси талантів нині дуже популярні й прибуткові, так можна і грошей на зйомки фільму назбирати. Блокбастер напевне принесе чималі, якщо не сказати шалені гроші. Як їх будемо ділити? На якомусь із сайтів у коментах радять продавати квитки — такий собі варіант цивілізованого фандрайзингу. Не думаю, що зараз вдасться впарити людям 400 000 квитків по 50 грн. Та і як потім чотирьомстам тисячам українців кіно показувати, коли половини сільських клубів уже не існує? Зібрати всіх доброчинників і влаштувати кіносеанси під відкритим небом у Холодному Яру? Зрештою, мене завжди цікавило питання: а хто нам скаже і чи скаже взагалі, що вже потрібна сума назбиралася? І що Оргкомітет робитиме з грішми, якщо їх назбирається понад 20 млн гривень? А може, спробувати щось дешевше? Наприклад, оголосити всенародний збір коштів на створення нового роману Василем Шклярем. Щоб Шкляр не морочився і писав новий патріотичний роман-блокбастер. Тут принаймні є певність, що отримаємо якісний продукт, а то раптом на народні гроші знімуть кіно, яке народу не сподобається.