Топ-менеджери озолотилися на кризі

Фінансовий хаос змушує власників бізнесу врізати премії підлеглим і звільняти їх. Однак вони не планують скорочувати надзарплати й бонуси управляючим

Щедрі чиновники

Американська влада ініціювала більше дюжини кримінальних справ про факти нецільового або шахрайського використання коштів, яку уряд виділив як допомогу банкам. Про це заявив ревізор Ніл Барофскі, що відстежує використання грошей у рамках програми допомоги фінансовим інститутам (TARP). За інформацією пана Барофскі, влада виділила приватним компаніям майже $3 трлн., і такий обсяг грошей "неминуче приверне увагу тих, хто захоче незаконно заробити".

Україна теж занепокоєна фінансовим здоров’ям окремих бізнесменів. 1 млрд. грн. українських платників податків 2009 року піде на підтримку будівельної галузі через Державну іпотечну установу. Відомство даватиме гроші під 14% річних тим, хто потребує поліпшення житлових умов. При цьому купувати житло можна буде тільки в тих будівельників, чиї об’єкти готові більш ніж на 70%. Ще по 1 млрд. грн. уряд дасть державним Укрексимбанку та Ощадбанку для видачі пільгових кредитів будівельникам. Відбирати щасливчиків буде Міністерство регіонального будівництва.

Але це тільки квіточки. Влада вже вирішила витратити на підтримку банківського сектору 44 млрд. грн. Крім того, страхові компанії й кредитні спілки теж не проти отримати державну підтримку. Схоже, левова частина виділених з бюджету грошей у підсумку піде на винагороду керівникам компаній, незважаючи на те, що вони довели свої підприємства до критичного стану.

Таємні цифри зарплат

В Україні, незважаючи на аналогічні із США фінансові проблеми, заробітна плата працівників комерційних банків, особливо вищої ланки, залишається таємницею. Відомі лише деякі цифри, які, втім, дають зрозуміти, як витрачають зарплатні фонди фінансові установи.

За даними агентства "Грошi та світ", більше за інших на свій персонал витрачають в Альфа-Банку й Укрексимбанку — у середньому на кадри йде 18–20 тис. грн. на місяць на людину. Найменше на персонал витрачають у Промінвестбанку та Ощадбанку — по 1–2 тис. грн. на місяць. Але це усереднений показник. Відповідно до щорічного аналізу заробітних плат і компенсацій, який проводить аудиторська компанія Ernst&Young, доходи менеджменту фінансових установ у десятки разів перевищують зарплати рядового персоналу. Якщо 2008 року середня заробітна плата членів правління українського банку дорівнювала майже 75 тис. грн. на місяць, то вже за перші три місяці поточного року ця цифра досягла 118 тис. грн. Причому розмір бонусів у цих цифрах не враховано. А вони збільшилися уп’ятеро-семеро, запевняють фахівці.

Офіційні розміри своїх преміальних банкіри рідко розголошують. Відомо тільки про домовленість між головою правління Сведбанка Сергієм Тігіпко й шведською групою Swedbank про виплату $250 млн. як винагороди, якщо протягом трьох років український банк збільшить активи більш ніж на 100%. Можна оцінити й приблизні доходи менеджерів державних банків — Укрексимбанку та Ощадбанку. Ще 2005 року тодішній голова правління Ощадбанку Олександр Морозов домігся, щоб правління отримало можливість розподілити 10% від валового доходу банку між ключовими співробітниками. Звісно, не всі бонуси йдуть правлінню. Але самі працівники банку переконують, що правлінню дістається близько 2% від прибутку банку. Якщо вірити цьому твердженню, то за підсумками 2008 року "топи" Ощадбанку розділили між собою до 8 млн. грн.

За неофіційною інформацією, бонуси керівників таких банків як "Райффайзен Банк Аваль" Укрсоцбанк і Укрсиббанк залежали від зростання капіталізації банку, збільшення кількості клієнтів, прибутковості установи й доходили до $0,5–1 млн. на рік. Ці цифри дуже близькі до розмірів бонусів, які отримують топи російських банків. За розрахунками Forbes, середній бонус топ-банкіра в Росії $900 тис. Як і в Україні, бонусні виплати банкіри сусідньої країни отримують без затримок, навіть у кризовий час. Так, менеджери Газпромбанку минулого року отримали по $2,88 млн. кожний, Банку Москви — по $2,7 млн., ВТБ — по $1,95 млн., Ощадбанку — по $1,6 млн., у ВТБ-24 — по $1,5 млн.

Голова правління Ощадбанку Анатолій Гулей каже, що українські банкіри за підсумками 2008 року теж могли розраховувати на великі преміальні, тому що криза ще не сильно позначилася на показниках довірених їм банків. "Отримати бонуси за підсумками 2009 року буде складніше", — зауважує банкір. У свою чергу член ради НБУ Василь Горбаль розповів, що бонуси однаково платитимуть, особливо, якщо погіршення показників банку пов’язане із загальною фінансовою кризою. На думку банкіра, тепер власники банків платитимуть своїм менеджерам за те, що вони будуть утримувати банк на плаву, зберігаючи потенційну вартість бізнесу.

Куди підуть гроші

Примітно, що навіть ті банки, які претендують на отримання державної допомоги, не поспішають урізати зарплати своїм "топам". За неофіційною інформацією, банк "Фінанси та Кредит" вирішив виплачувати своїм менеджерам великі бонуси залежно від успіху в програмі рекапіталізації Кабміну. Зважаючи на те, що мінімальні ставки в правління банку стартують з 100 тис. грн., витрати власника кредитної установи Костянтина Жеваго на виплату премій можуть бути дуже істотними. Гірше для "топів" ситуація у банку "Родовід", де вже майже місяць працює тимчасова адміністрація Нацбанку. Там менеджмент побоюється так і не дочекатися обіцяних бонусів, які в окремих випадках сягають 40% зарплати.

Страховий бізнес, що бідує під час кризи ще більше, ніж банківський так само скорочує всі можливі видатки. Крім бонусів топам. Наприклад, найбільша страхова компанія "Оранта", що ще восени звільнила 10% свого персоналу, зараз частково переводить людей на триденний робочий тиждень, а частково на неповинний робочий день. При цьому 86 начальників дирекцій компанія відрядила в "мотиваційну" поїздку на Кубу, де вони змогли не тільки відпочити, але й "провести час із колегами за обговоренням робочих питань у неформальній обстановці".

Компанії можна звинувачувати хіба що в порушенні етичних норм. Радник голови правління Укргазбанку Олександр Охрименко запевняє, що юридичний бік виплат "абсолютно чиста й прозора". "Можливо, за підсумками цього року бонуси трохи скоротяться. Однак акціонерам доведеться платити менеджменту за порятунок бізнесу, отож банки, що вижили, виплатять бонуси. Швидше за все, вони трохи зменшаться, і будуть такими ж, як і 2007 року, тобто досягнуть 30–50% від зарплати топ-менеджерів банківських установ", — вважає пан Охрименко.

Красти гроші за допомогою зарплат і бонусів банкіри теж навряд чи будуть, адже такі виплати оподатковуються на загальних підставах. Набагато простіше видавати кредити неіснуючим компаніям.

КОМЕНТАР

Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру CASE-Україна

На Заході високі бонуси саме й стали однією з причин фінансової кризи. У погоні за винагородою топ-менеджери були готові ризикувати грошима своїх компаній. Навіть якщо угода на 90% була програшною, можливі прибутки затьмарювали всі ризики. А тепер платник податків розплачується за помилки керівників. Це така морально-етична проблема.

Що ж до української ситуації, то її не можна прямо порівнювати із західною. У нас працювало інше правило. І якщо для компаній США держдопомога істотна, то в нас вона навряд чи буде ефективною. Це пов’язано і зі статусом нашої валюти порівняно з американським доларом, і з правилами, за якими розподілятимуть кошти.

За матеріалами: "Kyiv Weekly"

Фото: Дни.Ру/Дмитрий Коротаев