Муса Магомедов: Битва за логістику: як Україна перевернула правила гри на морі

Попри всі намагання ворога навʼязати нам свою гру на морі та узбережжі та певні успіхи на перших порах для окупантів, Україна змогла перехопити ініціативу. Недопущення окупації значної частини Причорноморʼя, звільнення Зміїного, знищення флагмана ЧФ рф, крейсера “Москва” – це все було зроблено ще в перші місяці війни, коли перевага ворога була набагато суттєвішою.

На морі Україна дуже швидко почала керуватися принципом “допоможи собі сам”. Поки нам намагалися навʼязати продовження “зернової угоди” із зовсім неприйнятними для нас умовами, ми вирішили, що зробимо все самі й по своєму. Відкинули всі ультиматуми і “останні пропозиції” окупантів. І просто методично почали виносити російській флот, стрімко перетворюючи його з надводного в підводний.

Від початку повномасштабного вторгнення Сили оборони звільнили від ворожої присутності понад 25 тисяч квадратних кілометрів Чорного моря. Спочатку північ, потім захід і південний захід. Зараз – вже центральна частина фактично вільна від присутності лишившихся у рф кораблів.

На відновлення контролю над частиною Чорного моря, створення альтернативного “зерновій угоді” логістичного маршруту та ураження законних військових цілей російські злочинці традиційно відповіли ракетним терором портових міст. Але ми вистояли, змогли вберегти й відновити нашу інфраструктуру й врешті-решт відродили нашу морську торгівлю. А потім завдали істотних ударів у відповідь.

Чорноморський флот рф зазнав таких втрат, від яких йому доведеться оговтуватись десятиліттями. Знищено або пошкоджено 28 кораблів. Ще 10 перебували в ремонті. рфія більше не спроможна до десантних операцій – висадка поблизу умовної Одеси їм тепер може тільки снитися. Майже перестали застосовуватися “Калібри”, ракети морського базування. Севастополь більше не є головною військово-морською базою ЧФ – вони поспіхом змушені були тікати в Новоросійськ, де також не почувають себе в безпеці. Та і сам флот вже перестав бути флотом, тепер це скоріше флотилія.

Натомість наші справи на морі йдуть зовсім непогано. Тільки з початку 2024 року українські порти обробили майже 46 млн тонн вантажів проти 26,6 млн тонн у 2023. Багато в чому фіксуються довоєнні показники. Звільненням морських шляхів ми фактично врятували свою економіку. І, що головне, зробили це передусім власними зусиллями, створивши перший у світі флот морських дронів. Хоча і ракети союзників ми також використали надефективно. 

Звичайно, чисельні проблеми зберігаються. Досі заблоковані порти Миколаєва – вже понад два роки звідти не можуть вийти понад шість десятків суден. Ще гірша ситуація з Херсоном. Не припиняються удари по інфраструктурі інших наших портів. Та попри все ми тримаємо удар, а наші логістичні спроможності зростають.

Битва за Чорне море довела, що сила розуміє тільки силу. І те, що ми зробили на морі – це майстерність, це те, що будуть вивчати ще багато років у всіх військових академіях світу. Ми розблокували велику кількість наших портів, звільнили від присутності ворога понад 25 тисяч квадратних кілометрів моря, без повноцінного флоту завдали флоту противника надсуттєвих втрат. І наша битва ще продовжується, а значить далі буде.