Муса Магомедов: Не «провокація», а атака: війна перетнула кордон НАТО

Це не «масштабна провокація», а пряма атака. Слова мають значення, бо визначають політику: якщо десятки дронів із ураженим будинком — лише «провокація», то що ж тоді вважати нападом — лише удар «Кинджалом» по центру Варшави? Така риторика відсуває межу відповідальності й заохочує подальші “експерименти” кремля.

Логіка ескалації проста: війна, яку не зупинили, розширюється. путін чув багато слів та заяв останнім часом від наших партнерів, але мало бачив дій. Не було зроблено таких кроків, що були здатні змінити його плани по продовженню й ескалації війни. А значить, курс на випробування обороноздатності країн Заходу й надалі триватиме.

Російський диктатор, зокрема, прагне довести, що єдність і сила НАТО — це «пшик». А тому переконаний: кількість подібних інцидентів лише зростатиме. росія й надалі шукатиме «червоні лінії» Заходу, і якщо їх не буде — зробить очевидний висновок про його слабкість. А зі слабкими путін не рахується і не церемониться.

Потрібна зміна підходу — без пафосу, але з твердістю. По-перше, коректна кваліфікація подій: атака — це атака. По-друге, реальні наслідки за кожен інцидент: нові санкції для рф та збільшення підтримки України. По-третє, дозвіл ППО НАТО перехоплювати носії загрози у прикордонних зонах. По-четверте, суттєве посилення ППО України та передача нам далекобійних засобів, що здатні вражати інфраструктуру створення і розгортання російських ударних дронів.

Наші партнери мають зробити продовження війни для москви невигідним і безперспективним. Кожна атака, в тому числі на територію країн Альянсу, повинна автоматично тягти за собою конкретну ціну — політичну, економічну та військово-технічну. Інакше «інциденти» нормалізуються, множаться, і ціна бездіяльності для всіх лише зростатиме.