Оленка Клочко: Чи чекати працівників ТЦК у Польщі?

Рік тому навіть думки про те, що Польща відправлятиме українських біженців на фронт, викликала лише сміх і здивування. А публічне обговорення подібного прирівнювалося до роботи на ворога. Ніхто не вірив, що це взагалі можливо. Однак сьогодні сотні тисяч українських біженців перебувають у тривожному очікуванні новин з Батьківщини. Почалося все з того, що 22 квітня українським дипломатичним установам за кордоном заборонили надавати консульські послуги громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Це наслідки нещодавно ухваленого закону про мобілізацію. Усі вже бачили репортажі з консульств, величезні черги та гнівні перепалки з чиновниками. Це означає, що для поновлення даних або отримання нового закордонного паспорта чи візи необхідно повернутися в Україну, де на чоловіків, найімовірніше, вже чекатиме повістка. Олії у вогонь підлила скандально відома народна депутатка Мар'яна Безугла. Вона намагалася закликати українців за кордоном виконувати свій державний обов'язок. Але те, як вона це зробила, викликало лише нову хвилю хейту: "Якщо не бачите себе українцем - то здавайте паспорт". Тим самим вона розколола суспільство на "хороших" і "поганих" українців. У коментарях під її постами багато хто був згоден відмовитися від громадянства... Не можна не погодитися, що потрібно захищати свою країну. Але, по-перше, робити це повинні щонайменше мотивовані на це люди. Грамотний підхід до мобілізації дозволив би уникнути болючої для українського суспільства проблеми. І тисячі невмотивованих чоловіків, по суті обманом повернутих в Україну, за всього бажання не зможуть змінити ситуацію на полі бою. А по-друге, захищати країну можна не тільки в окопах, а й у тилу, на виробництвах, і навіть в інтернеті та соціальних мережах! Оскільки я сама живу в Польщі, то спочатку я утримувалася від коментарів, тому що сама була вражена і схвильована. Однак зараз уже можна дозволити собі дати тверезу оцінку тому, що відбувається. Звісно, ніхто не побачить на вулицях Варшави і Кракова автобусів ТЦК, у які заштовхуватимуть чоловіків, котрі не надто бажають іти на фронт. Однак поки дипустанови не продовжили обслуговувати українських чоловіків призовного віку, питання залишається відкритим. Очевидно, що передумови для подібних заходів існують. Сполучені Штати нарешті схвалили довгоочікувану фінансову допомогу для України, а це значить, що зброя у Зеленського буде, залишилося знайти тих, хто цю зброю триматиме в руках. Важке становище на фронті за великим рахунком не залишає вибору українській владі, інакше це буде катастрофа. І в такій ситуації навіть слабомотивовані українські чоловіки-біженці здаються чудовим варіантом для захисту України. Але що з цього вийде - питання... Проте те, що раніше здавалося неможливим, сьогодні може стати реальністю. А це означає, що війна триватиме ще довго, і горю людському не буде меж...