Рубрики
МЕНЮ
0
Журналіст, редактор, лінгвіст, волонтер
Українка у Польщі
Щаслива дівчинка з інвалідністю через порушення голосовимови
Авторка блогу "Українська з Оленкою Клочко"
Працювала журналістом у виданнях "Гіпотеза", "Коментарі", "Коментарі. Харків"
Отримала вищу освіту за напрямком "Прикладна лінгвістика", а також "Видавнича справа та редагування" у Харкові
Здобуваю післядипломну освіту у Польщі в Університеті Адама Міцкевича за напрямком "Журналістика та соціальні комунікації" (докторантура)
Займаюся проєктами із вивчення соціальних комунікацій, розвитку та впливу сучасних медіа
Міжнародне визнання української писанки стало можливим завдяки зусиллям носіїв традиції та представників громадянського суспільства. Міністр культури Микола Точицький підкреслив, що це досягнення є символом незламності українського народу в умовах війни.
Робота над номінацією писанки розпочалася в 2017 році. Номінація об’єднала три основні елементи: «Українська писанка: традиція і мистецтво» та «Традиція гуцульської писанки» з Національного переліку України, а також «Українська писанка, традиція і мистецтво оздоблення Великодніх яєць» з Національного списку Естонії. Це підкреслює міжнародний характер української писанки як культурного феномена.
Українська писанка – це вираз народної творчості, що зберігає багатство традицій та культурних особливостей України. Вона є однією з найдавніших форм народного мистецтва, що бере початок ще в дохристиянські часи. Писанкарство стало важливим елементом культурної ідентичності, передаючи уявлення про навколишній світ і вірування через символи, нанесені на яйце.
В Україні кожен регіон має свої унікальні особливості в створенні писанок, що відображають різноманітність традицій та технік. Північ і Захід країни відзначаються стриманою кольоровою гамою — чорний, коричневий, бордовий, темно-зелений, де часто зустрічаються анімалістичні та геометричні символи. Центральна Україна характеризується писанками з чорним фоном і білими лініями, доповненими жовтими, червоними, синіми та іншими кольоровими елементами. Південь і Схід мають яскравіші кольори, але з лаконічними орнаментами, часто обмеженими кількома елементами. На Поділлі, Буковині та в Карпатах популярні складніші орнаменти з рослинними мотивами, геометричними фігурами та солярними знаками.
Особливо виразними є писанки Гуцульщини, Космача та інших західних регіонів, де переважають жовті й червоні барви, а також детальні розписи. На Закарпатті використовуються спіралі, хрести та символи сонця, що мають глибоке місцеве значення. У Львівській області популярні сокальські, бойківські та лемківські писанки, де часто зустрічаються квіткові орнаменти та символи з крапок і крапель, створювані за допомогою різних інструментів, таких як цвяхи чи сірники. Ці регіональні традиції не лише зберігають зв'язок між поколіннями, але й формують неповторні елементи української культури через мистецтво розпису яєць.
Визнання української писанки ЮНЕСКО став можливим завдяки зусиллям не лише державних органів, але й громадянського суспільства, яке активно популяризує українські традиції на міжнародній арені. Визнання писанки підкреслює, що навіть у найскладніші часи українці не лише зберігають свою культурну спадщину, але й передають її новим поколінням.
До цього досягнення Україна вже була представлена в Репрезентативному списку ЮНЕСКО з такими елементами, як «Петриківський декоративний живопис», «Традиція Косівської мальованої кераміки» та «Орьнек — кримськотатарський орнамент». Включення писанки в цей список є знаковим, адже вона є важливим елементом культурної єдності України та її місця в світовій культурі.
Українська культура, незважаючи на складні часи, продовжує залишатися живою і здатною до інтеграції в глобальний культурний контекст. Включення писанки до списку нематеріальної спадщини людства є яскравим підтвердженням її значення на світовій арені.
Новости партнеров
Другие материалы автора
Новости