Вікторія Гриб: Писати й мислити без остраху: у чому для України сакральність вільних медіа

Щорічно «Репортери без кордонів» (RSF) публікують Індекси свободи преси (World Press Freedom Index). В 2023 році перші три місця займає Норвегія, Ірландія та Данія відповідно. Зі 180 місць РФ – 164, між Бангладешом та Туреччиною. Останні в рейтингу - Китай та Північна Корея. Україна посіла 79 сходинку, торік ми посідали 106-ту.  

Насправді чимало українських медійників переконані, що наразі свобода слова в Україні обмежена. Такої думки дотримуються понад 43% опитаних (за даними анонімного соціологічного опитування, проведеного в грудні 2022 року ІМІ). Проблеми з акредитацією, закриття реєстрів, неможливість потрапити на необхідні об’єкти – все це дійсно заважає виконувати свій обов’язок належним чином. 

І якщо в умовах війни певні обмеження пов'язані з нацбезпекою і мають раціональну складову, то в мирний – вони неприпустимі. Насправді мене дуже засмучує, коли я чую про корупцію під час війни. Але водночас радію, що преса це висвітлює. І наголошую, не варто навіть намагатися зробити медійників зручними. 

Варто також не забувати, що професія журналіста не тільки суспільно важлива, але й вкрай небезпечна. 2022-23 роки стали буквально смертельними для українських медійників, їхніх сімей та колег. Наразі відомо про загибель 53 працівників медіа. Щонайменше 14 з них загинули, захищаючи державу на фронті. Багато з них загинули під час виконання своїх обов’язків. 

Щоденно журналісти в тилу також стикалися та стикаються із труднощами: складнощі під час відряджень, перебої зі світлом, несприятлива для праці економічна складова, постійні стреси та навантаження. 

Так, українська журналістика змінилась після 24 лютого. Водночас прагнення донести світові все, як є, небачена боротьба з пропагандою агресора, безкомпромісність – вийшли на перше місце.