Вадим Трюхан: Прес-марафон Зеленського - 10 процедурних ляпів, які слід врахувати.

І навіть зранку ще не було готовності.

А зараз, вдруге переглядаючи відеозапис, вирішив все таки декілька моментів відзначити. Це будуть процедурні речі.

Перше. Формат.

Він був обраний вкрай невдало. І це очевидно для більшості експертів, які коментують побачене. На мою думку, краще б у майбутньому взяти за основу досвід провідних західних лідерів і організовувати прес-конференції інакше. Має бути певний (умовний) бар'єр між главою держави і ЗМІ, щоб його статус надмірно не опускався нижче загальноприйнятого рівня, що вочевидь відбулося вчора.

Друге. Модерація.

Прес-секретар не справився. Та і не міг в принципі справитися, бо не має такого досвіду і таких навичок. На такого роду заходи доцільно запрошувати професійних модераторів, які провели десятки чи навіть сотні подібних масових івентів. Еталон - Андрій Куликов. Є й інші.

Третє. Оголошення про проведення.

Анонс за менше, ніж 24 години, - це нонсенс. Як мінімум, за такий короткий час, суто логістично, на прес-конференцію не можуть встигнути провідні іноземні ЗМІ. Проблематично це також для представників регіонильних ЗМІ, адже відстані в Україні не маленькі. Про такого роду прес-конференції варто повідомляти за декілька днів, не менше, ніж за 72 години, точно.

Четверте. Місце проведення.

В Україні достатньо приміщень, в яких можуть зібратися декілька сотень, і навіть тисяч учасників. Навіть в умовах коронавірусних обмежень. Відтак, було би набагато зручніше для всіх, якби у мабутньому такі прес-конференції проходили там, де вистачає місця для всіх, в тому числі для традиційного прес-руму. А крім того, де сторонні шуми не заважатимуть глядачам, що постійно мало місце цього разу.

П'яте. Протокол і символи.

Мене, як громадянина України, здивувала відсутність символів України і її Президента, - державного прапору України, прапору (штандарту) Президента. А протокол взагалі був відсутній як такий. Президент з'явився без жодних оголошень і навіть на початку івенту не отримав вступного слова, будучи змушеним самостійно "спочатку привітатися" з присутніми, а потім зробити вступні ремарки.

Шосте. Сценарний план.

Спілкування Президента з представниками ЗМІ проходило без жодного плану, хаточно. Кожен з присутніх задавав питання на будь-яку тему, іноді запитання повторювалися, часто президенту доводилося вступати в полеміку з журналістами. Як наслідок, мав місце перекос на 3-4-ринайбільш актуальні проблеми. Натомість цілі напрямки державної політики і велика кількість проблем, які турбують суспільство, залишилися не висвітленими.

Сьоме. Баланс представництва.

Більшість з 32-х учасників представляли центральні телевізійні канали, від деяких з них було навіть двоє. Натомість регіональні ЗМІ були взагалі не представлені. Бракувало також іноземних журналістів. На майбутнє бажано передбачити впровадження квотного принципу, принаймні серед тих, хто отримає право задати питання.

Восьме. Мова.

Президент весь час змінював мову відповіді. Для керівника держави - це не прийнятно. Він має переважно спілкуватися державною мовою - українською. Лиш в окремих випадках, якщо питання прозвучало іншою мовою, яку він знає (російська або англійська), було би доречно переходити на цю мову. Проте відповідаючи на одне питання одному конкретно взятому журналісту перемикатися по декілька разів з однієї мови на іншу не доречно.

Дев'яте. Таймінг.

Президент має демонструвати найвищу ступінь дисципліни і бути таким чином прикладом для всієї країни. Переростання анонсованих 3-х годин, відведених на прес-конференцію у 5,5 годин - це не правильно. Адже це одначає, що низка заходів за участю Президента аж на 2,5 години часу було скасовано. В майбутньому дуже бажано таких конфузів не допускати. І це завдання модератора, який проводить дискусію.

І last but not least. Зміст.

Президент говорив про все. При цьому він зловживав темами, які, за Конституцією, не відносяться до його компетенції. Не володіючи деталями по окремим напрямкам, йому доводилося викручуватися та/або плутано формулювати відповіді на поставлені питання. Відтак, у майбутньому доцільно обмежити тематику прес-конференцій тими темами, які відносяться до безпосередньої компетенції Президента, а по решті питань або відсилати до відповідних органів державної влади (КМУ, ГенПрокуратура, Антимонопольний комітет, СБУ тощо) або, що значно гірше, бо переобтяжить прес-конференцію, запрошувати їхніх представників і делегувати їм право відповіді на питання, які стосуються їхньої компетенції.

А загалом, на місці Президента, я би зробив серйозні кадрові висновки з того, що відбулося вчора. Прес-марафон цей виявився абсолютно не підговоленим і зіграв радше в мінус, як самому Володимиру Зеленському, так і державі Україна в цілому. Не говорячи вже про український великий бізнес, акції якого безпрецедентно обвалилися одразу.