Volodymyr Manko: Проект бюджету 2021: епоха бідності продовжується

Влада готує держбюджет - 2021. Вже другий рік поспіль головний кошторис країни матиме великий дефіцит. Цього року нестача коштів для балансування бюджету складає 300 млрд., або 8% ВВП. На наступний рік планується 270 млрд., що складатиме біля 7% ВВП. Серйозний макроекономічний дисбаланс.

А насправді стан в держфінансах ще гірший якщо врахувати той факт, що 20% дохідної частини бюджету, тобто кожна п'ята гривня буде взята в борг. А кожна третя гривня видатковох чатини бюджету піде на повернення попередніх боргів. Фактично країна стоїть на межі банкрутства. І це не перебільшення.

А ось яка картина складалась з дефіцитом держбюджетів від початку 2015 року. Бюджет 2015 року прийнято з дефіцитом 3,8%. Далі: 2016 - 3,5%; 2017 - 2,6%; 2018 - 2,3%; 2019 - 2,3. Як бачимо ситуація різко погіршилась.

Причина передусім криється як у падінні економіки, що почалось ще до коронавірусу, так і в негативному впливу на економіку самого вірусу і карантинних заходів. Але є іще одна причина. Це не спроможність уряду виконувати заплановані надходження до бюджету. А раз не виконуються надходження, то скасовуються й видаткові програми. За даними Держказначейства скасовані програми розвитку екстренної медицини та ремонту частини ГТС.  

Для фінансування дефіциту уряд буде позичати й далі. Так за деякою інформацією поланується емісія і реалізація нових ОВДП на суму 208 млрд. грн. Це зробити можна, але цінність українських паперів за такого стану фінансів знизиться, ризики підвищаться і разом з ними й відсоткові ставки. Отже надалі віддавати доведеться ще більше.

МВФ поки не поспішає давати транш, бо має умови в зв'язку з цим. Оскільки умови не прийняті Україною грошей від МВФ не буде. Це вже спричинило ланцюгову реакцію, зокрема відкладення виділення Україні 350 млн. дол. від Світового банку. Євросоюз має для нас 1,2 млрд. євро кредиту, але теж не дає, оскільки за їх переконанням влада розпочала наступ на незалежність антикорупційної інфраструктури.

Критична ситуація з держфінансами спонукає владу до подальшого урізання соціальних програм. Зменшення субсидій за ЖГК, скасування виплат окремим пільговикам, розмови про неможливість виплачувати пенсії - все це продовження цієї ж проблеми. А назва цієї проблеми така - падіння економіки і її неспроможність генерувати достатні прибутки для підвищення рівня життя людей і подолання епохи бідності. Вже зрозуміло, що чи не головна обіцянка Зеленського у часі передвиборчої кампанії луснула як мильна булька.