Щербина Валерій: Скандал на мільйони: як Держлікслужба покриває підпільне виробництво медичного фальсифікату

Ще в далекому 2014 році правоохоронці виявили у Держлікслужбі схему незаконного ввезення ліків на 1 млрд доларів. Тоді, після перемоги  Майдану, постало питання реформування Держлікслужби та викорінення корупційних механізмів, і багато хто надіявся, що шанси на зміни в Держлікслужбі є, однак склалося інакше.

В січні 2019 року, будучи у статусі в.о. голови, Ісаєнко встряв у перший скандал: НАЗК винесло йому припис через невиконання закону «Про запобігання корупції». Не дивлячись на це, через місяць Роман Ісаєнко був призначений головою «грошовитого» відомства, а 12 березня 2024 року Кабмін повторно призначив його головою Держлікслужби.

Під керівництвом Ісаєнка Держлікслужба неодноразово потрапляв у скандали. Чого тільки вартий скандал із витіснення лабораторії Інституту ім. Марзєєва з ринку контролю якості лікарських засобів на догоду новоствореній лабораторії. Чи свіже резонансне розслідування журналістів програми «Схеми» (проект Радіо Свобода), які виявили, що в Україну потрапляють контрабандні ліки з Росії і опиняються на полицях аптек. Журналісти «Схем» запитали Держлікслужбу, чому за її нагляду мережа «ЕлʼФарм» торгує нелегальними російськими ліками. У Держлікслужбі відповіли, що отримали скарги, провели перевірки, виявили порушення, повідомляли правоохоронців (ситуація дуже схожа із «Кровоспасом»). Але ці «активні» дії не призвели до закриття та анулювання ліцензії аптек, що торгують російськими ліками. Ця історія демонструє системну бездіяльність Держлікслужби: імітувати активність, не здійснюючи реальних кроків для припинення порушень.

Таку ж бездіяльність Держлікслужба проявляє стосовно нелегального виробництва несертифікованого «Кровоспасу», яке діє в Обухові, виробляє мільйонними партіями медичний фальсифікат, а зловмисники заробляють шестизначні суми. Уся історія із «Кровоспасом» – це історія системної бездіяльності і цілеспрямованого «покривання» Держлікслужбою організаторів цього злочину. Історія про те, як чиновники не виконують своїх обов’язків.

В чому полягає суть корупційної схеми «Кровоспасу»? 

В березні 2022 року, під шумок вторгнення в місті Обухів група шахраїв на чолі із Ігорем Цурупою, користуючись мораторієм на проведення перевірок, організували підпільне, нелегальне виробництво підробок гемостатичних бинтів «Кровоспас», не маючи дозволів та сертифікатів. Громадськість зверталася до Держлікслужби та інформувала про це виробництво фальсифікованих медпрепаратів. Яке відбувається з порушенням законодавства, в антисанітарних умовах, в непристосованому приміщенні без належного обладнання, та з порушенням усіх медичних та технологічних стандартів, і несе пряму загрозу для життя та здоров’я людей. Держлікслужбу інформували, що підробки неконтрольовано постачаються в усі області, без жодної відповідальності для зловмисників, в тому числі фальсифікат масово потрапляє в аптечки солдат.

Також чиновникам у зверненнях надана інформація про організаторів виробництва несертифікованого «Кровоспасу» без жодних дозволів, схема отримання коштів та ухилення від сплати податків, як на цьому відбувається заробіток. Також описувалася небезпека використання «Кровоспасу» та ризики для життя та здоров’я, з цим пов’язані.

Держлікслужбу закликали втрутитись, неодноразово пояснювалися нюанси злочину і ризики поширення «Кровоспасу». Керівництво - голова Роман Ісаєнко, заступник Володимир Короленко проінформовані про проблему. Упродовж місяців Держлікслужба давала відписки на звернення, що так, знаємо про виробництво, так, незаконне¸ так, «Кровоспас» несертифікований, не зареєстрований як лікарський засіб, підтверджуємо. Але бачите, ми нічого не можемо зробити, тому що у нас діє мораторій на проведення перевірок. При цьому Держлікслужба упродовж дев’яти місяців 2023 року за результатами перевірок заборонила реалізацію 119 лікарських препаратів. Але не "Кровоспасу".

Тобто Держлікслужба тривалий час прикривала мораторієм бездіяльність, в той час, як стосовно подібних випадків втручалася, зверталася до правоохоронців, видавала заборони на поширення, разом із Нацполіцією виїжджала на спецоперації по затриманню зловмисників. Щодо «Кровоспасу» Держлікслужба не робила абсолютно нічого. Відомство навіть не заборонило обіг цього нелегального продукту.

У березні Кабмін скасував мораторій і поновив проведення позапланових перевірок медичної продукції. Було цікаво спостерігати, як Держлікслужба, яка отримала повноваження, набрала в рот води і намагалася не помічати проблему підпільного цеху. Проведення перевірок Держлікслужба почала імітувати лише після звернень громадськості з вимогами провести ці перевірки.

Чому імітувати? Тому що перевірки нелегального виробництва «Кровоспасу» інакше як імітацією назвати складно. Перша позапланова перевірка виробництва «Кровоспасу» відбулася 15-17 травня. Висновки, які були направленні в БЕБ та Нацполіцію, Держлікслужба засекретила, боячись розголосу. Однак навіть з відповіді з коротким описом результатів стало очевидним підігрування виробникам медичного фальсифікату.

Держлікслужба не змогла встановити юридичну особу, відповідальну за введення медичних виробів в обіг, і цим аргументувала неможливість застосування заходів державного ринкового нагляду. Хоча чиновники самі повідомили, що приміщення орендує ГО «Аномалія», а чиновникам надавалася інформація, що це також ТОВ «НДЦ «БОРЕЙ» та її керівник Ігор Цурупа. Держлікслужба зіграла на руку виробникам «Кровоспасу», не згадавши, що відбувається систематичний продаж для отримання прибутку.

Держлікслужбі було надано додаткову інформацію і описано всі невідповідності перевірки, вказано, хто виготовляє продукцію і є організатором, а також подана вимога провести її повторно. Така перевірка відбулася 4-5 липня, і знову чиновники провели її поверхнево і недбало, робили все можливе, щоб відбілити зловмисників і не зафіксувати на папері, що здійснюється злочин.

Це пряме свідчення не тільки зацікавленості чиновників в тому, щоб нелегальний «Кровоспас» продовжував виготовлятись і збуватися мільйонними партіями, але і про неефективність Держлікслужби, щодо якої ще з часів Майдану було багато сподівань про очищення та подолання корупції, однак наразі чиновники, голова і його заступники продовжують отримувати зарплату і не виконують своїх функцій. Держлікслужба під керівництвом Романа Ісаєнка не може і не хоче зупинити незаконне виробництво, обіг та продаж несертифікованого «Кровоспасу».

У 2022 році голова Держлікслужби Роман Ісаєнко отримав 702 тисячі грн зарплати і виплат з бюджету, у 2023 році - 709 тис. грн. 6 місяців 2024 року перебування на посаді голови Держлікслужби обійшлося платникам податків 601 тис. грн. Держава поклала на голову відомства обов’язки боротися із виробниками несертифікованої медичної продукції, такої як «Кровоспас», однак він цього не робить.

За весь час функціонування нелегального виробництва «Кровоспасу» Роману Ісаєнку з казни заплатили більше 2 мільйонів грн. зарплати, однак підпільний цех в Обухові тільки нарощує обсяги випуску фальсифікату. А його підопічні ходять на перевірки до виробників, як до давніх знайомих на каву.

Держлікслужба повинна виконати свої обов’язки і зупинити незаконну діяльність з виробництва несертифікованої медичної продукції «Кровоспас», та сприяти притягненню до відповідальності всіх причетних осіб. А також заборонити обіг «Кровоспасу» на території України, як засобу, що виготовляється нелегально, незаконно, всупереч чинному законодавству та Технічному регламенту медичних виробів.

Інакше виникає питання, якщо державне відомство, яке утримується за рахунок народних коштів, не виконує своїх функцій і покриває злочинців, том може таку службу потрібно ретельно перевірити правоохоронним органам, а замість неефективних чиновників, призначити ефективних?

Щоб під час війни не було скандалів з безконтрольним продажем російських ліків, закриванням державних лабораторій на користь приватним, не виготовлявся безконтрольно мільйонними партіями медичний фальсифікат «Кровоспас». І щоб чиновники боролись із злочинцями, а не забороняли агрегатори порівняння цін на ліки, які дозволяють купити дешевше. А якщо такі скандали стають системними, то виникає необхідність системних рішень, в тому числі, і стосовно Держлікслужби, яка не помічає проблему несертифікованого «Кровоспасу».