Dmytro Levus: Відповідь кремлівському Козаку.

Солідне російське видання, з тих, що претендує називатися «якісним та неупередженим», та більше того, «піонер незалежної журналістики Росії», гадаю, багато хто зрозумів, що йдеться про «Комерсант», розродилося статтею з назвою, що має позначати дотепність «Переговоры по Донбассу ушли в декрет о мире». Тут і архетипичне для росіян і взагалі колишніх радянських людей відсилання до ленінського «Декрета о мире», і натяк на декрет для вагітних, тобто на тривалу перерву. Попустувала трохи собі «неупереджена журналістика».

          Для нас важливо інше. Цю статтю, у якій йдеться про перипетії роботи Тристоронньої контактної групи та Нормандського формату і той тупик, у який зайшов наразі переговорний процес написано якісно, вона відкриває цікаві аспекти переговорів, зазвичай закриті для загалу, зокрема про кластери, на які розділяються угоди і за якими наразі ведеться робота та обговорення. Але стаття однозначно частина московської інформаційної операції проти України. І розглядати її необхідно у контексті того, що відбувалося 18 березня та після. А 18 березня відбулася відеоконференція політичних радників лідерів країн «нормандського формату». І після цього, наступного дня, радник лідера Росії Дмитро Козак написав лист у якому звинувачує Україну у тому, що нібито через неї не встановлюється мир на Донбасі. І стаття ця, яка замаскована під «неупереджену журналістику» насправді є лише розвитком звинувачень, які були висловлені Козаком та жорстко просуває московські наративи щодо війни на Донбасі, подає саме російське трактування як єдино можливе. При чому стратегічні цілі Москви навіть не маскуються. Зокрема, головна – нав’язати прямі переговори між Києвом та «ОРДЛО» як рівними сторонами, при цьому Москва, нібито не є учасником конфлікту, а є лише посередником. При чому нібито це вирішено на найвищому міжнародному рівні. І для цього застосовується відверта брехня. Так, заявляється, що нібито за Резолюцією РБ ООН №2202 від 17 лютого 2015 року Київ повинен «домовлятися з ОРДЛО». Ідіотизм цього твердження може побачити будь-хто, хто погляне на вказаний документ. Там немає такого положення і близько. До слова, чомусь документи ООН, де надається однозначна характеристика дій РФ у Криму як окупації ані для авторів статті, ані для офіційної Росії не являються цінним дороговказом. І так само автори статті постаралися не помітити української відповіді на російський лист, у вигляді листа радника українського лідера у «нормандському форматі» Андрія Єрмака. Це документ, який є достатньо жорстким і викриває російські маніпуляції та дезавуює російський наратив про небажання українського керівництва працювати на досягнення миру, а також аргументує українську позицію з конкретних питань переговорного процесу. Зокрема Єрмак вказав, що українська сторона здивована «своєрідною інтерпретацією підсумків останньої відеоконференції політичних радників лідерів країн «нормандського формату», «ми занепокоєні продемонстрованим російською стороною підходом до цих важливих питань, так само як і маніпулятивним характером запропонованих паном Козаком висновків. Відповідно, за жодних умов не можемо погодитися з пропозиціями, що містяться у його листі від 19.03.2021». Переговори теж частина протистояння з Кремлем.