АПК України: що робить держава для розвитку агросектору

Що сьогодні являє з себе вітчизняний аграрний бізнес і яке місце в економіці завтра готує йому держава, розбиралися «Коментарі»

Останні кілька років український агропромисловий комплекс став найпотужнішим двигуном національної економіки, остаточно завоювавши звання "флагмана вітчизняного експорту. Також в очах багатьох бізнесменів агробізнес став однією з найбільш привабливих сфер докладання зусиль, а про ключову роль АПК для економіки неодноразово заявляють чиновники.

Кожна друга "експортна" гривня від АПК

Про найважливішу роль АПК для української економіки насамперед судять за офіційною статистикою, згідно з якою майже кожна друга гривняя, яку Україна отримує від експорту припадає на продукцію аграріїв.

Так, згідно з даними Державної служби статистики України, на експорт продукції АПК приходиться 44,6% від всіх експортних надходжень України за 2019 рік або 22,4 млрд долл. в грошовому еквіваленті. Ці показники перевищили дані за 2018 рік майже на 20%, встановивши новий історичний рекорд для нашої країни.

Зерна Україна в 2019 році експортувала 56,7 млн тонн, що разом з зернобобовими культурами склало 19,2% сукупного експорту на 9,633 млрд дол. і 6,1 млн тонн соняшникової олії. Також до рекордних в 2019 році ставилися експорт яєць, волоських горіхів, крохмалю та ряду іншої продукції АПК.

Цих цифр достатньо для розуміння важливості аграрної галузі для національної економіки, проте за зовнішнім зростанням показників ховаються паростки вже почався кризи агробізнесу.

Рентабельність все менше

Успішним вітчизняний агробізнес робили ряд факторів, такі як стабільний попит на вироблену продукцію, в тому числі закордоном, а також низька вартість оренди головного активу – сільськогосподарської землі, приносили агробаронам надприбутки. Проте поступово ситуація почала змінюватися, що найбільш помітно ставало у сфері орендних відносин – вартість оренди українських гектарів агропромисловими холдингами з кожним роком зростала.

За даними Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру середня вартість оренди 1 га землі сільськогосподарського призначення з 2015 по 2018 роки зросла в 1,7 рази – з 940 до майже 1614 грн. За даними вчених Інституту аграрної економіки вартість оренди сільськогосподарської землі в Україні становить 100-120 євро за 1 га і перевищив аналогічні показники по ряду країн Євросоюзу – Словаччини (50 євро), Латвії (57 євро), Чехії (99 євро) і ряду інших.

І це далеко не межа. У своїх прогнозах восени уряд Олексія Гончарука чекало зростання вартості оренди до 2024 року до 4000 грн.

Результатом цього стала тенденція до зниження рентабельності агробізнесу в Україні, що відзначають профільні експерти і спостерігачі.

Так, влітку 2019 року директор Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", академік НААН Юрій Лупенко констатував падіння рентабельності операційної діяльності українського агробізнесу в 2018 році до 17,9%, що стало найгіршим показником з 2014 року. І це при тому, що в 2018 році був зібраний рекордний урожай зернових і зернобобових культур в 70,06 млн тонн. У 2017 році рівень рентабельності агробізнесу склав 22,4%.

Разом з тим, за словами дослідників, аграрний бізнес в Україні продовжував залишатися одним з найбільш прибуткових, так як рентабельність операційної діяльності агропідприємств більш ніж удвічі перевищила цей показник за всіма видами економічної діяльності (17,9% і 8,1%) і майже в три рази – по всій діяльності всіх підприємств (13% та 4,5%).

Більш оптимістичними в своїх оцінках залишалися експерти. Так, навесні минулого року генеральний директор компанії "УкрАгроКонсалт" Сергій Феофілов говорив про рентабельності агробізнесу в Україні на 32%, що в 1,5 рази перевищувало дані вчених. Втім, у лютому в компанії заявили про зниження рентабельності агробізнесу за підсумками 2019 року до 7,6%, що стало найгіршим результатом з 2006 року. Причиною погіршення ситуації в компанії назвали зростання собівартості виробництва продукції рослинництва, що склав за підсумками року 32,1%.

За даними Інституту аграрної економіки в 2019 року впав рівень рентабельності виробництва рослинницької продукції з 25,5% до 9,6%, що торкнулося виробництва пшениці, кукурудзи на зерно, соняшнику, ріпаку, винограду і ряду інших сільськогосподарських культур. Разом з тим раніше нерентабельні жито, гречка і горох стали приносити прибуток.

В результаті дослідники прогнозують до 2020 року можливе падіння сільськогосподарського виробництва в Україні на 3,6%, що відбудеться передусім за рахунок 5% падіння виробництва рослинницької продукції, в основному зернових – на 10%. Що стосується тваринництва, то загальний рівень виробництва може зрости на 0,6% за рахунок зростання виробництва продукції птахівництва, по інших же галузях триватиме спад.

Багаті села-2024 скасовуються

Про важливість АПК для національної економіки і її ролі в українському експорті не перестають повторювати вітчизняні чиновники і підкріплюють ці слова грошовими вливаннями в галузь у вигляді дотацій.

У 2017 році це державне фінансування навіть викликало масштабний скандал, оскільки з 4 млрд грн. аграрних дотацій 1,91 млрд грн. припали на двох вітчизняних агробаронів – Юрія Косюка і його "Миронівський хлібопродукт" (1,4 млрд грн.) і "Укрлендфармінг" Олега Бахматюка (517 млн грн.). Решта ж 2,08 млрд грн. розділили між собою 1704 компанії.

Згодом масштаби державного фінансування АПК стали знижуватися: з 5,5 млрд грн. у 2017 році дотування зросла в 2018 році до 6,3 млрд грн. з яких реально виплатили 4,1 млрд грн., у минулому році внесених до держбюджету 5,9 млрд грн. реально виплатили лише 2,58 млрд грн.

Буквально в останній місяць своєї роботи – в лютому – уряд Олексія Гончарука після критики викликаної падінням промвиробництва і ВВП за підсумками січня, спробував реабілітуватися, запропонувавши державну підтримку зростання економіки, зокрема АПК.

За тиждень до відставки уряду Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства прозвітувало про своїх пропозиціях в бюджетну декларацію на 2021-2023 роки. Протягом цих 3 років відомство тоді ще Тимофія Мілованова просило понад 90 млрд грн. на підтримку промисловості, сільського господарства та експорту і рівно половина цих коштів – 45,12 млрд грн. – повинні були піти АПК. 40,9 млрд грн. планувалося спрямувати на фінансову підтримку сільськогосподарських виробників, 3,12 млрд грн. – на часткову компенсацію кредитів і 1,5 млрд – на кредитування фермерських господарств.

Ще раніше тодішній глава Мінекономіки Тимофій Милованов на своїй сторінці в Facebook повідомив про плани Кабміну на АПК до 2024 року, згідно з яким планувалося зробити українські села багатими, створити 200 тисяч нових робочих місць і залучити прямі іноземні інвестиції на суму 10 млрд дол. Реалізовувати це планувалося через збільшення переліку програм державної підтримки; створення спеціального фонду; бізнес-інкубатори для 5000 учасників, які готові створювати малі та середні підприємства; підтримку виробників органічної продукції та інше.

Міністр та його заступник 18 лютого витратили чимало часу переконуючи аграрний комітет Верховної Ради у тому, що дана програма буде реалізована і вже реалізується, кажучи про таких аргументах як 16 законопроектів спрямованих на розвиток АПК і державної підтримки в 2019 році галузі на 4,34 млрд грн. для 230 тисяч людей.

Разом з тим Тимофій Милованов розкритикував АПК за сировинний характер, при якому, незважаючи на високі надходження від експорту, додана вартість на 1 га землі в Україні становить всього 440 дол., тоді як у сусідній Польщі – 1100 дол., Німеччини – 1700 дол., а Франції – 2450 дол. До плюсів для аграріїв міністр відніс найменшу ступінь зносу основних засобів виробництва – 35,4% і 41,5 млн га земель сільськогосподарського призначення.

Не забули у відомстві і про мешканців сіл, яким до 2024 року обіцяли збільшити середню тривалість життя з 71,8 року до 75,4 років і знизити рівень смертності дітей віком до 5 років з 8,3 до 7,5 випадків на 1000 новонароджених. Також їм обіцяли більш комфортні умови життя за рахунок Національної комплексної програми сільського розвитку та зростання фінансових можливостей об'єднаних територіальних громад для збільшення рівня комфорту життя мешканців сіл.

Вже в 2020 році міністр обіцяв для АПК 4,24 млрд грн. держдотацій, тобто на 100 мільйонів менше, ніж роком раніше, а до 1 жовтня передати землю громадянам, зробити неможливим рейдерство, створити прозору систему електронних земельних аукціонів, відсунути Госгеокадастр від управління землею, впровадити антимонопольний контроль та інше.

Однак, судячи з результатів голосування за відставку Кабміну Олексія Гончарука, тепер вже екс-главі Мінекономіки не вдалося переконати депутатів.

Як буде виглядати державна підтримка АПК в 2020 році у виконанні уряду Дениса Шмигаля невідомо – власна програма дій уряду поки тільки розробляється, значить поки певним орієнтиром буде служити програма попередників.

У 2020 році українським аграріям можна очікувати 4,24 млрд грн. держдотацій, в тому числі 1,2 млрд грн. для здешевлення кредитів, і по 1 млрд грн. на здешевлення сільськогосподарської техніки і підтримку тваринництва, а також очікувати виконання обіцяного раніше до 1 жовтня.