Порятунок потопаючих: як Україна підтримує своїх громадян на карантині

Оголошений у зв'язку з епідемією коронавіруса режим карантину залишив без роботи багатьох працевлаштованих українців. За приблизними даними, на сьогоднішній день мова йде про понад 2 млн людей, які втратили стабільний дохід. Ситуація така, що тепер багатьом українцям доводиться розраховувати лише на свої накопичення і допомогу держави. З Офісу президента і Кабміну пролунало чимало обіцянок і гарантій соціальної допомоги для безробітних. Наскільки ці слова збігаються з реальними діями – розбиралися журналісти "Коментарів".

Карантинна допомога: коли пенсіонери отримають доплати

Ще 18 березня президент України Володимир Зеленський у своєму традиційним відеозверненні розповів про заплановані заходи щодо соціальної підтримки громадян в період боротьби з коронавірусом. Гарант повідомив, що підписав так званий закон про коронавірус, що забороняє стягнення відсотків і пені за прострочення виплат по кредитах під час карантину. Зеленський закликав скаржитися в поліцію тим, кого спробують звільнити або змусити піти в неоплачувану відпустку. При цьому він не уточнив, як на ці ситуації повинні реагувати правоохоронці і де керівникам зупинених підприємств брати кошти на зарплати. Цікаво, що у своєму зверненні президент пообіцяв пенсіонерам, які отримують менше 5000 грн, з 1 квітня одноразово виплатити 1000 гривень, а людям старше 80 років – 500 гривень. Крім того, з 1 травня Володимир Зеленський анонсував проведення індексації пенсій.

Пенсійний фонд підрахував, що обіцяну 1000 гривень можуть отримати понад 10 мільйонів пенсіонерів. А в Мінсоцполітики додали: на одноразову доплату можуть розраховувати також інваліди та одержувачі соціальних пенсій. На ці гроші шиканути, звичайно, не вийде, але для багатьох українців це все одно непогана надбавка до пенсії. Однак насправді через місяць обіцяні 500 грн отримали лише деякі щасливчики, а 1000 поки не отримав ніхто.

Причина – в проваленому 30 березня голосуванні за зміни до бюджету-2020, в проект яких і були закладені обіцяні надбавки. Зміни, як відомо, вдалося все ж таки прийняти 13 квітня і в них на доплати та індексацію пенсій передбачили 30 млрд грн. Як пояснила міністр соціальної політики Марина Лазебна, "карантинні тисячі" пенсіонерам можуть почати виплачувати через 5 днів після вступу змін в силу, тобто, враховуючи святкові дні, вже після Великодня. Тим, хто отримують пенсії на банківські картки, одноразову допомогу зарахують автоматично, а решті гроші листоношами доставить "Укрпошта".

При цьому експерти вважають, що в кращому випадку "карантинні тисячі" почнуть приходити одержувачам лише в кінці квітня. За словами директора департаменту економічної політики Федерації роботодавців України Сергія Салівона, на ранок 17 квітня зміни до бюджету чинності не набули, оскільки вони лише 16 числа були направлені на підпис президенту. Якщо він оперативно підпише закон, то, імовірно виплати проведуть з 27 по 30 квітня.

Ще більш скептично налаштований президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

"Що стосується надбавки до 500 гривень, то видати її нескладно, адже таких пенсіонерів (80 років і старше, — ред.) мало і їм вже виплатили. Щодо 1000 гривень справи йдуть складніше, – говорить Охріменко в бесіді з "Коментарями". – Для здійснення цього плану Кабмін прийняв рішення перерахувати до ПФУ 30 млрд гривень, але їх поки немає, і в кращому випадку вони туди надійдуть на початку травня, тож тисячу пенсіонери отримають, швидше за все, після 10 травня. Що стосується індексації пенсій на 330 гривень за рік, то на першому етапі вона становитиме 150 гривень, а решту додадуть вже під кінець року".

Карантинна допомога: безкоштовні пологи виявилися міфом

1 квітня повинна була вступити в силу ще одна соціальна послуга – безкоштовні пологи. Передбачалося, що за кожну пацієнтку пологові будинки нібито отримають 8500 гривень. Ця сума включає вартість як звичайних пологів, так і кесаревого розтину, а також необхідних ліків, безкоштовного перебування в палаті і медичної допомоги у критичних ситуаціях. При цьому в разі відмови у безкоштовному обслуговуванні і спроби вимагати у пацієнта грошей, клініці нібито загрожують суворі санкції.

Але пройшло вже півмісяця, а пологи у країні як і раніше – платні. Як пишуть молоді мами в соцмережах, такси такі: звичайні пологи – від 10 000 гривень, кесарів "потягне" на 5-10 тис. дорожче, від 1000 – "подяка" акушерці, плюс "оренда" палати і "добровільні" внески на інші дрібні послуги.

Олександр Охріменко вважає, що на це, звичайно, можна скаржитися, але навряд чи це допоможе.

"Дійсно, було прийнято рішення про те, що з 1 квітня 2020 послуги в пологових будинках будуть безкоштовними. Але при цьому не було заплановано в державному бюджеті коштів на цю програму. Тому за ці послуги доведеться платити", – розчарував експерт молодих мам.

Карантинна допомога: підтримка безробітних

У період карантину має збільшитися мінімальна допомога по безробіттю – з 650 до 1000 гривень. Про це повідомив директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич і додав, що чекає відповідного рішення Мін'юсту. Відповідно, тим, хто отримував 650 гривень, повинні виплатити ще 350 гривень. За словами Билича, підвищені виплати безробітні будуть отримувати протягом всього періоду карантин і ще один місяць після його закінчення.

"Допомога по безробіттю – це взагалі таємниця: зараз загальна сума фонду страхування на випадок безробіття – всього 15 млрд гривень, і це на весь 2020 рік. Цих грошей не вистачить на те, щоб платити всім безробітним. А якщо врахувати, що зараз кількість безробітних різко зросла, то необхідно розмір цього фонду збільшити хоча б до 40 (а краще – до 50) млрд гривень. Але знову виникає проблема: де їх взяти? Формально фонд виплат по безробіттю формується за рахунок ЄСВ, але його на час карантину дозволили не платити, тому взагалі незрозуміло, де вони візьмуть гроші", – зазначає Охріменко.

Карантинна допомога і український патерналізм

На жаль, Україна, після 2014 року стала великими темпами проводити політику десоціалізації, тобто фактичної відмови держави від допомоги малозабезпеченим, інвалідам, багатодітним матерям, ветеранам, каже заступник директора Українського центру соціальної аналітики Валерій Песецький. Таку політику прийнято називати патерналізмом. Хоча у людей збереглася звичка чекати від нових політичних лідерів кроків як раз у бік збільшення турботи держвлади про бідних. Однак, якщо до 2014 ті, хто боровся за голоси виборців, прагнули, прийшовши до влади, виконувати пакет своїх соціальних обіцянок, то починаючи з Порошенка все обмежується в кращому випадку деклараціями.

"Зеленський, на жаль, продовжує традиції своїх попередників. Приклад: обіцяв зниження комунальних тарифів. На європейських хабах ціна газу впала нижче 80 доларів за 1000 кубів, тобто становить приблизно 2200 гривень. А ціна для нашого населення – удвічі більша, – розповідає експерт. – Ще приклад. На європейських енергетичних біржах ціна електроенергії негативна: карантин створив її різкий надлишок і споживачеві фактично за неї доплачують. А у нас НКРЭКУ бадьоро рапортує, що завдяки її втручанню ціна на електроенергію стабільна, тобто стабільно висока – вище за всіх в Європі! Ось так виконуються в нас соціальні зобов'язання".

При цьому, продовжує експерт, в даному випадку і особливих зусиль не потрібно – всю цю обіцяну допомогу пенсіонерам можна було б надати зниженням комуналки. Що ж стосується обіцяних виплат, то вони поки декларативні, хоча в новій редакції бюджету і закладені. Однак реальних грошей на це поки немає – рівень збору податків скоро досягне половини запланованого.

"Так ДТЕК вже оголосив про свій дефолт і з 20 квітня закриває "Павлоградвугілля", за ним підуть пов'язані з ним підприємства та виробництва. Тобто один з найбільших платників податків країни зупиняє свою роботу і, відповідно, податкові платежі. Тож в уряду залишається єдина можливість погашати свої зобов'язання – включити друкарський верстат", – резюмує Валерій Песецький.

Проблеми з обіцяними виплатами мають одну причину і одна відповідь: "немає грошей", — каже експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін. За його словами, пояснень цьому багато. Десь просто немає доходів бюджету для цих витрат, десь невчасно прийняті зміни до бюджету, десь "хотіли як краще, а вийшло як завжди". Хоча, по суті, вважає Пендзін, "немає грошей" – це не причина, а наслідок низького рівня професіоналізму чиновників у владі.

Нагадаємо, раніше "Коментарі" розбиралися, що обіцяє Україні масове повернення заробітчан.