Корупція в Києві: кому приносить прибуток нібито столична власність

20 січня стало відомо про затримання колишнього народного депутата України, екс-президента державної будівельної корпорації "Укрбуд" Максима Микитася.

Незважаючи на те, що протягом 6 років він займав посаду керівника державного підприємства в Києві, гроші йшли зовсім не в державний бюджет.

Корупція у Києві: державно-столичний "Укрбуд" для Микитася та Кононенко

Виявилося, що колишній парламентарій Микитась, який був фігурантом справи про розкрадання майже 82 млн грн., від'їжджаючи з країни формально не тікав, а летів на лікування в Лондон – у нього був дозвіл, підписаний першим заступником голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Максимом Грищуком.

"Я думав ми досягли дна. Але насправді ще є куди падати. Вкрав 25 мільярдів гривень, розвів 14000 українських сімей і прокурор тобі дозволяє виїхати і віддає паспорт", – написав у своєму Telegram-каналі нардеп Антон Поляків, який опублікував дозвіл.

Пізніше повідомили з посиланням на анонімні джерела, що дозвіл було скасовано головою САП Назаром Холодницким.

Створена у 1991 році, державна будівельна корпорація "Укрбуд" з 2010 року виявилася міцно пов'язана з Максимом Микитасем, спочатку як президента компанії, а потім її неофіційного "куратора" і вигодонабувача. Покровителем самого Микитася ЗМІ неодноразово називали "сірого кардинала" часів президентства Петра Порошенка, народного депутата України Ігоря Кононенка.

Заробітків на компанії вельми сприяє її цікава структура – суто державні підприємства та приватні компанії найбільш відомою з яких є ТОВ "Укрбуд девелопмент". Якщо перші спеціалізувалися в основному на промисловому будівництві, то друга займалася самим ласим шматочком – житловим будівництвом у столиці, хоча і не тільки їм.

Протягом багатьох років таке "співіснування" хоча і викликало скандали, але завдяки заступництву всесильного тоді Ігоря Кононенко особливих наслідків не мало, але так тривало рівно до зміни влади навесні 2019 року.

За версією ЗМІ Микитась Максим використовував ряд схем для особистого заробітку "під дахом" держкомпанії:

- виведення коштів в офшори – одержувані ТОВ "Укрбуд Девелопмент" кошти у вигляді частини прибутку виводилися засновнику компанії "Веріс Інвестмент ЛТД", зареєстрованому в африканському офшорному державі Беліз;
— порушення умов дозволів на будівництво, так "Укрбуд", маючи дозвіл на будівництво адміністративної будівлі та приміщення Печерського РУВС на вулиці Кутузова, 18/7 на 18 поверхів, примудрився збудувати там житловий комплекс на 25 поверхів;
— тендерну змову, коли компанії зі сфери впливу Максима Микитася "билися" на одному тендері, що дозволяло однієї з них вигравати на вигідних їй умовах, за що вже в травні 2019 року на 149,9 млн грн. були оштрафовані компанії "Північно-український будівельний альянс" і "Спецбуд-Плюс". За допомогою махінацій компанії виграли тендери на будівництво корпусу Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Н.Н. Амосова вартістю 2,8 млрд грн. і реконструкцію гімназії №59 імені А. М. Бойченко в Києві вартістю 175 млн грн.;
— "кидалово" з землею, причому не кого-то, а Національну гвардію України, коли "Укрбуд" в обмін на ділянку землі на Печерську, належала силовій структурі, зобов'язався виділити її співробітникам 50 квартир у збудованому там же будинку. Однак свої квартири військові отримали в набагато гіршому, але більш дешевому районі на околиці, біля станції метро "Бориспільська".

Все це супроводжувалося активною листуванням з главою "Укрбуд девелопмент" Олегом Майбородою, "злитої" Telegram-каналом "Джокер", де нардеп дає доручення на видачу грошей з каси підприємства на вибори, то на подарунки "потрібним" людям.

Результатом усіх цих махінацій стало погіршення фінансового стану держкорпорації: з 2016 по 2018 роки року активи "Укрбуду" знизилися з 890 млн грн. до порядку 310 млн., виручка впала з 290 до 220 млн грн. В цей же час сукупний дохід Максима Микитася та його дружини Наталії, на яку власне і записані підприємства груп ТОВ "Укрбуд девелопмент", в 2018 році перевищив 335 млн грн.

Однак втрата "політичного даху" вмить все змінила для Максима Микитася – вже в травні детективи Національного антикорупційного Бюро України (НАБУ) провели обшуки в компаніях, пов'язаних з операцією з "обміном" землі на квартири для Нацгвардії. Тоді ж було оголошено про підозру екс-командувачу Нацгвардії Юрію Аллерову, директору компанії "Укрбуд" Олегу Майбороді і незалежному оцінювачу Алісі Гринчук, правда всі вони пізніше вийшли під заставу.

У жовтні в список підозрюваних потрапив і сам Микитась Максим, якого знову відпустили під заставу спочатку в 5,5 млн грн., потім виріс до 80 млн. зрештою екс-нардепа зобов'язали перебувати під домашнім арештом до 14 лютого, в рамках порушення якого він, власне, і був узятий 20 січня в Борисполі.

Тим часом ще влітку на будівництво дільницях "Укрбуду" Микитася почало зупинятися, що викликало занепокоєння близько 14 тис. інвесторів, які вже вклали гроші в квартири в новобудовах. Восени ринок виявився схвильований заявами самого Микитася, який заявляв про продаж їм "Укрбуд девелопмент", то спростовував це заявивши, що підписав лише меморандум про продаж, а сама угода нібито пройшла без нього.

За даними ЗМІ проблеми "Укрбуду" почалися після того як Микитась "вивів" з обігових коштів близько 1,5 млрд грн., так що будувати стало просто не на що. Про те куди "пішли" гроші на своїй сторінці у Facebook повідомив знаходиться під слідством директор "Укрбуд девелопмент" Олег Майборода. Він повідомив, що 500 млн грн. були витрачені на Микитасем нерухомість, 300 млн грн. – на невдалі вибори і політику взагалі, 1,5 млрд грн. – на придбання різних активів. І це не враховуючи сотень тисяч доларів разових витрат на елітні авто і ювелірні вироби.

Словом, не дивно, що будівництва "Укрбуду" встали і добудувати її об'єкти президент Володимир Зеленський у грудні доручив іншому столичному забудовника – ПАТ "ХК "Київміськбуд, в якій 80% акцій належать Київської міської державної адміністрації.

Корупція у Києві: КМДА для Вадима Столара

"Київміськбуд" на 80% належить КМДА, а значить і самим киянам, але це ще не гарантує, що підприємство працює на користь державі. В контексті "Київміськбуду" варто виділити і політика бізнесмена Вадима Столара, який за час своєї політичної кар'єри встиг побувати нардепом від партій "Наша Україна", "Партія Регіонів" і "УДАР", а також в групі впливу екс-президента Петра Порошенка у Київміськраді.

У свій час оглядачі нарахували в оточенні київського градоначальника Віталія Кличка 11 осіб пов'язаних з Столаром Вадимом: 2 заступників і 9 начальників департаментів, в числі яких всі пов'язані з будівництвом і відведенням землі.

Власне, інтерес Столара до цих двох сфер пояснюється специфікою його бізнесу, сконцентрованої головним чином на будівництві. У 2014 році його обрали в Київміськрада і офіційно він займав посаду директора ТОВ "Киевоблжилстрой". Проте популярність йому принесло участь в афері "Еліта-центру".

Втім, у часи найбільшого впливу в столиці Вадима Столара, хоча в першу чергу цікавило будівництво та столична земля, в сенсі комунальних підприємств його переваги були вельми широкими. Так, напередодні введення тимчасової адміністрації в столичний муніципальний банк "Хрещатик", за словами журналіста, а нині нардепа Олександра Дубинського, Вадим Столар взяв кредит у банку під заставу нереалізованих квартир. До того ж, вартість застави була оцінена в 3500 дол. за квадратний метр при реальній вартості в 1000-1200 дол.

Повідомляли ЗМІ і про інтерес до столичних Столара монополістам "Київенергохолдинг" і "Київгаз", цікаво при цьому, що останній був вотчиною такого серйозного політичного гравця як екс-глава АП часів Віктора Януковича Сергій Льовочкін.

Корупція в Києві: "Київміськбуд" і "Київгаз" для Льовочкіна

Ще з часів президента Януковича головою правління газового столичного монополіста є людина Льовочкіна, зять одного з екс-лідерів Опозиційного блоку Юрія Бойко Сергій Горовский. Навіть впливу і зусилля Ігоря Кононенка не вистачило, щоб поставити під главі "Київгазу" у 2016 році "свою" людину, втім, більш імовірним здається, що "сірий кардинал" президента все ж отримав свою вигоду від якоїсь таємної угоди з Льовочкіним.

В ході опалювального сезону 2018-2019 років підприємство то і справа потрапляла у скандали з-за завищених платіжок на природний газ, які отримували кияни. У НАК "Нафтогаз" навіть назвали це "провокацією перед виборами", оскільки підприємства очолюються колишніми регіоналами. В Нак явно мали на увазі "Київгаз" Сергія Горовского і його дочірнє підприємство "КиевГазЭнерджи" Владислав Красавін, помічник народного депутата України Юрія Бойко, тестя голови "Київгазу".

А ось у столичного бізнесу інші претензії до "Київгазу" – хабара за підключення газу можуть доходити до десятків тисяч доларів, у тому числі за напрацювання "правильних" технічних умов. Як стверджували ЗМІ, навіть за документи для реконструкції вузла обліку газу фабриці "Рошен" довелося дати хабар у розмірі 100 тис. грн. Відповідали за цей напрямок "діяльності" газівників заступник голови правління з загальних питань Тетяна Пархоменко, інженери Павло Яковлєв і Дмитро Остапчук, а також ТОВ "Енерджі Білдінг".

Але, незважаючи на весь шлейф, Сергій Горовий продовжує залишатися головою правління "Київгазу".

Аналогічні справи у вже згаданому вище "Київміськбуді", який також належить Сергію Льовочкіну допомогою "свого" людину у главі компанії – Ігорю Кушнірука. Компанія також виявлялася не раз в епіцентрі скандалів, а в 2016 році навіть пережила захоплення свого офісу полком "Азов", що було сприйнято як спроба рейдерства з боку глави МВС Арсена Авакова, а депутати Київміськради намагалися створити комісію по перевірці діяльності підприємства. Втім, підстави для цього, безсумнівно, були, зокрема бажання забудовувати столицю без громадських слухань, наприклад, Сінний ринок.

Але, як і з "Київгазом", Льовочкін зберіг свої кадри і свій вплив у компанії.

Останній раз "Київміськбуд" в особі свого голови правління "засвітилася" в історії з будівництвом столичного метро, причому в партнерстві все з тим же Столаром Вадимом.

Так, за повідомленням ЗМІ після того, як підрядник будівництва метро на Виноградар "Київметробуд", отримав від держави 2,5 млрд грн. авансу, частина цих коштів у розмірі 1 млрд грн. була покладена на депозит в "Укргазбанку", а потім частково перераховано на рахунки різних ТОВ. Серед останніх – ТОВ "Профі-факторинг", "Деорбуд", "ФК "Фактор-Сервіс", "Руль", "Авен-Езер" і "Фактор Стандарт".

Як виявилося, згадане ТОВ "Деорбуд" за допомогою кіпрської офшорної компанії "Канетро Холдінгс Лтд" пов'язані з громадянином України Дмитром Мармуляком з Кременчука, також співвласником ТОВ "Расмус". Іншим співвласником останньої є Вікторія Полухина, пов'язана з Вадимом Столар.

Частина грошей швидше за все отримав Вадим Столар, але для проведення махінації потрібні були зв'язки в Кабміні, який 18 грудня своїм розпорядженням збільшив суму авансу для "Метробуду" з 30% до 95% і термін користування з 3 місяців до 2 років. Зробити це, за версією програми "Наші гріші", можна було з допомогою Сергія Льовочкіна і "кременчуцького клану", підконтрольного останньому, з яким Дмитра Мармуляка пов'язує спільне депутатство в міськраді під егідою Партії регіонів.

Підсумок махінації – оголошення про затримки будівництва гілки метро на Виноградар перевищило попередні терміни вже на рік і коли буде завершено – невідомо.

Тим часом сам "Київметробуд" офіційно заявив про спроби рейдерства, вже другий, досконалої 21 січня Максимом Микитасем.

Цікаво що КП "Метролитен", на відмінуе від своїх підрядників, за 9 місяців 2019 року не отримало нічого крім 58,2 млн грн. збитків.

Корупція у Києві: мости, транспорт і водний фонд

Крім основних гравців серед комунальних підприємств столиці, лише на папері працюють на користь столичної громади, є підприємства і більш дрібні, але від того не приносять своїм тіньовим власникам менше грошей.

Для такого великого столичного міста як Київ, до того ж розкинувся на 2 берега річки, важливе значення має "транспортний" питання, вирішенням якого займаються два найпотужніших комунальних підприємства:

- КП "Київпастранс";
— КП "Інженерний центр", який займається підтримкою в робочому стані і будівництвом інженерних споруд, але не тільки.

КП "Київпастранс", на чолі якого з 2016 року варто Дмитро Левченко, регулярно потрапляє в корупційні скандали, втім, вони зовсім не нові для підприємства, а ім'я самого керівника як підозрюваного у них не фігурує. Однак частота розкрадань і суми коштів, виведених з підприємства, звертають на себе увагу:

- навесні 2017 року СБУ звинуватила неназваних керівників КП в розкраданні 30 млн грн. коштів підприємства за рахунок фіктивних покупок палива і запчастин, у 2015 році те ж СБУ порушило кримінальну виробництво по КП на розкрадання 40 млн грн., правда тоді крадії поводилися "скромніше" – паливо і запчастини фізично надходили, але за завищеними в декілька разів цінами;
— на підприємстві процвітає хабарництво, коли працівники "Київпастрансу" вимагав з приватного підприємця 165 тис. грн. за списання боргів перед КП;
— спроба покупки в 2017 році польських трамвайних вагонів "Pesa" на 2 млрд грн., коли тендер проводився під вже дані обіцянки мера Віталія Кличка купити вагони, з прописаними під вагони умовами та попередження експертів про небезпека їх експлуатації. Зрештою, угоди так і не сталося.

Та й фінансові показники підприємства відверто не радують – за 2018 рік КП "Київпастранс" напрацював на 145,7 млн грн. збитків, однак жодних кадрових висновків з цього зроблено не було.

Судячи з усього, прикривав такого "успішного" господарника заступник мера, який курирував столичний транспорт, Дмитро Давтян, прихід якого в КМДА восени 2017 року наробив чимало шуму, а догляд через 2 роки також викликав питання.

Куди складніше ситуація з КП "Інженерний центр", яке "прославилося" завдяки складній ситуації, що склалася з мостами столиці. Безсумнівно, найбільш яскравим з них став горезвісний скляний міст Кличка" на Володимирській гірці, який обійшовся бюджету в 420 млн грн. і пішов тріщинами відразу ж після здачі в експлуатацію. Підсумок – відкрите НАБУ за даним фактом кримінальне провадження проти КП "Інженерний центр" за відсутність архітектурного проекту що призвело до зростання кошторисної вартості об'єкта на мінімум 100 млн грн.

Керує столичним комунальним підприємством Михайло Терентьєв та КП встиг відзначитись як фігурант в декількох скандали:

- три покупки одних і тих же робіт по міської дитячої лікарні №2 та розтрата 84 млн грн. бюджетних коштів;
— дві реконструкції сходів на Пейзажній алеї за 1 рік на загальну суму понад 69 млн грн.

Вигодонабувачами подібних сумнівних угод вважають тих, хто зробив Терентьєва головою КП "Інженерний центр", а саме депутата Київради від фракції "Єдність" Аллу Шлапак, депутата Київради Андрія Андрєєва від фракції "Солідарність" і, зрозуміло, не могло обійтися без заступництва прямого керівника в особі директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА Костянтина Федотова. Ще одним покровителем за даними журналістів є столична бізнесвумен спеціалізується на будівництві Владислава Молчанова, яку пов'язують з компанією "Спецавтобуд", яка займалася будівництвом "мосту Кличка" і на двох підрядах заробила 330 млн грн.

Ще одним місцем постійних скандальних тендерів на сотні мільйонів є комунальне підприємство "Плесо", створене в свій час братами Володимиром та Анатолієм Дроботами. До теперішнього моменту підприємство, покликане відповідати за водні ресурси столиці, загрузло в скандалах і кримінальних провадженнях:

- в 2018 році КП уклало договір з ПП "Спец-ком" на 25 млн грн. на ремонт елементів благоустрою і розчищення водойми зони відпочинку "Чорторий", хоча ця ж фірма отримавши в 2017 році на капітальний ремонт елементів благоустрою Русанівського каналу 5,2 млн грн. ці роботи просаботировала, що навіть стало предметом відкритого силовиками кримінальної справи, але керівництво "Плесо" настільки сумний досвід нітрохи не збентежив.

У 2018 році "Плесо" віддав контракт на будівництво зони відпочинку вздовж Русанівського протоки на 88 млн грн. після тендеру в руки ТОВ "Міськбудінвест". Вражаюче, але дана фірма цілком офіційно малав числі своїх співзасновників братів Анатолія та Володимира Дробота, що стояли у витоків самого КП "Плесо", однак керівництво підприємства це анітрохи не збентежило – конфлікту інтересів або протекціонізму він чомусь не побачив.

Зате пряме порушення закону побачили правоохоронці, які відкрили за даним фактом кримінальне провадження та підозрювали директора КП Олега Юсипенко у службовій недбалості. При цьому ніяких робіт в районі Русанівки переможець тендеру так і не почав.