Фармацевтичний ринок України: чому українцям нав'язують ліки конкретних виробників

Медична реформа в Україні мало що змінила на фармацевтичному ринку. Хоча повинна була

Медична реформа, запланована в Україні на 2018-2020 роки, повинна була зробити прорив у сфері охорони здоров'я в нашій країні. Нововведення повинні були вплинути на багато аспектів, у тому числі на фармацевтичний ринок України, на якому давно вже визначилися лідери.

Фармацевтичний ринок України: новий гравець в особі держави

У 2018 році виконавчий директор асоціації представників міжнародних фармацевтичних виробників України Володимир Ігнатов прогнозував зміни для фармацевтичного ринку, які повинні прийти разом з медреформою. За його словами медична реформа виводила на фармацевтичний ринок України нового гравця – державу.

До 2018 року, за даними Ігнатова, 85% вартості препаратів на ринку оплачує пацієнт і лише 15% – держава, за рахунок системи реімбурсації – повного або часткового відшкодування вартості споживання ліків в амбулаторному сегменті.

Тим самим, за словами експерта, планувалося досягти подвійного ефекту:

- бізнес отримує нового клієнта в особі держави, який купує багато ліків, що повинно було привести до падіння цін;
- збільшуючи споживання ліків пацієнтами держава досягає зниження смертності від патологічних захворювань, насамперед серцево-судинних.

За підрахунками Ігнатова витрати держави на подібні ліки повинні були скласти кілька сотень мільйонів гривень, а натомість очікувалося зниження смертності. В якості прикладу він наводив досвід Молдови, де на початку 2000-х років запрацювала система реімбурсації і за 5 років країні смертність від артеріальної гіпертензії знизилася на 25%.

У листопаді 2016 року Кабінет Міністрів України встановив перелік міжнародних непатентованих назв лікарських препаратів, які повинні будуть видаватися за програмою "Доступні ліки" з 1 квітня 2017 року, виділивши на це 500 млн грн.

У перелік увійшли препарати, що використовуються головним чином при лікуванні серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми і цукрового діабету 2-го типу. Програма продовжує працювати і донині під егідою новоствореної Національної служби здоров'я України, включаючи в себе 254 препаратів, 78 з яких абсолютно безкоштовні, а за інші пацієнту треба будет трохи доплатити. За 11 місяців 2019 року по програмі були виписані 9 млн електронних рецептів.

Фармацевтичний ринок України: ціни на ліки не знизилися

Згідно з даними роздрібного фармацевтичного ринку за 9 місяців 2019 року, зниження цін на ліки не сталося. Середньозважена вартість 1 упаковки товарів "аптечного кошика" за підсумками 9 місяців 2019 року склала 58,7 грн., що на 19,6% більше ніж у 2018 році. При цьому середня вартість 1 упаковки ліків склала 75,4 грн., що в середньому на 19,3% більше, ніж роком раніше, а з урахуванням інфляції на ринку медикаментів, ціни в середньому зросли на 5,8%. Всього за 9 місяців 2019 року загальні витрати на ліки в Україні зросли на 60,9 млрд грн., або на 15%.

"Розвиток роздрібного ринку практично повністю залежить від споживача і його добробуту, оскільки участь держави у забезпеченні населення лікарськими засобами за допомогою реімбурсації ряду препаратів через аптечну мережу незначне", – констатують автори аналізу стану вітчизняного фармринку.

Втім, частка рецептурних препаратів, в числі яких і оплачувані державою, за останні 10 років збільшилася з 35% до 42% в натуральному і з 54% до 62% у грошовому вираженні.

За даними експертів трійку лідерів рейтингу маркетуючих організацій за обсягом продажів товарів "аптечного кошика" в грошовому вираженні очолюють 3 українські компанії:

- ТОВ "Фармак";
- Корпорація "Артеріум";
- ПАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця".

Фармацевтичний ринок України: лідери

Експерти передрікали серйозні зміни на фармацевтичному ринку в ході реалізації медреформи, які повинні були торкнутися вітчизняний профільний бізнес. Однак насправді багато компаній, схоже, це не надто відчули.

Так, в питанні державних закупівель з початком медреформи для лідера ринку АТ "Фармак" практично нічого не змінилося: з 60,7 млн грн. отриманих на держтендерах в 2017 році доходи компанії в 2019 скоротилися на 1,5 млн грн. – до 59,2 млн грн.

У той же час поки "Фармак" більше турбує суд за товарний знак на препарат "Корвалол" – за право на цю назву компанія судиться з №3 на фармринку компанією "Дарниця".

Також "Фармак" засвітився у ході корупційного скандалу в Молдові щодо придбання інсуліну. Є питання до компанії і СБУ, яка підозрює "Фармак" поряд з низкою інших фірм у масштабному підкупі лікарів, коли нібито виділялися гроші на навчання, проведення конференцій і семінарів для медиків. На насправді заходи проходили фіктивно, а гроші витрачалися на лікарів, які у відповідь "просували" продукцію фармацевтів.

Кінець 2019 року компанії зіпсувала Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками вилучивши з продажу ряд серій препаратів виробництва "Фармака".

1 мільйон гривень втратила в обсягах державних закупівель та вже згадана фірма "Дарниця": з 20,8 млн грн. у 2018 до 19,8 млн грн. у 2019 році.

Взагалі "Дарниця" знаходиться у тій же ситуації що її конкурент "Фармак": тут і претензії СБУ в підкупі лікарів, і суди щодо інтелектуальної власності на назву препарату "Корвалол".

Втім, ні "Фармак" ні "Даніца" ніколи не були фаворитами на закупівлях ліків за державний рахунок, "першу скрипку" у цьому завжди грали інші гравці.

Фармацевтичний ринок України: держзакупівлі

Як не дивно, купувати лікарські препарати за бюджетні кошти держава воліє не у виробників, а у всякого роду посередників, які часто змінюються зі зміною влади. Так, у часи президентства Віктора Януковича основним "кланом" у вітчизняній фармацевтиці вважався "міністерський" – на чолі з міністром охорони здоров'я часів Януковича Раїсою Богатирьовою. В орбіту останньої входить фірма ТОВ "Людмила-Фарм", яка з 2012 по 2014 рік виграла державні тендери на постачання ліків на суму понад 1,4 млрд грн. в тому числі 650 млн грн. – у 2014 році. Вже в 2015 році сума знизилася до 411 млн грн., а в період 2018-2019 років впала з 90,5 млн грн. до 70 млн грн.

Однозначно програла в медреформі ТОВ "БАДМ-Б" – безперечний лідер за кількістю виграних тендерів в системі ProZorro, втратив після початку медреформи на державних закупівлях понад 100 млн грн. Так, отримавши від державних закупівель за підсумками 2017 року 672,5 млн. грн., в 2018 році фірма отримала від держави лише 594,9 млн грн., правда за підсумками 2019 року ця сума зросла до 607,2 млн грн. Тим не менше, в порівнянні з 2017 роком регрес для ТОВ "БАДМ-Б" в наявності.

В явному виграші від медреформи виявилися два гравці фармринку – ТОВ "Медичний центр "М. Т. К." і СП ТОВ "Оптіма Фарм ЛТД".

ТОВ "Медичний центр "М. Т. К." і до реформи був у числі лідерів закупівель ліків за державні кошти, щоправда, поступаючись перше місце "БАДМ-Б", а з реформою охорони здоров'я його різко справи пішли в гору. Так, заробивши в 2017 році на держзакупівлі 304,8 млн грн., фірма доктора медичних наук Миколи Гуменюка в 2018 році заробила на них вже 424,3 млн грн., а за підсумками 2019 року – 431,6 млн грн.

Але головним вигодонабувачем медреформи поки можна назвати українсько-естонське СП ТОВ "Оптіма Фарм ЛТД". Компанія, заробила на держзакупівлі в 2017 році 53,5 млн грн., у перший рік реформування наростила свій "пакет" держзакупівель більш ніж в 4 рази – до 223 млн грн. Правда в 2019 році обсяг держзакупівель впав до 164,6 млн грн.

На тлі такої ситуації з держзакупівлями зусилля Антимонопольного комітету України зіпсувати життя лідерам фармринку представляються абсолютно безпечними. Так, у серпні Верховний суд остаточно підтвердив штраф АМКУ для "Оптіма-Фарм, Лтд" – на 179 723 грн., "БАДМ-Б" – 905 655 грн. і "Людмила Фарм" – 25 712 грн.