Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Медична реформа, запланована в Україні
на 2018-2020 роки, повинна була зробити прорив у сфері охорони здоров'я в нашій
країні. Нововведення повинні були вплинути на багато аспектів, у тому числі на
фармацевтичний ринок України, на якому давно вже визначилися лідери.
У 2018 році виконавчий директор асоціації
представників міжнародних фармацевтичних виробників України Володимир
Ігнатов прогнозував зміни для фармацевтичного ринку, які повинні
прийти разом з медреформою. За його словами медична реформа виводила на
фармацевтичний ринок України нового гравця – державу.
До 2018 року, за даними Ігнатова, 85%
вартості препаратів на ринку оплачує пацієнт і лише 15% – держава, за
рахунок системи реімбурсації – повного або часткового відшкодування вартості
споживання ліків в амбулаторному сегменті.
Тим самим, за словами експерта, планувалося
досягти подвійного ефекту:
- бізнес отримує нового клієнта в особі
держави, який купує багато ліків, що повинно було привести до
падіння цін;
— збільшуючи споживання ліків пацієнтами держава досягає зниження
смертності від патологічних захворювань, насамперед серцево-судинних.
За підрахунками Ігнатова витрати держави на
подібні ліки повинні були скласти кілька сотень мільйонів гривень, а
натомість очікувалося зниження смертності. В якості прикладу він наводив досвід
Молдови, де на початку 2000-х років запрацювала система реімбурсації і за 5 років
країні смертність від артеріальної гіпертензії знизилася на 25%.
У листопаді 2016 року Кабінет Міністрів України
встановив перелік міжнародних непатентованих назв лікарських
препаратів, які повинні будуть видаватися за програмою "Доступні ліки" з
1 квітня 2017 року, виділивши на це 500 млн грн.
У перелік увійшли препарати, що використовуються
головним чином при лікуванні серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми
і цукрового діабету 2-го типу. Програма продовжує працювати і донині під
егідою новоствореної Національної служби здоров'я України, включаючи в себе 254
препаратів, 78 з яких абсолютно безкоштовні, а за інші пацієнту треба будет трохи доплатити. За 11 місяців 2019 року по
програмі були виписані 9 млн електронних рецептів.
Згідно з даними роздрібного
фармацевтичного ринку за 9 місяців 2019 року, зниження цін на ліки не сталося.
Середньозважена вартість 1 упаковки товарів "аптечного кошика" за підсумками 9
місяців 2019 року склала 58,7 грн., що на 19,6% більше ніж у 2018 році. При
цьому середня вартість 1 упаковки ліків склала 75,4 грн., що в середньому
на 19,3% більше, ніж роком раніше, а з урахуванням інфляції на ринку медикаментів,
ціни в середньому зросли на 5,8%. Всього за 9 місяців 2019 року загальні витрати на
ліки в Україні зросли на 60,9 млрд грн., або на 15%.
"Розвиток роздрібного ринку
практично повністю залежить від споживача і його добробуту, оскільки
участь держави у забезпеченні населення лікарськими засобами
за допомогою реімбурсації ряду препаратів через аптечну мережу незначне", –
констатують автори аналізу стану вітчизняного фармринку.
Втім, частка рецептурних препаратів, в числі
яких і оплачувані державою, за останні 10 років збільшилася з 35% до
42% в натуральному і з 54% до 62% у грошовому вираженні.
За даними експертів трійку лідерів рейтингу
маркетуючих організацій за обсягом продажів товарів "аптечного кошика" в
грошовому вираженні очолюють 3 українські компанії:
- ТОВ "Фармак";
— Корпорація "Артеріум";
— ПАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця".
Експерти передрікали серйозні зміни на
фармацевтичному ринку в ході реалізації медреформи, які повинні були
торкнутися вітчизняний профільний бізнес. Однак насправді багато компаній,
схоже, це не надто відчули.
Так, в питанні державних закупівель з
початком медреформи для лідера ринку АТ "Фармак" практично нічого не
змінилося: з 60,7 млн грн. отриманих на
держтендерах в 2017 році доходи компанії в 2019 скоротилися на 1,5 млн грн.
– до 59,2 млн грн.
У той же час поки "Фармак" більше турбує суд за
товарний знак на препарат "Корвалол" – за право на цю назву компанія
судиться з №3 на фармринку компанією "Дарниця".
Також "Фармак" засвітився у ході корупційного
скандалу в Молдові щодо придбання інсуліну. Є питання до компанії і
СБУ, яка підозрює "Фармак" поряд з низкою інших фірм у масштабному
підкупі лікарів, коли нібито
виділялися гроші на навчання, проведення конференцій і семінарів для медиків. На
насправді заходи проходили фіктивно, а гроші витрачалися на лікарів, які у
відповідь "просували" продукцію фармацевтів.
Кінець 2019 року компанії зіпсувала
Державна служба України з лікарських засобів та контролю за
наркотиками вилучивши з продажу ряд серій препаратів виробництва "Фармака".
1 мільйон гривень втратила в обсягах державних
закупівель та вже згадана фірма "Дарниця": з 20,8 млн грн. у 2018 до 19,8
млн грн. у 2019 році.
Взагалі "Дарниця" знаходиться у тій же ситуації
що її конкурент "Фармак": тут і претензії СБУ в підкупі лікарів, і суди щодо
інтелектуальної власності на назву препарату "Корвалол".
Втім, ні "Фармак" ні "Даніца" ніколи не
були фаворитами на закупівлях ліків за державний рахунок, "першу скрипку"
у цьому завжди грали інші гравці.
Як не дивно, купувати лікарські препарати за бюджетні кошти держава воліє не у виробників, а у всякого роду посередників, які часто змінюються зі зміною влади. Так, у часи президентства Віктора Януковича основним "кланом" у вітчизняній фармацевтиці вважався "міністерський" – на чолі з міністром охорони здоров'я часів Януковича Раїсою Богатирьовою. В орбіту останньої входить фірма ТОВ "Людмила-Фарм", яка з 2012 по 2014 рік виграла державні тендери на постачання ліків на суму понад 1,4 млрд грн. в тому числі 650 млн грн. – у 2014 році. Вже в 2015 році сума знизилася до 411 млн грн., а в період 2018-2019 років впала з 90,5 млн грн. до 70 млн грн.
Однозначно програла в медреформі ТОВ "БАДМ-Б"
– безперечний лідер за кількістю виграних тендерів в системі ProZorro,
втратив після початку медреформи на державних закупівлях понад 100 млн грн.
Так, отримавши від державних закупівель за підсумками 2017 року 672,5 млн. грн., в
2018 році фірма отримала від держави лише 594,9 млн грн., правда за підсумками
2019 року ця сума
зросла до 607,2 млн грн. Тим не менше, в порівнянні з 2017 роком регрес
для ТОВ "БАДМ-Б" в наявності.
В явному виграші від медреформи виявилися два
гравці фармринку – ТОВ "Медичний центр "М. Т. К." і СП ТОВ "Оптіма Фарм ЛТД".
ТОВ "Медичний центр "М. Т. К." і до реформи
був у числі лідерів закупівель ліків за державні кошти, щоправда,
поступаючись перше місце "БАДМ-Б", а з реформою охорони здоров'я його різко справи
пішли в гору. Так, заробивши в 2017 році на держзакупівлі 304,8 млн грн., фірма
доктора медичних наук Миколи Гуменюка в 2018 році заробила на них
вже 424,3 млн грн., а за підсумками 2019 року – 431,6 млн грн.
Але головним вигодонабувачем медреформи поки можна назвати українсько-естонське СП ТОВ "Оптіма Фарм ЛТД". Компанія, заробила на держзакупівлі в 2017 році 53,5 млн грн., у перший рік реформування наростила свій "пакет" держзакупівель більш ніж в 4 рази – до 223 млн грн. Правда в 2019 році обсяг держзакупівель впав до 164,6 млн грн.
На тлі такої ситуації з держзакупівлями зусилля
Антимонопольного комітету України зіпсувати життя лідерам фармринку
представляються абсолютно безпечними. Так, у серпні Верховний суд остаточно
підтвердив штраф АМКУ для "Оптіма-Фарм,
Лтд" – на 179 723 грн., "БАДМ-Б" – 905 655 грн. і "Людмила Фарм" – 25 712 грн.
Новини партнерів
Новини