Бізнес під час карантину: як в Україні заробляють на коронавірусі

Поширення коронавірусної інфекції COVID-19, пов'язаний з цим карантин і його посилення стали найбільш значним викликом для світової економіки з часів світової фінансової кризи 2008-2009 років. Але, як і будь-яка криза, поряд з негативом від зниження доходів і очікуваного розорення багатьох представників малого та середнього бізнесу, карантин відкрив перед бізнесменами нові можливості для заробітку.

Як цими можливостями користуються українськими бізнесмени розбиралися "Коментарі".

Бізнес під час карантину: ціни на продукти

Найбільш помітними наслідками карантину для українців стало зростання цін на товари, що стали в умовах карантину предметами першої необхідності. Насамперед це стосується продуктів харчування та засобів індивідуального захисту.

Відразу після оголошення в Україні з 18 березня карантину, різко збільшився попит на деякі товари, насамперед продукти харчування тривалого зберігання типу круп, борошна, солі, цукру, а також засоби особистої гігієни та антисептики. Ажіотаж виявився настільки сильним, що влада Києва навіть доручила створити в столиці стратегічний запас продуктів на 2 тижні. Втім, українців заспокоювали, що нестача продуктів країні не загрожує, якийсь дефіцит, на думку експертів, може скластися, хіба що, з імпортними товарами.

Після першого тижня карантину українці відзначили зростання цін на товари першої необхідності. Наприклад, у магазинах мережі "АТБ" змушені були ввести обмеження на відпуск товарів в одні руки – не більше 12 пляшок для напоїв і не більше 5 одиниць/кілограмів для решти товарів, крім овочів і фруктів.

Також у прес-релізі компанія визнала зростання цін на продукти так званого "борщового набору", такі як картопля, капуста, цибуля, морква – на 35-128%, цукор – 8%, макаронні вироби – 9,5%, гречка – 51%. Голова ради директорів і генеральний директор корпорації "АТБ" Борис Марков на своїй сторінці у Facebook зазначив, що зростання цін на продукти і антисептики вимушений, так як постачальники підвищують відпускні ціни для всіх учасників ринку рітейлу в Україні, у зв'язку з девальвацією гривні і зростанням витрат при роботі в умовах карантину.

"Зі свого боку, ми змушені приймати ці переоцінки. Це необхідно для стабільної роботи більш ніж тисячі наших магазинів і безперебійної поставки гарантовано якісних продуктів до вашого столу... І за мінімально можливою ціною. Компанія "АТБ-Маркет" працює з мінімальною націнкою", – підкреслив Борис Марков.

Однак бізнес заробляє не тільки на зростанні цін на продукти, але і на інші товари, наприклад, будівельні і навіть посилення правил торгівлі.

Так, за словами одесита Сергія з початком карантину в будівельних гіпермаркетах мережі "Епіцентр", що продовжують роботу, значно зросли ціни на деякі будматеріали.

"Якщо до карантину аркуш звичайного гіпсокартону в одеському "Епіцентрі" коштував 88 гривень, тепер це 140 гривень, водовідштовхувальний ж подорожчав з 98 до 160 гривень", – наводить приклад співрозмовник "Коментарів".

Також у магазинах мережі "Епіцентр" вводять ноу-хау, наприклад, як пишуть мешканці Нових Броварів, в гіпермаркеті в їх місті не можна увійти в торговий зал без масок, а придбати її можна біля входу в торговий зал, наприклад респіратор БУК-3 за 129 гривень.

Бізнес під час карантину: банки

Поряд з бізнесом від карантину страждають і банки, послуги яких виявилися менш затребувані ніж раніше. Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова навіть розповіла про рекомендації Нацбанку для банківського сектора влаштувати кредитні канікули для бізнесу. На законодавчому рівні банківським установам на час дії карантину заборонено нараховувати і стягувати пені та штрафи за кредитами, так само як і підвищувати процентні ставки за споживчими кредитами.

Тим не менш, банки знайшли способи додаткового заробітку на епідемії коронавіруса.

Так, як розповів виданню "Коментарі" фінансовий аналітик Василь Невмержицький, зараз вітчизняні банки використовую ряд механізмів, що дозволяють заробляти на кризі. Перший з них – традиційна гра на курсі долара і видачею депозитів клієнта в іноземній валюті.

"Припустимо у клієнта на депозиті знаходяться 100 тисяч доларів, у банку говорять, що готівки на цю суму немає і пропонують повернути в гривні за курсом НБУ. З урахуванням курсової різниці, яка тільки зростає з кожним днем, на цьому банк отримує певну прибуток", – говорить про даною схемою експерт.

Другий спосіб заробити для банку на коронавирусе – ажіотажний попит на всі ліквідні активи банку, тобто купівля будь-якої іноземної валюти, банківського золота, аж до золотих монет.

"Попит клієнтів підстьобує посилення карантинних заходів і боязнь того, що в країну перестануть надходити готівкові долари та банківські метали", – пояснює Василь Невмержицький.

Будь-які кошти, зекономлені в часи кризи є прибутком – з цього правила виявляється ще один спосіб заробітку для українських банків.

"У будь-якому системному банку існує значне число людей, безпосередньо не працюють з клієнтами, але абсолютно необхідні для функціонування установи – це працівники IT-сфери, внутрішня бухгалтерія, охорона, відділи прорахунку ризиків та багато іншого, що називається бек-офісом. Зараз увесь цей персонал переведено на онлайн-роботу, що дозволило знизити операційні витрати у вигляді оренди, прибирання приміщення, вартості комунальних послуг, придбання предметів для потреб офісу. Всі ці начебто невеликі суми з урахуванням кількості персоналу виливаються в досить серйозні суми економії", – зазначає співрозмовник порталу "Коментарі".

Нарешті, аналітик не виключає того, що банки можуть на хвилі продовження карантину ввести в свою роботу свого роду "плату за ризик", наприклад, комісію в 1% за розгляд рішення про видачу кредиту.

Бізнес під час карантину: ломбарди

Однак заробити в умовах кризи можна не тільки на зростанні цін, але і на їх зниження, що підтверджують вітчизняні ломбарди.

Так з початку карантину деякі ломбарди знизили ціну на золото при прийманні ювелірних виробів в заставу при видачі кредитів, наприклад:

- одна з мереж ломбардів знизила його вартість з 1100 до 900 гривень за 1 грам, а в залежності від стану виробу і умов кредитування і зовсім може не перевищувати 650 гривень;
- при спробі взяти кредит під заставу ювелірного вироби вагою до 1 грама золота 585 проби на строк до 1 місяця в іншому ломбарді, клієнт отримає 780 гривень;
- ще одна мережа ломбардів за той же грам золота на 30 днів пропонує близько 650 гривень.

При цьому вартість тройської унції банківського золота 950 проби за курсом НБУ на 24 березня становить 42 659 гривень або 1371 гривні за грам. Втім, в окремих ломбардах готові оцінювати і за більш вигідним курсом – до 1080 гривень за 1 грам золота 585 проби.

"Специфіка ломбардів передбачає зацікавленість ломбардів в тому, щоб кредити брали саме у них, адже основний заробіток – відсотки по позиці, а не реалізація накопичених застав. З цієї причини багато ломбарди можуть оцінювати золото дорожче заради залучення клієнтів і вигравати в конкуренції. Однак насправді 99% застав йдуть за ціною брухту, оскільки при оформленні потрібно пред'явити бирку з ювелірного магазину засвідчує пробу, який зберігається рідко. Та й продаж невикуплених застав найчастіше являє серйозну проблему", – розповів власник однієї зі столичних ломбардів Сергій.

Бізнес під час карантину: тимчасові переваги

На думку директора Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, всі винайдені бізнесом способи заробити на коронавирусе мають короткочасний характер і вже через місяць бізнес відчує на собі всі небезпеки кризи.

"Так, можна перебудуватися до роботи в нових умовах, підняти ціни на товари на хвилі ажіотажу і паніки, заробити на цьому, але що потім? Приблизно через місяць у населення можуть просто закінчитися гроші, передусім готівку і хто тоді буде брати товари за підвищеними цінами?", – задається питанням експерт.

Також безперспективні, за його словами, і нові способи заробітку для бізнесу шляхом онлайн-продажів та відкриття кур'єрських служб, все це з-за неминучого падіння попиту і споживання не запрацює, а значить українська економіка на шляху глобальної кризи.