Безробіття в Україні на тлі нових викликів: прогнози, сценарії та необхідні заходи порятунку

У зв'язку з пандемією, карантином та всеохоплюючою економічною кризою, сотні тисяч, а то й мільйони українців можуть втратити роботу. Вітчизняні ринок праці і в кращі часи повноцінно не забезпечував попит громадян на робочі місця, а з початком кризи і поверненням в Україну численних заробітчан негативні фактори лише посилюються. Видання "Коментарі" спрогнозувало разом з експертами ситуацію в залежності від того, як довго триватиме карантин, який буде пік епідемії і на які заходи піде уряд, а також шукало рецепти "одужання".

Безробіття в Україні в цифрах

Рівень безробіття в Україні і до теперішніх бід був одним з найвищих в Європі. Згідно з даними Держкомстату, на кінець року він становив 8,7% зареєстрованих безробітних (1,6 мільйона чоловік). Для порівняння: в Чехії – 2,1%, в Німеччині – 3,1%.

Наша країна займала до початку поточного року одне з останніх місць за рівнем зайнятості (52,7%). Кількість зайнятого населення у віці у віці 15-70 років становила на кінець минулого року 16,4 млн осіб.

У зв'язку з новими викликами, новий український уряд оновив макроекономічний прогноз при розробці змін до держбюджету (їх мають намір прийняти наступного тижня). Згідно йому, рівень безробіття зросте на 1,3% до 9,4%. Але це – якщо ситуація не погіршиться. Між тим, пік пандемії для України ще попереду. І як справа обернеться, спрогнозувати вкрай складно.

Скорочення темпів зростання валового продукту (ВВП) на 2% призводить до зростання безробіття в середньому на 1%. І якщо ВВП України скоротиться в 2020 році, приміром, на 5%, то рівень безробіття може зрости на 2-2,5% від економічно активного населення. Тобто, ми втратимо ще приблизно 400-500 тисяч вже створених робочих місць.

Результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного 25-30 березня, свідчать, що лише 35% українців продовжують працювати в звичайному режимі.

Інші перейшли у дистанційний режим, знаходяться у відпустці за власним бажанням або втратили роботу.

У той же час, в Торгівельно-промисловій палаті України попередили: перші два тижні карантину залишили без роботи від 500 до 700 тисяч українців. А незабаром рахунок піде на мільйони, адже у більшості підприємств малого і середнього бізнесу (МіС) запас міцності – до середини квітня. Між тим, карантин у нас до 24-го і може бути продовжений і на більш довгий термін – залежно від ситуації з поширенням коронавірусу. Таким чином, зазначає президент ТПТУ Геннадій Чижиков, незабаром ми отримаємо кількість незайнятих на рівні 2-2,2 млн осіб.

Керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко зізнався виданню "Коментарі", що сьогодні для себе визначає точку неповернення, яка розділяє оптимістичний сценарій і песимістичний. І проходить ця лінія в середині травня.

"Нагадаю, раніше в Україні досить широко святкували травневі свята до Дня Перемоги, що затьмарювало ділову активність на цей період. Навіть якщо карантин припиниться 24 квітня, запустити економіку по клацанню пальців не вийде, – підкреслює Ігор Чаленко. – Вже сьогодні очевидно, що втратили роботу близько мільйона громадян (про що свідчить соціологія). Частина з них працювали в тіньовій частині економіки, відповідно, їх не враховує Держстат. І цей мільйон додасться до 1,5 млн безробітних в Україні, обчислених за методологією Міжнародної організації праці (МОП), тобто приріст становить 65%. Додайте до цього числа сотні тисяч заробітчан, які повернулися в останні дні".

У той же час, зазначає експерт, в службі зайнятості на обліку офіційно знаходяться близько 330 тисяч українців, яким пропонують не більше 100 тисяч вакансій. Отже, державна машина просто не готова запропонувати безробітним достатню кількість робочих місць.

Безробіття в Україні: прогнози не тішать

"У разі песимістичного результату, якщо карантин буде до літа і далі, кількість безробітних може обчислюватися не 2,5 млн осіб, а вже кількістю до восьми мільйонів чоловік, – каже керівник ЦАіС. – Це ті люди, які зараз сидять у відпустці за свій рахунок. Також нагадаю, що у цих людей запасу міцності буквально за місяць проживання. У зв'язку з цим, виклики перед державою будуть на кілька порядків серйознішими, ніж сама небезпека коронавірусу. Можуть початися голодні акції протесту і бунти (згадайте походи шахтарів на Київ в 90-х). У свою чергу, втрата роботи тягне за собою несплату ЄСВ, а отже, платити пенсії в Україні буде нічим. Нас може чекати неприємна перспектива повторити долю країн Латинської Америки. Але все ж я сподіваюся на розсудливість влади, яка не повинна допустити подібного падіння".

У зв'язку з "коронакризою" склалася ситуація, при якій безробіття збільшується в більшості країн, тому що практично весь МіС і сфера послуг в умовах простою перестали отримувати прибуток і закрилися. Скоротився попит, обмежені або припинені транспортні зв'язки, скоротився експорт, зазначає експерт Українського інституту політики (УІП) Єва Антоненко.

"З цих причин український бюджет за перші три тижні березня недоотримав 35% доходів, – підкреслює експерт. – Краще, якщо можна так висловитися, ситуація склалася у робітників державного сектору і у решти, що працюють офіційно, але відправлених по домівках осіб, які за законом у разі простою будуть отримувати 2/3 ставки. Однак і вони можуть буди скорочені. А бізнес для зменшення витрат вже йде на звільнення. Якщо ж ситуація затягнеться – кількість безробітних продовжить зростати".

Єва Антоненко вважає, що, якщо карантин затягнеться, велика частина бізнесу, особливо МіС, його просто не переживе.

"Великий бізнес, хоч і з втратами, але виживе, і ми отримаємо перерозподіл більшості сфер на користь укрупнення. Щоб повернутися на ринок в нових умовах, що склалися, представникам бізнесу будуть потрібні час і гроші, яких може не виявитися. Те ж стосується і відновлення рівня споживання, – попереджає експерт УІП. – Я не люблю робити такі негативні прогнози, але з умовно посильними втратами в масштабах країни ми вийдемо з кризи, тільки якщо він закінчиться максимум до кінця травня. В коротко- та середньостроковій перспективі при оптимістичному розвитку ситуації нові робочі місця в значній кількості створюватися не будуть".

Безробіття в Україні: фактор заробітчан

Окрема тема – українські заробітчани. Якщо нещодавно кількість трудових мігрантів з нашої країни неухильно зростала, то епідемія пандемії внесла корективи.

Посилення карантинних заходів, закриття кордонів, згортання ряду виробництв і зростання безробіття в країнах ЄС змусили гастарбайтерів масово повертатися на батьківщину. У підсумку разом з припливом валюти, який вони забезпечували останнім часом, серйозно підтримуючи український бюджет (президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобійник зазначав, що мова про 12 млрд доларів від заробітчан – це приблизно 10% нашого ВВП), ми отримали приплив самих трудових мігрантів. Вони поповнюють ряди безробітних.

"Причина трудової міграції з України – заробляння грошей, питання чого гостро стояло в країні ще до карантину. Приплив робочої сили необхідний і оживляє економіку, коли в країні розвивається промисловість, виробництво, потрібні робочі руки. А зараз у нас період стагнації і просідання більшості секторів, які і без того з року в рік збільшували відтік робочої сили, – каже Єва Антоненко. – Після повернення додому заробітчани більше не зможуть перераховувати свої доходи сім'ям, а накопичені ними гроші також поступово будуть закінчуватися. А після завершення кризи далеко не всі наші трудові мігранти зможуть повернутися до країн, в яких працювали до цього через скорочення економік цих країн. Тому варто констатувати, що Україну може очікувати подальше зростання безробіття і неможливість працевлаштувати прибулих заробітчан".

Безробіття в Україні: як будемо "лікувати"

Хочеться вірити, що наша влада бачить вал проблем, що наближається. І готує комплекс заходів, щоб знизити "супутній збиток".

І тут мало спростити отримання допомоги по безробіттю на період карантину (що зробив Кабмін) або ж закликати (як президент) збанкрутілих підприємців не звільняти людей в умовах карантину, або ж запевнити (як прем'єр Денис Шмигаль 1 квітня), що уряд розробляє програму по створенню робочих місць для тих, хто приїхав з-за кордону або втратив роботу у зв'язку з поширенням коронавірусу.

Потрібні грамотні, розроблені на базі консультацій з провідними галузевими експертами, державні програми для запобігання масового безробіття, підтримки окремих громадян і в цілому – бізнесу, економіки.

Поки їх лише обіцяють представити. Так само як "попрацювати" з Нацбанком щодо програми доступних кредитів, реально послабити податковий тиск на тих, хто намагається вижити у нинішніх екстремальних умовах. Але ці заходи потрібно було приймати ще "вчора".

Аналітичні центри та експерти періодично публікують свої рекомендації.

У тому числі підкреслюють, що пріоритетом для держави має бути максимальне збереження зайнятості як єдиного джерела доходів для більшості населення. Щоб отримати необхідний для хоча б відносної стабілізації фінансовий ресурс, експерти радять:

– якомога швидше завершити переговори з МВФ (що дозволить залучити підтримку інших офіційних кредиторів), домовившись про направлення до бюджету значної частини позики;

– максимально використовувати вже наявні та доступні кредитні програми міжнародних фінансових організацій (зокрема, Європейський банк реконструкції і розвитку і Європейський інвестиційний банк) для фінансування інвестиційних проектів;

– провести серйозний перегляд держскарбниці (запланований на цей тиждень), переглянувши витрати по кожному з розпорядників бюджетних коштів, скоротивши некритичні і максимально перенести фінансування незахищених статей на другу половину 2020 року;

– зробити Державну службу зайнятості своєрідним хабом по перерозподілу робочої сили в ті сектори, де відчувається нестача працівників (доставка товарів з магазинів і аптек на дім споживачам), залучати тимчасово незайнятих людей на оплачувані громадські роботи, включаючи доставку товарів першої необхідності і ліків самотнім літнім людям та сім'ям, які перебувають в самоізоляції;

– забезпечити максимальну концентрацію як державних, так і приватних інвестиційних ресурсів, спрямувавши їх на капіталізацію соціальної системи, підтримку структурної перебудови економіки в контексті нового технологічного укладу. Йдеться, фактично, про побудову умовно замкнутого, національного економічного кластеру;

– переглянути правила карантину, щоб підприємства, діяльність яких не пов'язана з концентрацією великих груп людей в обмежених приміщеннях, змогли знову працювати і платити повноцінні зарплати, дотримуючи при цьому правила підвищеного особистого антивірусного захисту.

"Сьогодні головним чинником підтримки повинні бути як одноразова соціальна допомога у розмірі мінімальної заробітної плати всім економічно активним громадянам, так і додаткові податкові пільги, особливо для малого і середнього бізнесу, – впевнений Ігор Чаленко. – Очевидно, що потребує коригування програма "5-7-9", щоб дозволити безробітним почати свій мікробізнес. Також не потрібно забувати про національні інфраструктурні проекти, наприклад, будівництво доріг. Такі об'єкти дозволяють забезпечити вагоме кількість робочих місць".

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло зазначає, що стосовно соціального захисту працівників зупинених підприємств певні рішення вже прийняті. Серед них:

– виплата допомоги по безробіттю з першого дня звернення,

– спрощення процедури такого звернення,

– дотування підприємств, вимушених зупинити роботу, для виплат працівникам.

"Але не вирішено ряд важливих питань, – підкреслює Ярослав Жаліло. – Фізособам-підприємцям (ФОП), які позбулися заробітку, слід надати можливість тимчасово реєструватися в Держслужбі зайнятості як безробітним без закриття ФОП. Також у нас є люди, що мали неформальну зайнятість і тепер її позбулися. Плюс – трудові мігранти, які повернулися з-за кордону. Ці групи специфічні тим, що їх можуть не включити в мережі соцзахисту. Вони можуть зіткнутися з труднощами при постановці на облік як безробітні, так як були з нього раніше зняті як ті, хто не шукає роботу. Тож потрібні спеціальні заходи з реінтеграції цих категорій в системі соцпідтримки".

Але ці компенсаційні заходи, впевнений експерт, можуть застосовуватися тільки обмежений час.

"Українська економіка не має достатнього ресурсу, щоб йти в "глухий карантин" за прикладом низки країн, – зазначає Ярослав Жаліло. – Тому уряду необхідно терміново впроваджувати процедури, які дозволили б забезпечувати функціонування економіки – не тільки життєзабезпечуючих сегментів, але і виконання експортних контрактів, реалізацію важливих інфраструктурних проектів".

На думку експерта, розвиток епідемічної ситуації в найближчі тижні покаже, на які можливі компромісні рішення можна піти, не піддаючи небезпеці життя людей.