logo_ukra

Coinspot 21.10.2020

BTC/USD

12656.57

ETH/USD

386.89

LTC/USD

51.86

НБУ 21.10.2020

USD/UAH

28.45

EUR/UAH

33.70

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес економіка Мрія президента і страшний сон Служби зайнятості: що обіцяє Україні масове повернення заробітчан
commentss НОВИНИ Всі новини

Мрія президента і страшний сон Служби зайнятості: що обіцяє Україні масове повернення заробітчан

Про це ще будучи кандидатом в президенти говорив Володимир Зеленський і саме це повинно було стати індикатором економічного прогресу України. Нарешті, це відбувається, але зовсім не від хорошого життя. Повернення сотень тисяч українських заробітчан – реальність, яка в умовах кризи та пандемії коронавіруса лише додає головного болю державі

11 квітня 2020, 13:05 comments6702
Мрія президента і страшний сон Служби зайнятості: що обіцяє Україні масове повернення заробітчан

Карантин, оголошений в Україні з 12 березня у зв'язку з епідемією коронавіруса, сильно вплинув на вітчизняну економіку, знизивши до мінімуму споживання і призвівши до масового тимчасового закриття підприємств, особливо у сфері послуг. Тим не менш, на думку чиновників, ця криза може відкрити перед Україною нові перспективи. Зокрема, президент Володимир Зеленський вважає, що країна зможе повернути мільйони заробітчан і дати їм роботу на Батьківщині.

Сценарій насправді досить оптимістичний, але наскільки він імовірний – розбиралися "Коментарі".

Повернення заробітчан: Зеленський наказав "утримати"

Повернення на Батьківщину кількох мільйонів українських трудових мігрантів президент Володимир Зеленський проголосив своєю метою ще на стадії передвиборчої кампанії. Державна програма кредитування бізнесу під 5-9%, що стартувала в лютому, розглядалася самим главою держави як потужний стимул для повернення заробітчан в Україну. Однак на ділі сприяв "міграції навпаки" коронавірус в Європі.

2 квітня на своїй сторінці в соцмережі Facebook екс-міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет розмістив відповідь прикордонної служби України на свій запит, з якого випливало, що в березні в Україну в'їхало на 270 тисяч осіб більше, ніж виїхало. Ця цифра виявилася рекордною з 2017 року, частіше українці поверталися тільки в грудні, що пов'язано з їх бажанням провести святкові дні у колі сім'ї.

Міністерство внутрішніх справ України у своєму Твіттері повідомив, що за 1-2 квітня в країну повернулися близько 13,7 тис. українців. А, приміром, 9 квітня на в'їзд в Україну було оформлено 6,3 тис. наших співвітчизників і таке число людей, що повернулися, в першій третині квітня фіксується майже щодня.

Президент України Володимир Зеленський відреагував на приплив трудових мігрантів, звернувшись до уряду з проханням "утримати" в країні українців, які повернулися з-за кордону.

"В Україну повернулося дуже багато громадян з-за кордону. Це – хороша новина, нехай обставини такого повернення і не найприємніші. Але рано чи пізно коронавірус обов'язково пройде і карантин закінчиться. Вважаю, що ми повинні зробити все й утримати цих людей на батьківщині. Нам дуже потрібні ваші знання та вміння", – наводить слова президента прес-служба глави держави.

В якості механізму, який, за словами Володимира Зеленського, повинен створити мільйони додаткових робочих місць", глава держави розглядає продовження програми "Велике будівництво".

"Тисячі кілометрів нових доріг та інфраструктурні об'єкти дадуть той необхідний імпульс для економічного розвитку і створять нові робочі місця", – констатував президент.

Повернення заробітчан: Служба зайнятості готується до гіршого

Оптимізм президента з приводу створення мільйонів нових робочих місць в умовах карантину і на тлі економічної кризи, яка де-факто розгорається прямо зараз, – виглядає досить дивно. Державні органи, навпаки, очікують зростання безробіття.

Кабінет міністрів, якому гарант доручив розробити механізм створення нових робочих місць для заробітчан, ще 30 березня подав до Верховної Ради зміни до Держбюджету-2020 в якому прогнозував зростання безробіття на 1,3% – до 9,4%. Втім, парламентарії уряд не підтримали.

Директор Державної служби зайнятості Ольга Макогон у своїй колонці для видання "Економічна правда" також розписала очікування служби від погіршення ситуації на ринку праці. Так, за її словами, хоча офіційна статистика поки не реєструвала зростання безробітних у порівнянні з березнем 2019 року, картина спотворюється тим, що через карантин багато людей просто уникають зайвих контактів і тому не звертаються в центри зайнятості.

Макогон розповіла про ряд негативних тенденцій на ринку праці, до яких Служба зайнятості вже готується, такі як:

приплив в країну трудових мігрантів, що повертаються і зростання в зв'язку з цим числа нужденних у роботі;

зростання кількості безробітних за рахунок втрати роботи українцями в тіньовому секторі, що раніше дозволяло їм не звертатися в Службу зайнятості;

неможливість масштабної фінансової підтримки роботодавців з боку держави через обмеженість коштів;

загальне зниження пропозицій роботи на ринку праці у зв'язку з карантином.

Більш того, чиновниця повідомила, що на ринку праці стала помітною тенденція, за якою роботодавці вважають за краще не зберігати трудові відносини з працівниками, а вже на першому тижні карантину "просять" останніх звільнитися "за згодою сторін", тим самим заощаджуючи на вихідній допомозі. Як зазначає Макогон, трапляється, що в центри зайнятості роботодавці приходять зі своїми екс-працівниками і вимагають їх реєстрації як безробітних.

Хоча президент України Володимир Зеленський раніше звернувся до роботодавців з проханням не звільняти співробітників і обіцяв розробку державних програм підтримки бізнесу, останній не прислухався до рекомендацій глави держави.

Повернення заробітчан: яка ситуація у малому і середньому бізнесі

Як показують соціологічні опитування, основною зміною на ринку праці в Україні з початком карантину став не тільки переклад працівників на віддалену роботу, але і масове відправлення "зайвих" співробітників у неоплачувані відпустки на час карантину. Останнє, за словами юристів, абсолютно законно, так як дозволено прийнятим 17 березня законом "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України, спрямовані на попередження виникнення і розповсюдження коронавірусної хвороби (Covid-19)". Більш того, документ фактично зробив дану відпустку в умовах карантину безстроковою.

При неоплачуваній відпустці найманого працівника роботодавець економить на власне заробітній платі працівника, а також на Єдиному соціальному внеску за нього, адже парламент звільнив від сплати ЄСВ бізнесменів тільки за себе особисто. Таким чином за умови сплати мінімальної заробітної плати найманому працівникові економія підприємця на ньому складе 4723 гривні мінімальної зарплати і 1039 гривень (22% від мінімальної зарплати) ЄСВ.

При цьому, якщо найманий працівник відмовиться йти в неоплачувану відпустку, роботодавець завжди зможе звільнити його у рамках закону.

"Найпростіше – звільнення за ініціативою роботодавця з виплатою компенсації за 2 місяці. Другий спосіб більш хитромудрий – звільнення працівника за статтею за, скажімо, несвоєчасну появу на роботі, інакше кажучи, запізнення більш ніж на 3 години, або постійне порушення трудової дисципліни. Карантин дає масу можливостей для такого звільнення, і багато працівників віддадуть перевагу піти полюбовно у неоплачувану відпустку, зберігши за собою робоче місце на майбутнє", – пояснює "Коментарям" вигоди роботодавця адвокат Ростислав Кравець.

Як показали результати опитування, проведеного компанією Gradus, вже на другому тижні карантину в безкоштовні відпустки були відправлені приблизно 12% українців, а близько 5% були звільнені.

До третьої тижні карантину за даними опитування, проведеного групою "Рейтинг", кількість українців, відправлених в безкоштовні відпустки зросла до 32%, а звільнених знизилася до 4%.

Дані опитування компанією Info Sapiens показали, що 34% опитаних відчули на собі зниження заробітної плати за березень через карантин або відходу у безкоштовні відпустки, а 10% взагалі були звільнені.

Повернення заробітчан: сумні прогнози по безробіттю

Поки соцопитування говорять про 4-10% опитаних респондентів, які втратили свою роботу за час дії карантину, експерти гадають про те, скільки українців вже втратили або втратять в майбутньому роботу.

Найбільш песимістичною виглядає оцінка президента Торгово-промислової палати (ТПП) України Геннадія Чижикова, який заявив про втрату роботи за час карантину 0,5-0,7 млн робочих місць. Однак, за його словами, реальне безробіття може досягати 4 мільйонів осіб, оскільки під удар карантину потрапили сфери, в яких офіційно працюють до 3 мільйонів українців і ще близько 1 мільйона – неофіційно.

Експерти Українського інституту майбутнього прогнозують втрату робочих місць 860 тис. українців за другий квартал 2020 року при базовому варіанті, якщо карантин триватиме до літа, і 1,7 млн при помірно-песимістичному варіанті з карантином до вересня. Приховане ж безробіття виявиться ще більшим.

Експерт у Growford Institute Олексій Кущ розмірковує про можливі наслідки карантину для ринку праці в Україні більш обережно.

"Зараз зміни, які відбуваються на ринку праці, не можна назвати зростанням безробіття, скоріше це поки тимчасовий застій на період карантину. Вплив карантину на зростання безробіття і якісь кількісні показники можуть прийняти відчутний характер після його закінчення, імовірно восени, коли підприємства, що зараз тимчасово простоюють, через фінансові проблеми і зниження ділової активності можуть почати вже звільнення своїх співробітників", – розповів "Коментарям" експерт

Олексій Кущ каже: кількість українців, які можуть втратити роботу в 2020 році можна вирахувати, виходячи з формули американського економіста Оукена, при якій падіння ВВП на 2-2,5% еквівалентно зростанню безробіття на 1%, що в умовах України складе приблизно 200 тисяч осіб.

"Якщо падіння ВВП в Україні в поточному році складе до 5%, роботу можуть втратити до 400-500 тисяч українців. Якщо до 10% – можна буде додатково чекати до 1 мільйона безробітних українців", – пояснює алгоритм підрахунків співрозмовник "Коментарів".

Разом з тим формула Оукена не є статичною і в залежності від дій держави може швидко змінюватися.

"Якщо державі вдасться простимулювати економіку на V-подібний ріст, стрибка рівня безробіття може і не статися. Скажімо, Китай з його розумінням того, як треба розвиватися, накопиченим резервом і виразною політикою Центробанку, може швидко нівелювати наслідки власного карантину. Щодо України цього, на жаль, поки що сказати не можна – дії чиновників не дозволяють думати, що у нас мають розуміння цього. Приміром, можна згадати втрачений момент домовитися про реструктуризацію боргів на тлі епідемії", – говорить експерт про те, що антициклічна політика зайнятості уряду може істотно мінімізувати зростання безробіття.

У Службі зайнятості утримуються від можливих кількісних оцінок, відзначаючи, втім, що зростання безробіття в Україні відбувається і без карантину за рахунок запланованого в січні-лютому звільнення 67 тисяч українців. Тим не менш, в Службі зайнятості очікують зростання кількості офіційних звільнень і числа зареєстрованих безробітних з другої половини квітня.

Кабінет Міністрів України у своєму макроекономічному прогнозі до змін у Держбюджет-2020 прогнозує зростання рівня безробіття з 8,2% до 2019 року чи 1,5 млн безробітних, до 9,4% – тобто приблизно до 1,72 млн.

Повернення заробітчан: Кабмін поспішає на допомогу

В умовах зростаючого дефіциту робочих місць Кабінет міністрів прийняв постанову про нарахування допомоги по безробіттю не з 7-го, а з 1-го дня реєстрації в Службі зайнятості.

Також уряд відзначив, що в рамках прийнятого 30 березня ВР законопроекту №3275 на час карантину введено поняття "часткове безробіття", в рамках якої держава буде надавати роботодавцям із сфери малого і середнього бізнесу державну допомогу для офіційно працевлаштованих осіб.

Для отримання допомоги необхідно звернутися в Центр зайнятості та надати наступні документи:

заяву у довільній формі;

копію наказу з зазначенням дати початку зупинення (скорочення) виробництва та переліком карантинних заходів;

відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю;

довідку про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Що стосується допомоги по безробіттю, його розмір залежить від різних чинників і становить від 650 гривень (для осіб, виплати яким призначаються без урахування заробітної плати та страхового стажу) до 1800 гривень (для осіб, виплати яким призначаються з урахуванням заробітної плати та страхового стажу). Також в 2020 році Державна служба зайнятості за словами її директора Ольги Макогон, вже отримала на програми активного сприяння зайнятості на 500 мільйонів гривень більше, ніж у 2019 році.

Нагадаємо, в попередніх матеріалах портал "Коментарі" докладно розбирав ситуацію, що склалася в малому та середньому бізнесі в умовах карантину. 


Читайте Комментарии в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!