Шкура неодержаного кредиту: чому Україна так прагне отримати транш МВФ

Президент України Володимир Зеленський прямо заявляє, що Україна збанкрутує, зіткнеться з убогістю і кризою без кредитів МВФ і Світового банку. Черговий транш від європейських партнерів став чи не головною метою влади на сьогоднішній день – заради нього Верховна Рада йде на ухвалення скандальних законопроектів, порушуючи регламент і, можливо, навіть Конституцію України. Але Міжнародний валютний фонд як і раніше не поспішає допомогти, наполягаючи на виконанні все нових вимог і умов. Але чи допоможе Києву обіцяний новий транш на 5,5 млрд дол. оздоровити економіку України? Адже, як стверджують експерти, ці кошти (якщо будуть отримані) підуть на погашення старих боргів.

Кредит МВФ: думка президента

В іспанській газеті El Pais 27 квітня була опублікована стаття за підписом Володимира Зеленського під назвою "Україна вживає заходів по запобіганню банкрутства". Тим самим гарант визнає, що над Україною нависла загроза економічної кризи і навіть дефолту.

Глава держави підкреслив, що тривалі реформи можуть стати каталізатором економічної кризи, і тому країні конче потрібні кредити Міжнародного валютного фонду і Світового банку.

"Без цього над Україною ширяє привид банкрутства, який втягне її в убогість. Відновлення після банкрутства буде довгим і важким. Ми не можемо ризикувати життями мільйонів людей, і з цієї причини очікуємо нової програми фінансування МВФ і СБ", – написано в статті.

Кредит МВФ: Дефолту не буде

Експерти схиляються до думки, що Україні в будь-якому випадку доведеться віддавати старі борги кредиторам. Зокрема, дану тезу наголошує економічний експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін.

"Але борги завжди всіма державами віддаються за рахунок залучення нових боргів, тож Україна не збанкрутує. А слова президента – це просто заклик дати нам гроші в борг, щоб віддати старі борги без умов МВФ і не доводити ситуацію до дефолту", – говорить економіст.

Щоб створити півмільйона нових робочих місць, які нам обіцяв прем'єр-міністр Денис Шмигаль, країні потрібно 25 млрд доларів. За приблизними підрахунками, в середньому одне робоче місце коштує 50 000 доларів. Але в країні немає таких грошей, та прямих іноземних інвестицій на таку суму також не буде. Тому гроші МВФ точно в цьому нам не допоможуть, – прогнозує експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. За його словами, цими засобами можна погасити старі борги перед тим же фондом. Але якщо МВФ грошей не дасть, борги ми все одно перед ними погасимо, але за рахунок інших коштів – відмовитися від цих погашень точно не зможемо.

"Давайте залишимо ілюзії: провести реструктуризацію боргів можна тільки за комерційними запозиченнями. Тобто в тому випадку, коли держава випускає облігації і продає їх на фінансових ринках. А борги України як суверена не реструктуризуються і з ним не можна оголосити дефолт, тобто не можна відмовитися від повернення боргів МВФ. Не можна також відмовитися від погашення запозичень, взятих під гарантії держдепу США, а це 1 млрд доларів у 2020 році. По суті, у нас в цьому році з комерційних запозичень потрібно погасити лише 1,6 млрд доларів. І все це при 25 млрд доларів валютних резервів. Про який дефолт можна говорити в таких умовах?" – дивується Пендзин.

Кредит МВФ – не панацея

Економіст Олександр Дудчак вважає, що 5,5 млрд доларів від МВФ не врятують Україну від злиднів, адже вони не для цього призначені. Кредит піде на покриття дефіциту бюджету, і, як заявляє НБУ, на підтримання резервів на рівні 27-29 млрд доларів протягом цього та наступних років. Це нічого спільного не має з оздоровленням економіки, це навіть не усунення симптомів "хвороби", не кажучи вже про лікування самої "хвороби".

"Зеленський правий в тому, що відмова від "співпраці" з МВФ спричинить автоматичний процес "добивання" України: падіння рейтингів, зростання вартості кредитів, відтік капіталів, шторм на фондовому і валютному ринках, нездатність платити по кредитах, дефолт, розпродаж з молотка активів і землі. Це така гра в "закони ринку" з заздалегідь відомим фіналом. Але за нинішньої влади, орієнтованої на так звану євроатлантичну інтеграцію, відмова від співпраці з МВФ, у принципі неможлива і не передбачається. Для цього потрібна була б переорієнтація на інші ринки, перебудова зовнішньоекономічної та внутрішньої політики. А чинна влада слухняно веде Україну далі по шляху перетворення країни в набір ресурсів, зручний для споживання в "їжу" Заходом", – песимістично налаштований Дудчак.

Можливість акумулювання внутрішніх резервів у випадку проведення реструктуризації зовнішніх і внутрішніх боргів перевершує програму співпраці з МВФ, і це свої ресурси, а не позикові, – підкреслює економіст, експерт Інституту Growford Олексій Кущ. В рамках програми співпраці з МВФ Україна з 1994 року вже виплатила у вигляді відсотків 3,4 млрд доларів, що перевищує річний розмір ПІІ і складає до 2,5% ВВП.

"Україна вже 26 років з невеликими перервами знаходиться "на голці" фонду, а ситуація в економіці стає все гірше, з прискоренням системної деструкції в останні роки. Україна зробила велику помилку, коли прив'язала "антикоронавірусну позику (яку могла отримати ще у березні) до програми розширеного співробітництва. Помилкою стала і відсутність прохання про реструктуризацію боргу перед фондом", – упевнений Кущ.

Убогістю і майбутньою кризою нас намагаються лякати чи не вперше в нашій історії – раніше вони приходили несподівано і в розпал найгарячіших закликів до розвитку і процвітання, – згадує економіст Олександр Гаврутенко. До того ж, за його словами, будь-які економічні проблеми – це завжди результат виключно внутрішніх явищ, таких як: лінь, відсталість, неорганізованість, непрофесіоналізм, недбалість, скупість або просто свідоме шкідництво, в тому числі і з боку керівництва країни. А тому підміняти поняття і видавати відмову надати допомогу ззовні за причину лиха – це наша особлива національна традиція і наше "глибоке розуміння" причинно-наслідкових зв'язків.

"Головна ж допомога від МВФ не стільки в грошовому ресурсі для покриття поточних фінансових труднощів, а скільки в тому, що це чи не єдиний дієвий інструмент, який змушує нашу владу всі ці десятиліття проводити хоч якісь здорові реформи та необхідні зміни на системному, інституційному рівні, які здатні усувати дисбаланси і неефективність в управлінні економікою країни. Тому дивними виглядають навіть спроби отримати одне без іншого – гроші без виконання взятих на себе реформаторських зобов'язань. І найважливіше: ні кредити, ні навіть найякісніші реформи не здатні оздоровити економіку без позитивних очікувань і оптимізму в суспільстві – вони, і тільки вони є тим, що спонукає людей до продуктивної та корисної діяльності. Тому, "банкрутство, злидні і криза" – це не найкращі образні вирази і перебільшення, якими варто зараз оперувати нашому президенту", – підсумовує Гаврутенко.

Читайте Comments.ua в Google News