logo_ukra

Coinspot 27.05.2020

BTC/USD

8844.05

ETH/USD

202.42

LTC/USD

42.49

НБУ 27.05.2020

USD/UAH

27.11

EUR/UAH

29.70

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес фінанси Карантин у банківській системі України: жорсткі правила і нові можливості
commentss НОВИНИ Всі новини

Карантин у банківській системі України: жорсткі правила і нові можливості

З початком в Україні карантину Національний банк України почав одне за іншим вводити вимоги та обмеження для вітчизняних банків у їх роботі з клієнтами. Ми зібрали все, що слід знати про сьогоднішні реалії роботи банків в Україні і з'ясували, що карантин, з одного боку може обернутися непоганою вигодою для банківської системи, а з іншого - спровокувати новий "банкопад"

1 квітня 2020, 14:15 comments4075
Карантин у банківській системі України: жорсткі правила і нові можливості

Якщо 2019 рік вітчизняні банківські установи завершили цілком успішно, з прибутком майже в 60 мільярдів гривень, або в 2,7 рази більше, ніж за підсумками 2018-го, то нинішній рік для вітчизняних банкірів у зв'язку з епідемією коронавіруса вже став непростим випробуванням. "Коментарі" розбиралися, як вдарила по вітчизняним банкам пандемія COVID-19 і в якому новому для себе режимі працює банківська система країни.

Вимоги НБУ від банків: головне - безпека

Вже в день старту карантину, 12 березня, Національний банк України запропонував фінустановами і громадянам на час епідемії відмовитися від готівкового грошового обігу і перейти на безготівковий. Тим, хто все ж змушений контактувати з паперовими купюрами, рекомендували уважно стежити за особистою гігієною і проводити дезінфекцію платіжних карт, мобільних телефонів та інших технічних засобів, за допомогою яких здійснювалися безготівкові платежі. Нарешті, регулятор подав приклад, заявивши про введення двотижневого карантину для банкнот, які вони отримують від банків.

Наступні рекомендації НБУ видав 17 березня, закликавши банки забезпечити доступ українців до послуг, знизити тарифи для використання безготівкових розрахунків та вести пропаганду цього способу розрахунку серед населення. Нарешті, банки закликали потурбуватися про безпеку співробітників – перевести, кого можливо, на дистанційну роботу, передбачити обов'язкову санітарний годину на провітрювання і дезінфекцію відділень.

Особливу увагу Національний банк України продовжив приділяти безготівковими розрахунками, випустивши для банків цілий перелік рекомендацій для роботи з готівкою, зокрема: забезпечення працівників засобами захисту, обладнання приміщень ультрафіолетовим освітленням, введення в обіг готівки, отриманої від населення, після двотижневого карантину та інші.

Крім рекомендацій банкам, НБУ подав приклад дотримання безпеки, звівши до мінімум фізичне спілкування з банками, скасувавши виїзні перевірки фінансових установ.

Зростання масштабів епідемії та падіння курсу гривні породило попит на готівковий долар, задовольнити який через закриття авіасполучення в світі вітчизняним банкам виявилося непросто. Вирішити цю проблему взялися у НБУ, 19 березня почавши співпрацю з іноземними банками з постачання готівкового долара в Україну, запропонувавши їх обмін для банків на безготівкову валюту, якої накопичилося у вітчизняній банківській системі майже 9 млрд дол. США. Щоправда, поки в Україну організували лише ввезення готівкових євро, які в ході двох тендерів реалізували ряду банків.

Стабільність банків: запаси зменшуються

Однак поряд із заходами безпеки після введення карантину, постало питання і фінансового виживання для банків, тим більш що прийняті 17 березня Радою зміни до Податкового кодексу України передбачали заборону банкам накладати пеню на позичальників, які прострочили платежі за кредитами. Паралельно в Нацбанку взялися за розробку документа щодо пільгового режиму обслуговування банківських кредитів. Глава НБУ Яків Смолій заборонив банкам видавати депозити, термін дії яких завершився, оскільки відтоку вкладів з банківської системи немає.

Незабаром стало ясно, що таких заходів недостатньо і в Нацрегуляторі приступили до реалізації заходів по стабілізації фінансової ситуації у банках. Спершу у НБУ пообіцяли фінустановам довгострокове рефінансування для підтримки ліквідності, а потім відтермінували формування банками "буферів капіталу", запасів на випадок кризи, які повинні були складати 0,625% основного капіталу банку. Укупі з введеними до карантину нормами резервування 0% для гривні і 10% для іноземної валюти, за задумом НБУ, це повинно було наситити банки засобами, які можна було б використовувати для досягнення стабільності банківської системи.

Потрібно сказати, що на сьогоднішній день зі стабільністю у фінансовій системі України справи явно йдуть не кращим чином. Так, кореспондентські рахунки банків у НБУ з 22 по 27 березня "схудли" з 88,553 млрд грн. до 73,773 млрд грн. Втім, на момент введення карантину 12 березня ця сума становила 51,620 млрд грн.

Банки і клієнти: карантин для готівки і дистанція

Вітчизняні банківські установи першої десятки досить відповідально підійшли до рекомендацій НБУ у сфері безпеки та вже з 18 березня, за інформацією видання Finclub, перейшли на нові правила роботи.

Так, Приватбанк відмовився від обміну готівкових доларів, перейшовши до безготівкового обміну валют в сервісі Приват24, а отримати валютні депозити можна було за попереднім замовленням. Також Приватбанк автоматично продовжив термін дії картки період дії якої закінчується під час карантину, на 90 днів. До речі, трохи пізніше НБУ рекомендував поступити таким же чином всім банкам.

Ощадбанк, більше орієнтований на роботу з населенням, насамперед з числа внутрішніх переселенців з Донбасу, посилив правила роботи для своїх відділень. У приміщенні заборонили скупчуватися більше 3-5 відвідувачам, клієнтів зобов'язали перебувати в масках, дотримуватися дистанції не менше 1 метра і у випадку наявності симптомів ГРВІ не відвідувати приміщення банку. Обмеження за кількістю відвідувачів ввів у своїх відділеннях і Укрсиббанк.

Всі банки ввели технічні перерви для проведення дезінфекційних робіт у відділеннях. Впало і саме число відділень банків в Україні. Так, за словами заступника голови Національного банку України Катерини Рожкової, на 25 березня були закриті близько 25% банківських відділень по всій країні, головним чином розташованих у закритих торговельно-розважальних центрах або тих, що не особливо відвідуються населенням. Разом з тим, як запевняють в НБУ, це не відбилося на доступності банківських послуг для населення, передусім за рахунок безперебійної роботи банкоматів та пост-терміналів.

Банківські кредити: канікули та реструктуризація

Окремим пластом роботи банківської системи в умовах карантину стало дотримання прав клієнта і пов'язані з цим прибутки банку. І треба сказати, що в цьому відношенні вітчизняні банки ведуть себе далеко не найкращим чином, якщо вірити НБУ.

Так, заступник голови НБУ Катерина Рожкова 25 березня була змушена підкреслити у своєму відеозверненні, що Нацбанк не вводив жодних обмежень на видачу депозитів, термін яких закінчився і закликала банки не дезінформувати своїх вкладників. Втім, банкір визнала, що деякі обмеження все-таки є, щоправда, вони носять технічний характер через брак готівкового долара. З цієї причини Рожкова рекомендувала клієнтам забрати свій доларовий депозит в іншій валюті, наприклад, в євро, поставки якого в країну вже налагоджені.

Особливо важливим стало питання кредитних канікул, які в НБУ поспішили назвати не як "прощення" кредитів і відсотків, а як відстрочкою по їх виплаті.

"На час карантину не дозволено виплачувати відсотки і тіло кредиту, але банки продовжують нараховувати відсотки за користування кредитом. Чому? Відповідь проста – тому що, незважаючи на карантин, банки продовжують нараховувати відсотки за депозитами і виплачувати по них відсотки", - пояснює Катерина Рожкова.


Заступник голови НБУ рекомендувала банкам розробити і вивісити на своїх сайтах форми заяв для клієнтів з проханням скористатися правом на "кредитні канікули", в якій:

- клієнт може ідентифікувати себе і свій кредит;

- підтвердити, що частково або повністю витратив дохід;

- може дистанційно заповнити цю форму і після її перевірки банк так само дистанційно зв'яжеться з клієнтом і обговорить умови користування кредитними канікулами.

Окремо заступник голови НБУ закликала банки перебудувати роботу своїх колекторських служб, які в умовах карантину активізували зусилля у вибиванні боргів з позичальників. Колекторам рекомендували вести переговори про пропозицію скористатися кредитними канікулами.

Вже 27 березня регулятор порадив банкам реструктуризувати кредити, які боржники неспроможні віддати у зв'язку з пандемією коронавіруса, виробивши ряд рекомендацій, таких як:

- під реструктуризацію підпадають лише ті кредити, чиї одержувачі постраждали від карантинних заходів та у яких реструктуризацію можуть ініціювати обидві сторони;

- проводити реструктуризацію слід без обов'язкової фізичної присутності клієнта;

- до малого і середнього бізнесу слід шукати індивідуальний підхід.

Втім, адвокат Ростислав Кравець вважає, що лазівки в законодавстві у кредиторів залишилися. Так, за прийняття закону "Про споживче кредитування" з переліку цих кредитів випали кредити під 0% для мікрофінансових організацій та кредити в розмірі до однієї мінімальної заробітної плати.

"Відповідно пеня, штрафи, проценти – до 1000% річних, можуть бути нараховані", - вважає юрист.


Іншою такою лазівкою залишається закон "Про відновлення кредитування", за яким з жовтня перестає діяти мораторій на виселення боржників з валютними кредитами з іпотечного житла. Обидва закони, на думку Ростислава Кравця, слід скасувати.

Банки і карантин: сектор на порозі революції

Втім, на думку деяких експертів, пандемія і карантин вже вплинули на банківську систему благотворно, і в майбутньому він може тільки посилитись. Так, фінансовий аналітик Василь Невмержицький говорить про зростання прибутків банків за рахунок різниці курсів, можливості реалізації золота та інших високоліквідних активів банку на хвилі паніки клієнтів, викликаної коронавірусом. Але головною зміною може стати свого роду "революція" організації праці в банківському секторі.

"У будь-якому системному банку існує значне число людей, які безпосередньо не працюють з клієнтами, але абсолютно необхідні для функціонування установи – це працівники IT-сфери, внутрішня бухгалтерія, охорона, відділи прорахунку ризиків. Зараз увесь цей персонал переведено на онлайн-роботу що дозволило знизити операційні витрати у вигляді оренди, прибирання приміщення, вартості комунальних послуг, придбання предметів для потреб офісу. Для мене очевидно, що цей досвід вже визнаний позитивним як керівництвом банків, так і персоналом, який працює дистанційно, і буде розширюватися. Тобто ми станемо свідками революційних змін у банківському секторі, коли все більша кількість послуг надаватиметься в онлайн-режимі, що дозволить знизити витрати тих же банків", - розповів аналітик "Коментарям".

Кредитні канікули: в чому різниця їх трактування банками і НБУ

В ситуації є й очевидні мінуси, пов'язані, зокрема, з кредитними канікулами. Для фізосіб і бізнесу в період карантину це дуже важливий інструмент, що вводиться в складні періоди в більшості країн світу. Однак, на думку експертів, Україна на цьому шляху застрягла не там де треба. Мовляв, НБУ виплати відсотків за кредитами припинив, але з цілим рядом застережень, що знижують позитивний ефект до мінімуму.

"Перше – кредитні канікули автоматично працюють тільки для споживчих кредитів фізосіб. Для бізнесу і юросіб вони тільки "рекомендовані" - це означає, що фінустанови будуть самі вирішувати, чи надавати пільги на період карантину, - зазначає кандидат економічних наук Віктор Гольдський. - Поки відомо про подібні програми тільки в державних Приватбанку і Ощадбанку. Але перший поки тільки заявив про канікули за програмою "Кредитний ліміт на рахунку" для малого та середнього бізнесу, без деталей, а другий надав в ручному порядку лише 17 клієнтам МСБ".

За словами Гольдського, фізособи теж не раді таким "канікул". Положення закону, наприклад, охоплюють лише споживчі кредити. Значить, кредитні картки (де в договорі прямо не зазначено, що цей кредит споживчий), можуть не потрапити під дію пільг.

"Цей момент в принципі там дуже погано прописаний – НБУ і комерційні банки його трактують по-різному, в чому бачу великі ризики", - говорить експерт.

Головна ж проблема, на думку економіста, полягає в тому, що кредитні лінії не подовжуються. За фактом три платежі просто переносяться на травень.

"Фактично, ви повинні заплатити по кредиту відразу за березень, квітень і травень. Ось такі "канікули". Погодьтеся, така "підтримка" не надто корисна – коли у тебе закінчаться гроші за період карантину, тобі доведеться оплатити кредит відразу за три місяці. НБУ в цьому випадку лише рекомендує банкам піти назустріч клієнтам і дозволити реструктуризацію боргів. Але, знову-таки, це лише рекомендації. Малоймовірно, що комерційні банки, що також зазнали збитків у період карантину, масово будуть допомагати боржникам", - припускає Віктор Гольдский.

Експерт вважає, що до літа в Україні може істотно зрости портфель проблемних кредитів. Варто нагадати, що минулого разу подібна ситуація привела до "банкопаду" 2014-2015 років.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!