logo_ukra

Coinspot 05.07.2020

BTC/USD

9046.07

ETH/USD

225.58

LTC/USD

41.37

НБУ 05.07.2020

USD/UAH

27.35

EUR/UAH

30.60

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес фінанси Не більше 5000 гривень на карту: як НБУ буде відучувати українців ховати доходи
commentss НОВИНИ Всі новини

Не більше 5000 гривень на карту: як НБУ буде відучувати українців ховати доходи

Вже наступного тижня в Україні набуде чинності закон, що передбачає фінансовий моніторинг. Тепер грошові операції українців можуть бути заблоковані і потрапити під додаткову перевірку. Все, що потрібно знати про нововведення та про їх можливі наслідки – в матеріалі "Коментарів"

24 квітня 2020, 18:30 comments585364
Не більше 5000 гривень на карту: як НБУ буде відучувати українців ховати доходи

Кінець квітня, крім питання про можливе скасування карантину, безсумнівно, запам'ятається українцям і новими змінами в системі безготівкового грошового обороту в банках, ініційованих ще в січні. Ці зміни прийдуть слідом за наполегливими рекомендаціями Національного банку до українців перейти на безготівковий розрахунок в умовах карантину через епідемію COVID-19. 

Фінансовий моніторинг: що потрібно знати про новий закон

25 вересня 2019 року у Верховній Раді України зареєстрували законопроект №2179 "Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення".

Документ, який президент Володимир Зеленський визначив як невідкладний, передбачав запровадження механізму фінансового моніторингу з боку банків щодо цілого ряду безготівкових фінансових операцій. Вступити в силу нові вимоги фінансового контролю повинні якраз на наступному тижні.

Прийнятий закон зобов'яже з 28 квітня банківські установи проводити так звану "належну перевірку". Мова йде про ідентифікацію і верифікацію клієнта або його представника. Під перевірку підпадає не тільки отримання простих паспортних даних відправника або одержувача грошей, але і дещо ще:

– встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння (для юридичних осіб), і даних, що дозволяють встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів щодо верифікації його особи (за наявності);

– встановлення (розуміння) мети і характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

– проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин і фінансових операцій клієнта на відповідність наявної в банку інформації про клієнта та його діяльності;

– забезпечення актуальності отриманих та наявних документів, даних та інформації про клієнта.

Якщо перевірка неможлива, або ж наявні дані свідчать про підозрілість подібної операції, банк має право зупинити операцію клієнта.

Разом з тим інформація про підозрілі операції спрямовується на Державну службу фінансового моніторингу України для більш глибокої перевірки. В залежності від рішення останньої, фінансова операція буде дозволена, або ж заблокована. У другому випадку може послідувати арешт рахунків і активів учасників операції.

Стимулом для банків проводити фінансовий моніторинг повинні стати штрафи. У разі невиконання перевірки, установу може бути оштрафовано на суму від 204 тис. до 135,15 млн грн.

Фінансовий моніторинг: що під нього підпадає

Під фінмоніторинг підпадають офшори, політично значущі особи, фартові гравці, операції з готівкою. Що ж стосується безпосередньо фінансових операцій, для яких передбачений моніторинг, то законопроект визначає наступні:

– зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), проведення інших фінансових операцій, у якій один з учасників є громадянином країни, що не виконує міжнародні рекомендації по боротьбі з відмиванням доходів;

– операції з переказу коштів за кордон, у тому числі в офшорні юрисдикції;

– операції політично значимих осіб, членів їх сімей та осіб, пов'язаних з ними;

– фінансові операції з готівкою (не всі);

– фінансові порогові операції, при якій сума починається від 400 тисяч гривень (для суб'єктів господарювання у сфері азартних ігор та організації лотерей – від 30 тисяч гривень).

Крім того, перевірка обов'язкова для операцій з віртуальними активами, наприклад, криптовалютами – на суму 30 тис. грн без відкриття рахунку в банку.

Законодавці вказали і випадки, при яких моніторинг не застосовується. Наприклад, у банків не буде питань, якщо кошти направляються на виплату податків і зборів в Пенсійний і соціальні фонди. Не потрібна перевірка також при сплаті штрафів і пені на рахунки бюджету, переказу коштів, при якій одну із сторін представляє посередник, уповноважений укладати договір купівлі-продажу. Те ж саме стосується переказів з використанням електронних платіжних засобів або електронних грошей.

Фінансовий моніторинг: що закон обіцяє пересічним українцям

Оскільки новий закон стосується всіх фінансових операцій на території України, то "у фокусі" виявиться не тільки бізнес, але і пересічні громадяни. Від них банки мають право вимагати паспортні дані, ІПН і унікальні номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі за наявності такого.

Проте в НБУ поспішили заспокоїти українців, заявивши, що вступ в силу норм закону з 28 квітня не позначиться на роботі платіжних систем. Також регулятор обіцяє, що закон суттєво не впливатиме на переважну більшість грошових переказів. Свою думку в Нацрегуляторі аргументували тим, що під дію закону не підпадає:

– оплата житлово-комунальних послуг, податків, штрафів, інших обов'язкових зборів і платежів (незалежно від суми);

– сплата кредиту в сумі до 30 тис. грн;

– переклади для оплати товарів і послуг, здійснені платником за допомогою платіжної карти (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);

– всі готівкові перекази в межах України в сумі до 5 тис. грн;

– зняття коштів зі свого рахунку.

Фінансовий моніторинг: ліміт 5000 гривень

Як позначаться на житті українців норми нового закону проти відмивання коштів, залежить від конкретних обставин тієї чи іншої фінансової операції.

Перш за все, будь-які перекази на суму до 5 тисяч гривень українці можуть проводити без будь-яких формальностей, а знімати кошти з власного рахунку без обмежень по сумі.

Однозначним "табу" для українців стане відправка готівки на суму понад 5 тисяч гривень через термінал або будь-яку платіжну систему без ідентифікації. Наприклад, якщо клієнт забажає відправити, скажімо, 6 тисяч гривень через Western Union, від нього зажадають пред'явлення паспорта. Якщо ж цю суму спробувати відправити через банківський термінал, доведеться використовувати власну банківську картку для ідентифікації відправника. Відправити ж через небанківський платіжний термінал можна буде лише не більше 5 тис. грн.

Не повинно виникнути проблем і при відправленні коштів з рахунку одного банку на рахунок іншого, адже ідентифікацію відправник і одержувач апріорі вже пройшли при відкритті рахунків.

Окремо варто сказати про зміни, які понесе за собою закон в частині покупок.

Так, якщо покупка буде зроблена в онлайн-магазині за умови оплати товару, доставленого, скажімо, "Новою поштою", з чеком на менше 5 тисяч гривень ніяких проблем не виникне. Якщо ліміт перевищений – доведеться пред'явити паспорт. Втім, якщо товар доставить кур'єр фірми, швидше за все, можна буде обійти всі формальності, просто заплативши готівку.

При оплаті товарів або послуг на суму менше 30 тисяч гривень можна обійтися без обов'язкової перевірки, але при умові наявності договору купівлі-продажу, за яким продавця можна буде відстежити за допомогою унікального номера фінансової операції.

Разом з тим у ряді сфер українським громадянам доведеться зіткнутися з фінансовим моніторингом, наприклад:

– у сфері азартних ігор, якщо гравець вирішить зробити ставку понад 5 тисяч гривень, йому доведеться пройти ідентифікацію та верифікацію;

– у сфері страхування, за винятком випадків, які не передбачають здійснення страхової виплати у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та/або досягнення застрахованою особою певного віку, визначеного в такому договорі, за яким клієнтом є фізична особа і загальний страховий платіж становить 27 000 гривень;

– при купівлі за готівку дорогоцінних металів та виробів з них на суму від 40 тисяч гривень;

– при купівлі нерухомості, тоді ідентифікацію зобов'язані проводити ріелторські компанії.

Фінансовий моніторинг: неприємні наслідки

За словами фінансового аналітика Василя Невмержицького, новий закон звичайних українців зачіпає по суті лише в одній нормі, але це може призвести до серйозних наслідків.

"Закон знижує з 15 до 5 тисяч гривень ліміт готівки, що можна перерахувати без ідентифікації відправника. Тобто при спробі відправити через банк або термінал суму, що перевищує цей ліміт, клієнту доведеться ідентифікувати себе – в банку це може бути пред'явлення паспорта, ІПН, водійських прав, при оплаті через термінал – цифровий підпис, BankID та інше", – пояснює основне нововведення закону співрозмовник "Коментарів".

За словами експерта, норма про різке зниження ліміту видається досить дивною і говорить про можливий намір влади збільшити податкові надходження.

"Контроль безготівкового обігу через картку дає масу можливостей для з'ясування прихованого працевлаштування або неоформленої підприємницької діяльності. Так, якщо за одних і тих же відправників на одну карту припадають досить великі й стабільні надходження коштів, можна припустити, що мова йде про доходи, сховані від оподаткування і власника такого рахунку можуть зобов'язати зареєструватися в якості підприємця, щоб отримати додаткові надходження в бюджет", – говорить про можливості, що відкриваються новою нормою Василь Невмержицький.

Разом з тим, експерт не вірить, що владі вдасться реалізувати цю приховану мету – українці швидше за все просто перейдуть на готівковий оборот, тим самим приховуючи свої доходи і витрати.

"У цьому сенсі куди більш дієвим було б прийняття закону про нульове декларування фізособами своїх активів, що дозволило б громадянам задекларувати свої приховані активи, заплатити помірні податки і тим самим поповнити число платників податків. Замість цього, законопроект про нульове декларування "застрягло" у Верховній Раді", – резюмував експерт.

Фінансовий моніторинг: несвоєчасність закону

Коментуючи вступ в силу закону закону №2179, адвокат, кандидат економічних наук Віктор Гольдский зазначає, що процент тіньової економіки в Україні оцінюється різними організаціями від 30% до 50% ВВП при поточному дефіциті бюджету близько 300 млрд грн. І з цим дійсно треба щось робити, інакше країна не зможе успішно розвиватися.

"Проте досвід показує, що метод "батога" без "пряника" в українських реаліях не працює. Наші громадяни за радянський період дуже добре навчилися ховати від держави нажите, і ці традиції пройшли з нами через важкі 90-ті і складні 2000-і. Тобто вивести економіку з тіні можна тільки через добровільну згоду українців – коли вони самі цього захочуть. А для цього потрібен саме "пряник", чітке пояснення, що громадянам дасть вихід з тіні", – міркує експерт.

Гольдский підкреслює, що вступ цих норм у силу співпав з карантином, коли люди і бізнес "вийшли в кеш" і намагаються пересидіти важкі часи на старих запасах. І ситуація виглядає так, що держава в особі НБУ хоче запустити руку в цю заначку саме в той момент, коли українцям доводиться найважче.

"Це виглядає як подвійний удар по населенню і загрожує серйозними соціальними і політичними наслідками всій країні. Особливо це доставить проблем у регіонах, де багато заробітчан, а також дрібним фрілансерам, які офіційно не працевлаштовані. Постраждати можуть і ті працівники українських компаній, які отримують "сіру" зарплату – частина офіційно, а решту – просто на карту. І, будемо відверті, таких в країні більшість", говорить Віктор Гольдский.

За словами економіста, ділитися коштами з державою комфортно і приємно, коли точно впевнений, що вони підуть куди треба і точно не загубляться на шляху. Наприклад, на благоустрій свого міста або, наприклад, медицину. Мовляв, у тій же Швеції податки доходять до 55%, і люди платять їх відповідально й добровільно.

"Але коли ти рахуєш останні заощадження, а тобі ще й кажуть, що ти їх не зможеш використовувати, якщо не заплатиш податок або навіть штраф – це зовсім інша історія, зазначає експерт. При цьому у нас є фонд для боротьби з коронавірусом на 60 млрд грн, а карантин закінчується через місяць. Куди підуть ці гроші – не ясно. Їх розподіл непрозорий, як і розподіл зібраних податків в принципі. Бачачи, наскільки неефективно держава витрачає кошти – наші з вами гроші, бажання платити податки пропадає взагалі".

На завершення Віктор Гольдский стверджує, що закон про нульове декларуванні могло б трохи вирівняти ситуацію, однак ми його не бачимо в порядку денному депутатів. На думку експерта, якщо депутати не згладять ефект від цих "новацій" НБУ, то восени нас чекає "зелений майдан" – прямо під місцеві вибори.

Як раніше писали "Коментарі", Верховна Рада внесла зміни до Державного бюджету на 2020 рік, однак при заявлених на боротьбу з коронавірусом 64,7 млрд грн правки в плані доходів, витрат і дефіциту виявилися значно більшими.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!