Детінізація розрахунків в Україні: які зміни очікують на вітчизняних підприємців

Одним із пріоритетних завдань нової влади, і президент Володимир Зеленський, і прем'єр-міністр Олексій Гончарук назвали розвиток економіки та залучення інвестицій, глава Кабміну навіть пообіцяв зростання ВВП у середньому на 8% на рік у найближчі 5 років

Вже перші дні роботи новообраної Верховної Ради і уряду запам'яталися винесенням або дорученням розробки низки законопроектів, покликаних забезпечити той самий ріст економіки. Втім, вже тоді до багатьох з них у експертів виникли питання.

Детінізація розрахунків в Україні: протестів немає, закони – є

Народні депутати приступили до роботи досить плідно і вже протягом двох тижнів прийняли ряд законопроектів, що стосуються роботи малого бізнесу, що викликало невдоволення у багатьох його представників.

Більше всього нарікань викликав законопроект №1053 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг". Спочатку назва документа не викликала жодних побоювань, але на ділі він передбачав посилення використання РРО та наділяв покупців додатковими правами.

Наприклад, при купівлі товару більше ніж на 100 грн. клієнт може перевірити його на достовірність та передачу в електронній формі контролюючим органам, а також ініціювати проведення перевірки фіскальними органами. У разі підтвердження перевіркою факту порушення, клієнт зможе отримати 100% вартості придбаних товарів, що дозволило одному із експертів назвати документ "реєстром стукачів".

документ у першому читанні з деякими змінами.

Втім, у парламенті того ж дня "підсолодили пігулку" малому бізнесу прийнявши також законопроект №1080 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України Кримінально-процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес", якою скасували статті 205 Кримінального кодексу України "Фіктивне підприємництво". Тим самим, на думку авторів документу, має знизитися тиск на бізнес, який чиниться податковою за допомогою даної статті.

Детінізація розрахунків в Україні: "ексклюзив" для IT-бізнесу

Хоча законопроект №1053-1 і став найбільш резонансним для малого бізнесу, окремі його категорії удостоїлися пильної уваги уряду, хоча навряд чи це порадувало підприємців.

5 вересня Кабмін на зустрічі з представниками IT-бізнесу заявив про законодавчі ініціативи, пов'язані з новим оподаткуванням галузі, покликаним "допомогти розвитку людського капіталу".

У викладі чиновників допомога полягала у створенні 5-ї групи платників єдиного податку, до якої увійдуть представники IT-бізнесу. Останнім у рамках цих змін пропонувалося крім 5% податку з прибутку і 1,5% військового збору, виплачувати єдиний соціальний внесок з 2 мінімальних зарплат і виплачувати 1% прибутку, який протягом 5 років зросте до 5% у фонд підтримки молодих фахівців. Створення останнього було анонсовано прем'єр-міністром Олександром Гончаруком як Фонду IT Creative який і візьме на себе завдання по підтримці і "вирощуванню" молодих кадрів для IT-галузі.

На насправді ж, у разі прийняття законодавчої ініціативи Кабміну, податок для галузі, по суті, зросте у наступні 5 років з нинішніх 6,5% до 11,5%, а також ЄСВ у розмірі 22% від розміру двох мінімальних зарплат, що на сьогоднішній день становить 1836 грн.

Не дивно, що представники IT-компаній поставилися до цього неоднозначно.

Так, CEO і співзасновник Sigma Software Валерій Красовський заявив, що для бізнесу важливе стратегічне планування на 5-10 років і підходити до змін потрібно виважено і поступово.

Директор Karabas.сом Максим Плахтій висловив здивування, як саме фонд "IT creative" та фіскали допоможуть йому в розвитку і збільшенні людського капіталу.

результатами дослідження Інституту соціально-економічної трансформації і Центру соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine, від схем ФОП з мінімізацією податків бюджет щорічно втрачає від 6 до 9,5 млрд грн. Приміром, оформлення штатного працівника як ФОП обходиться казні у 4-7 млрд грн. на рік, а річний обсяг самих схем становить 10-16 млрд грн. У 2-2,5 млрд грн. для бюджету експерти оцінюють збитки від заниження оборотів ФОП, які сукупно оцінюються в 30-90 млрд грн.

Втім, на тлі 63-93 млрд грн. на рік збитків від контрабанди або 22-36 млрд грн. від офшорних схем махінації з використанням малого бізнесу, не здаються такими великими.

Разом з тим, згідно з даними сервісу Opendatabot, в Україні різко зросла заборгованість ФОП по податкам у місцеві та державний бюджети: якщо в 2017 році сукупний борг становив 3,6 млрд грн., у серпні 2019 року він виріс до 6 млрд грн. Причому левова частка цього боргу – 1,9 млрд грн. утворилася з 2018 року.

У самому сервісі вважають, що причиною тому елементарне незнання підприємців про наявність у них податкового боргу через недосконалу систему обліку боргу у фіскальних органах.