Детінізація розрахунків в Україні: які зміни очікують на вітчизняних підприємців

Вже перші дні роботи новообраної Верховної Ради і уряду запам'яталися винесенням або дорученням розробки низки законопроектів, покликаних забезпечити той самий ріст економіки. Втім, вже тоді до багатьох з них у експертів виникли питання.

Детінізація розрахунків в Україні: протестів немає, закони – є

Народні депутати приступили до роботи досить плідно і вже протягом двох тижнів прийняли ряд законопроектів, що стосуються роботи малого бізнесу, що викликало невдоволення у багатьох його представників.

Більше всього нарікань викликав законопроект №1053 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг". Спочатку назва документа не викликала жодних побоювань, але на ділі він передбачав посилення використання РРО та наділяв покупців додатковими правами.

Наприклад, при купівлі товару більше ніж на 100 грн. клієнт може перевірити його на достовірність та передачу в електронній формі контролюючим органам, а також ініціювати проведення перевірки фіскальними органами. У разі підтвердження перевіркою факту порушення, клієнт зможе отримати 100% вартості придбаних товарів, що дозволило одному із експертів назвати документ "реєстром стукачів".

Однак ще сильніше втрачали при цьому самі підприємці, яким законопроект підвищував штрафні санкції в залежності від правопорушення у 2,5-5 і навіть 10 разів. Так, у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки, або порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну, штраф виростав із 340 до 850 грн. У разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, штраф повинен був вирости з 85 до 850 грн.

У результаті один зі співвласників "Нової пошти", бізнесмен Володимир Поперешнюк на своїй сторінці у Facebook звинуватив владу у "наступі на бізнес", повернення так званої "п'ятикратки", яку раніше скасував президент, впроваджують систему наклепу покупця на підприємця, розширюють застосування реєстраторів (РРО) та інші ініціативи по "закручуванню гайок" бізнесу.

"Стало зрозуміло, що ми, підприємці, – вороги, а особлива ворожа каста для них – це ФОПи. Ми це все вже проходили з їх попередниками. На жаль, серед українців теж є чимало прихильників боротьби з ФОПами. Від простих споживачів, яким не подобаються неправильні чеки в ресторанах, до представників бізнесу на звичайній системі оподаткування", – констатував бізнесмен.

Однак, ні позиція бізнесмена, ні проведений вранці 10 вересня пікет проти законопроекту, в якому, правда, взяли участь близько 15-20 чоловік, не завадили прийняти документ у першому читанні з деякими змінами.

Втім, у парламенті того ж дня "підсолодили пігулку" малому бізнесу прийнявши також законопроект №1080 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України Кримінально-процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес", якою скасували статті 205 Кримінального кодексу України "Фіктивне підприємництво". Тим самим, на думку авторів документу, має знизитися тиск на бізнес, який чиниться податковою за допомогою даної статті.

Детінізація розрахунків в Україні: "ексклюзив" для IT-бізнесу

Хоча законопроект №1053-1 і став найбільш резонансним для малого бізнесу, окремі його категорії удостоїлися пильної уваги уряду, хоча навряд чи це порадувало підприємців.

5 вересня Кабмін на зустрічі з представниками IT-бізнесу заявив про законодавчі ініціативи, пов'язані з новим оподаткуванням галузі, покликаним "допомогти розвитку людського капіталу".

У викладі чиновників допомога полягала у створенні 5-ї групи платників єдиного податку, до якої увійдуть представники IT-бізнесу. Останнім у рамках цих змін пропонувалося крім 5% податку з прибутку і 1,5% військового збору, виплачувати єдиний соціальний внесок з 2 мінімальних зарплат і виплачувати 1% прибутку, який протягом 5 років зросте до 5% у фонд підтримки молодих фахівців. Створення останнього було анонсовано прем'єр-міністром Олександром Гончаруком як Фонду IT Creative який і візьме на себе завдання по підтримці і "вирощуванню" молодих кадрів для IT-галузі.

На насправді ж, у разі прийняття законодавчої ініціативи Кабміну, податок для галузі, по суті, зросте у наступні 5 років з нинішніх 6,5% до 11,5%, а також ЄСВ у розмірі 22% від розміру двох мінімальних зарплат, що на сьогоднішній день становить 1836 грн.

Не дивно, що представники IT-компаній поставилися до цього неоднозначно.

Так, CEO і співзасновник Sigma Software Валерій Красовський заявив, що для бізнесу важливе стратегічне планування на 5-10 років і підходити до змін потрібно виважено і поступово.

Директор Karabas.сом Максим Плахтій висловив здивування, як саме фонд "IT creative" та фіскали допоможуть йому в розвитку і збільшенні людського капіталу.

Співзасновник 908 Андрій Хорсєв і зовсім заявив, що більша частина фізосіб-підприємців в IT-бізнесі працюють як субпідрядники на іноземних інвесторів і левові доходи від діяльності галузі йдуть закордон, але держава не вирішується змусити їх платити податки.

Детінізація розрахунків в Україні: ФОПам не дадуть ухилятися від податків

Законодавчі ініціативи у вигляді прийнятих або пропонованих законопроектів мають явну мету, яка полягає у збільшенні податкового тягаря на бізнес, про що зауважують як експерти, так і самі підприємці, але у влади є своє пояснення цього.

В інтерв'ю виданню "Новий час" голова комітету ВР з фінансів, податкової та митної політики, народний депутат України Данило Гетманцев зазначив, що фізосіб-підприємців часто використовують в корупції для схем мінімізації податків великим бізнесом. Саме на боротьбу з цим і спрямовані законодавчі ініціативи парламенту, неоднозначно сприйняті малим бізнесом.

Не можна сказати, що ця думка не має під собою основи, більш того, за результатами дослідження Інституту соціально-економічної трансформації і Центру соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine, від схем ФОП з мінімізацією податків бюджет щорічно втрачає від 6 до 9,5 млрд грн. Приміром, оформлення штатного працівника як ФОП обходиться казні у 4-7 млрд грн. на рік, а річний обсяг самих схем становить 10-16 млрд грн. У 2-2,5 млрд грн. для бюджету експерти оцінюють збитки від заниження оборотів ФОП, які сукупно оцінюються в 30-90 млрд грн.

Втім, на тлі 63-93 млрд грн. на рік збитків від контрабанди або 22-36 млрд грн. від офшорних схем махінації з використанням малого бізнесу, не здаються такими великими.

Разом з тим, згідно з даними сервісу Opendatabot, в Україні різко зросла заборгованість ФОП по податкам у місцеві та державний бюджети: якщо в 2017 році сукупний борг становив 3,6 млрд грн., у серпні 2019 року він виріс до 6 млрд грн. Причому левова частка цього боргу – 1,9 млрд грн. утворилася з 2018 року.

У самому сервісі вважають, що причиною тому елементарне незнання підприємців про наявність у них податкового боргу через недосконалу систему обліку боргу у фіскальних органах.

Читайте Comments.ua в Google News