«Слуга народу» vs депутатська недоторканність: хто переможе

Депутатська недоторканність в Україні: повна безкарність

Незважаючи на гучну назву "депутатська недоторканність", правовий статус парламентарія зовсім не тотожний повный безкарності, а, скоріше, є особливою формою взаємовідносин політика із законом на час дії його депутатського мандата.

У світі існують дві форми реалізації депутатського імунітету:

1) політичний – також її називають парламентський індемнітет, при якому парламентарій не може бути притягнутий до відповідальності за політичні та професійні висловлювання і дії, наприклад, голосування, у стінах парламенту;
2) кримінальна – передбачає особливий порядок притягнення депутата до відповідальності за вчинення кримінальної відповідальності за згодою його колег.

В Україні, як і в багатьох інших державах світу, депутатська недоторканність передбачає захист і політичну, і кримінальну, що було закріплено статтею 80 Конституції, а також рішенням Конституційного суду і передбачає особливий порядок притягнення до відповідальності.

Тим не менш, на практиці особливий порядок притягнення до відповідальності за кримінальні правопорушення, робить притягнення до відповідальності депутата особливо непростим, що і викликає невдоволення противників даного інституту. В зокрема, подання на притягнення народного депутата України до відповідальності шляхом зняття імунітету і затримання дає Верховна Рада більшістю від конституційного складу, тобто 226 голосами.

Є у депутатського імунітету і прихильники, які стверджують що сам статус парламентарія робить їх носіїв вразливими і тому вимагає додаткових гарантій захисту.

Депутатська недоторканність в Україні: більше 20 років боротьби

Незважаючи на особливий статус народних депутатів України, що дістався їм ще від СРСР, Конституції Української РСР і вже закріплений у Конституції України, за час незалежності депутатської недоторканності були позбавлені близько 20 парламентаріїв. Втім, лише один з них отримав реальний термін і опинився в українській в'язниці, декому довелося посидіти в зарубіжних.

Першопрохідцем у втраті депутатського імунітету став найстаріший парламентарій Верховної Ради VIII скликання Юхим Звягільський, який втратив недоторканність ще в 1994 році за звинуваченням у розкраданні 20 млн дол. Політик 3 роки провів в Ізраїлі і повернувся в Україну в 1997 році.

За наступні 20 років недоторканності позбулися ще чотири вітчизняних народних депутата:

- Павло Лазаренко, заарештований у США і звинувачений в Україні у розкраданні 200 млн дол.;
— Віктор Жердицький, затриманий у Німеччині за розкрадання коштів, спрямованих на виплату українським остарбайтерам;
— Микола Агафонов, заарештований за розкрадання 24 млн дол. державних коштів;
— Віктор Лозінський, позбавлений недоторканності за вбивство жителя Кіровоградської області і засуджений до 10 років позбавлення волі, які він відбуває досі і буде звільнений у березні 2020 року.

Масово позбавляти депутатів недоторканності в Україні стали в 2014 році, коли за 4 роки свого особливого статусу позбулися одразу 12 вітчизняних політиків, деякі з яких Олег Царьов, Сергій Клюєв та Олександр Онищенко, покинули територію України. Парламентаріям Ігорю Мосійчуку та Михайлу Добкіну навіть довелося посидіти у СІЗО, де провів перший місяць, а другий кілька днів.

Депутатська недоторканність в Україні: президенти проти

Нинішній глава держави Володимир Зеленський не стане першим президентом, який заявив про необхідність позбавлення парламентаріїв депутатської недоторканності.

Піонером у цьому питанні став екс-президент Леонід Кучма, який ще в 1998 році домігся скасування недоторканності для депутатів місцевих рад. Через 2 роки навіть пройшов всеукраїнський референдум, одне з питань якого стосувався скасування імунітету для нардепів, але незважаючи на позитивну відповідь про скасування 89% учасників референдуму, цього так і не сталося.

Згодом про скасування депутатської недоторканності заговорив тоді кандидат у народні депутати, а пізніше третій президент України Віктор Ющенко. На ділі він спочатку повернув, а потім знову позбавив недоторканності депутатів місцевих рад. Втім, у 2007 році був розроблений і винесений на голосування парламенту законопроект про скасування депутатської недоторканності, успішно провалений у сесійній залі.

Віктор Янукович також відзначився на ниві обіцянок скасувати депутатську недоторканність, однак далі слів справа не пішла.

Поки найбільшого успіху домігся попередній президент Петро Порошенко, який 17 жовтня 2017 року подав у парламент законопроект №7203. Цим законопроектом пропонувалося скасувати особливий порядок притягнення нардепів до відповідальності за кримінальні правопорушення з 2020 року. Втім, на позицію парламентаріїв тоді неабияк вплинули мітинги в столиці. У 2018 році Конституційний суд визнав документ відповідає Конституції України, а в вересні визначив порядок подальшої роботи над ним.

29 травня 2019 року президент Володимир Зеленський надав документу статус "невідкладного", але на долю законопроекту це ніяк не вплинуло.

Паралельно з президентським законопроектом скасування депутатської недоторканності, був прийнятий і депутатський, який також отримав позитивний відгук КСУ, однак не був підтриманий депутатами у вересні 2018 року.

Депутатська недоторканність в Україні: від кого залежить

Незважаючи на обіцянки президента Володимира Зеленського скасувати депутатську недоторканність, навіть у лавах партії "Слуга народу" немає єдності з цього питання. Так, один з новообраних народних депутатів від партії Давид Арахамія заявив, що близько 15% новоспечених парламентаріїв, головним чином обрані по мажоритарних округах, не підтримують скасування депутатської недоторканності, і партія "Слуга народу" має намір "зайняти жорстку позицію по відношенню до них".

Як повідомила кандидат в народні депутати від партії "Слуга народу" Роксолана Підласа, вона виступає за часткове скасування депутатського імунітету з збереженням політичного імунітету – парламентського індемніта. Свою позицію політик обґрунтувала необхідністю захисту від тиску і "політично мотивованих справ на місцях".

Представників "Слуги народу" підтримують вітчизняні експерти і політологи.

Так, на думку директора Українського інституту аналізу політики та менеджменту Руслана Бортника, скасування депутатської недоторканності дасть в руки президента Володимира Зеленського абсолютну владу над депутатським корпусом і "силовики зможуть чинити дуже серйозний тиск на народних депутатів". На його думку краще було б спростити процедуру притягнення нардепів до відповідальності, але залишити.

Заступник директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики Кирило Молчанов вважає, що скасування депутатської недоторканності може стати важелем контролю над народними депутатами від "Слуги народу" в парламенті, у якій "немає ні єдиноначальності, ні монолітності".

Про небезпеки тиску та підконтрольності депутатського складу виконавчої влади внаслідок порушення кримінальних справ після скасування недоторканності виданню "Коментарі" заявила і політолог, кандидат філософських наук Олександра Решмеділова.

"Скасування депутатської недоторканності дає в руки виконавчої влади потужний важіль впливу на депутатів для прийняття потрібних рішень – якщо раніше останні можна було приймати, припустимо, за рахунок підкупів, тепер це можна буде робити за рахунок порушення кримінальних справ, своєрідних "гачків" для нардепів", – вважає експерт.

Солідарний з колегами і політолог Олексій Якубін, який вважає, що завдяки скасуванню недоторканності парламент можна буде перетворити на місце для швидкого голосування за необхідні законопроекти.

Разом з тим, експерти вважають, що ймовірність скасування депутатської недоторканності досить висока.

Так, Руслан Бортнік вважає, що новий склад парламенту, швидше за все, виявить популізм і скасує недоторканність народних депутатів.

Політолог Олексій Якубін вважає, що скасування імунітету для нардепів може відбутися вже навесні 2020 року, але багато в чому залежить від позиції президента Володимира Зеленського.

"Швидше все, президент запропонує свій варіант законопроекту, який скасовує депутатську недоторканність на противагу існуючим. Його прийняття та отримання позитивного висновку Конституційного суду займе час мінімум до весни 2020 року. Разом з тим, швидше за все, він також постарається розробити і прийняти новий закон про тимчасові слідчі комісії (відомий також як "закон про імпічмент президента" – ред.), у всякому разі, прийнятий раніше депутатами колишнього скликання Верховної Ради варіант він так і не підписав", – висловив думку виданню "Коментарі" експерт.

Достатньо високо оцінює ймовірність скасування депутатської недоторканності та Олександра Решмеділова, але конкретні терміни залежать від позиції партії і того, наскільки пріоритетним вважають дане питання в "Слузі народу".

"Якщо це питання серед першочергових – це одна справа, якщо в двадцятці питань – прогнозувати конкретні терміни складно. До того ж, це питання може бути пов'язане зі скасуванням недоторканності з інших категорій чиновників, насамперед, президента. Також має значення і те, чи будуть існуючі законопроекти щодо скасування депутатської недоторканності, які пройшли перше читання, сприйняті нардепами і проголосовані або будуть розроблятися нові документи", – прогнозує Олександра Решмеділова.

Депутатська недоторканність в Україні: чи допоможе це

Разом з тим, експерти одностайно оцінюють конкретну користь для українців від зняття депутатської недоторканності як дуже низьку.

Так, Олексій Якубін вважає, що парламентарії своєю увагою до власного особливого статусу вселили в суспільство хибне уявлення про головну вину в неефективність роботи Верховної Ради саме своєї депутатської недоторканності. Як результат, вони потрапили в пастку, при якій скасування їх особливого статусу буде підтримане українцями і зробить нардепів залежними і беззахисними перед тиском з боку зацікавлених сторін.

Солідарна з колегою і Олександра Решмеділова, яка також бачить проблему депутатської недоторканності як впливу на неефективну роботу парламенту багато в чому штучною. На її думку, українці, охочі виконання передвиборних обіцянок, таким чином можуть "помститися" нардепам за їх невиконання, а зробити роботу законодавчої гілки влади краще це не зможе.

Читайте Comments.ua в Google News