Війна і мир на карантині: що відбувається на Донбасі

Коронавірусна пандемія і її наслідки можуть як прискорити реінтеграцію тимчасово окупованої частини Донбасу, так і "заморозити" конфлікт. Зараз ситуація на умовній "паузі". Але в найближчі місяці, схоже, шальки терезів нахиляться в одну або іншу сторону. Журналісти "Коментарів" дізналися, що відбувається на Сході України, поки увага більшої частини населення прикута до повідомлень про боротьбу з коронавірусом.

Карантинні заходи: особливості Донбасу

Карантинна весна особливо чутлива для жителів Донбасу, розділених шість років тому лінією розмежування в результаті "російської весни". Не секрет, що українці, які опинилися в ОРДЛО, масово зареєстровані на підконтрольній частині як переселенці. Це дає їм можливість отримувати пенсії. Але за умови, якщо вони будуть з'являтися у вільній Україні не рідше одного разу на два місяці і проходити верифікацію раз на півроку.

Але 15 березня стало відомо, що на два тижні (до 3 квітня) на контрольних пунктах в'їзду-виїзду (КПВВ) в районі проведення операції Об'єднаних сил (ОС) вводяться додаткові тимчасові обмеження. З ОРДЛО призупинили пропуск українців, які не мають постійної реєстрації місця проживання на підконтрольній території, а також іноземців та осіб без громадянства, які не мають аналогічної реєстрації. Осіб з постійною реєстрацією місця проживання на підконтрольній уряду території України (у тому числі іноземців та осіб без громадянства) протягом двох тижнів не пропускали на окупований Донбас.

Тобто всі пенсіонери, які фактично проживають у ОРДЛО, але вимушено зареєструвались як переселенці для отримання кровно зароблених, виявилися відсічені від цієї можливості. На час. Як опинилися відрізані від рідних і близьких багато жителів Донбасу.

Пізніше ситуація ускладнилася. КПВВ взагалі закрили на в'їзд і виїзд. Виняток зробили лише для міжнародних місій – наглядових та гуманітарних.

І хоч українська влада прийняла рішення, що нікого не позбавлять пенсій та інших виплат за прострочену верифікацію, не факт, що так і буде. А відновити виплати – справа затяжна.

Багато хто вже зараз втратили джерела існування. Адже ніхто не знає, як довго будуть закриті КПВВ. До того ж, все це ще більше віддаляє окупований Донбас від решти України. Особливо на тлі того, що уряд Росії, незважаючи на антивірусні заходи, дозволив жителям ОРДЛО в'їзд в РФ. І в черговий раз уколов Київ "економічною і транспортною блокадою", яку українська влада застосувала до непідконтрольного Донбасу. Хід маніпулятивний, пропагандистський, але такі речі прекрасно працюють.

До недавнього часу жителі тієї ж "ДНР" активно їздили спеціальними автобусними рейсами в Ростовську область, в тому числі – за російськими паспортами. Згідно з даними української розвідки, за перший тиждень квітня туди-назад перевезли більше двох тисяч чоловік. Лише днями стало відомо, що з 13 квітня такі вояжі припиняться – до стабілізації ситуації з коронавірусом. При цьому прийом документів на російські паспорти в ОРДЛО триває.

Коронавірус на Донбасі: окупанти "маскують" інфікованих

Призупинити поїздки в РФ змусило збільшення випадків поширення COVID-19 на окупованих територіях. В більшості своїй вірус привезли саме з Росії. У "ДНР" офіційно повідомили про два десятки заражених. В умовах стаціонарних відділень знаходяться понад 200 осіб, понад 12 тисяч – на самоізоляції. У "ЛНР" офіційно говорять про більш ніж десять інфікованих. На непідконтрольній Києву території Луганської області зобов'язали всіх носити захисні маски в громадських місцях і дотримуватися соціальної дистанції не менше 1,5 метра. А в "ДНР", де заражених більше, подібних заходів на момент написання матеріалу не ввели.

Не закривали в "республіках" і торгові точки, як і сферу послуг, не зупиняли роботу громадського транспорту.

Можливо, тому число захворювань, навіть те, про яке кажуть, там більше, ніж на підконтрольній частини Донбасу. Приміром, у вільній від окупантів Донецькій області на 12 квітня було відомо про 11 підтверджених випадків коронавірусної інфекції, у Луганській – про три.

Представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький впевнений, що окупаційна влада приховує справжню кількість заражених коронавірусом в ОРДЛО. Він вважає, що в даний момент там вже близько 150 інфікованих. Просто коронавірус "маскують" під пневмонію та ГРВІ.

Аналіз соцмереж "Л-ДНР" показує невдоволення населення як бездіяльністю "влади" щодо заходів з протидії коронавірусу, так і дефіцитом медикаментів, а також тестів для виявлення захворювання. До того ж, є підозри, що надіслані РФ тести – браковані.

Висловлюються цілком обґрунтовані підозри, що, якщо в ОРДЛО відбудеться спалах інфекції, наслідки можуть бути катастрофічними.

Карантин і вірус обстрілам – не перешкода

Ситуацію посилює війна. Її ніхто не відміняв. Обстріл – кожен день, втрати є і серед військових, і серед мирних.

Згідно з інформацією прес-центру ОС і даними благодійного фонду "Повернись живим", в березні відбулося близько 300 обстрілів. Понад 70 українських воїнів отримали поранення, 11 – загинули.

За даними розвідки, окупанти поплатилися: у березні 51 бойовик загинув, 113 отримали поранення і травми, були знищені десять одиниць техніки противника.

Опонент все частіше використовує заборонені мінськими домовленостями артилерійські системи калібру 152 мм та 122 мм, міномети калібру 120 мм і 82 мм. Практично повсюдно б'ють гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети і стрілецьку зброю. Активізувалися снайпери.

Ще одна погана тенденція – почастішали удари по мирним громадянам. У березні Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зафіксувала два випадки загибелі та 14 випадків поранення цивільних осіб від обстрілів по обидві сторони лінії розмежування. Є поранені й загиблі мирні і в квітні.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в традиційному двотижневому звіті повідомила, що у період з 23 березня по 5 квітня (фактично – початок карантину) зафіксовано близько 8,7 тисячі обстрілу (на 23% менше попереднього двотижневого періоду) і приблизно 2700 вибухів (на 50% менше).

У повідомленні прес-центру ОС, система підрахунку якого відрізняється від системи СММ, повідомляється, що за 10 днів квітня мінімальне число обстрілів було зареєстровано 6-го і 8-го (по 8), максимальне – 9-го (21). За третину місяця в лавах ЗСУ – один загиблий, 8 поранених, зафіксовано понад 130 ворожих обстрілів. За десять днів березня обстрілів було менше (близько 90), а ось втрат – значно більше (8 загинули, понад 40 були поранені або травмовані).

Як бачимо, карантин війні не перешкода. Про це, зокрема, заявив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, який 11 квітня разом з главою держави відвідав воїнів ОС на передовій, а також побував у наметовому містечку для інфікованих коронавірусом 66-го Військово-мобільного госпіталю. За словами Єрмака, владу турбує посилення обстрілу українських позицій з боку бойовиків. Домовленості про повне припинення вогню не виконувалися і не виконуються, підкреслює глава ОП.

У свою чергу, президент Володимир Зеленський зазначив, що розведення сил на Донбасі восени 2019 року допомогло зменшити обстріли. Зараз, за словами глави держави, йде робота над узгодженням нових ділянок для розведення сил і засобів протидіючих сторін.

Тих самих ділянок, три з яких повинні були назвати до чергової зустрічі глав держав "нормандського формату". Але, як і ряд інших умов для нового саміту керівників України, Росії, Німеччини і Франції, це виконано не було. Втім, навіть без цього "побачення чотирьох" відсувається на невизначений період через виклики, з якими зіткнулися зараз всі країни.

Між тим, пандемія, карантинні заходи, економічна криза можуть стати переломними для конфлікту на Донбасі. Питання лише – куди повернемо...

Переговорний процес по Донбасу: які його перспективи

У березні були зроблені спроби перезавантажити процес переговорів. Адже з грудневої зустрічі був зроблений лише один крок – обмін полоненими. І то – в усіченому варіанті. Нагадаємо, що 29 грудня в Україну повернулося 76 осіб, а в "Л-ДНР" – 124.

На початку весни почастішали повідомлення про зустрічі голови ОП Андрія Єрмака і заступника глави адміністрації президента РФ Дмитра Козака, відповідальних за переговорний процес по Донбасу.

11 березня на засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з мирного врегулювання ситуації на Донбасі сторони домовилися про створення Консультативної ради (КС) у складі політичної підгрупи, а також про одночасне відкритті КПВВ у Золотого і Щастя на Луганщині.

На наступний день в Києві була презентована Національна платформа примирення та єдності. Але що КС, що платформу розкритикували багато експертів, підкреслюючи, що це – шлях до прямих переговорів української влади з окупаційними. Тобто – можливість РФ виставити себе не агресором, а "миротворцем", а війну – "громадянським конфліктом". Будь-яка зустріч офіційних представників України з представниками "Л-ДНР" буде відправною точкою в реалізації даної стратегії Кремля, пояснювали критики такого роду "зрушень".

В результаті цих застережень, на які наклалися ще й карантинні заходи, ідея з КС "зависла", як і плани з "мирною платформою". Більше того – ініціатор останньої, Сергій Сивохо, позбувся посади радника голови РНБО. Після чого заявив, що влада, схоже, не зацікавлена в мирі на Донбасі.

Втім, не факт, що КС, як і видозмінену платформу, все ж не запустять. Глава МЗС України Дмитро Кулеба та міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков, приміром, запевняють, що жодних прямих переговорів з представниками "Л-ДНР" не буде. А КС – це зовсім про інше. Туди увійдуть не бойовики, а "представники громадянського суспільства", в тому числі переселенці. Ідея в тому, щоб "змусити наші товариства говорити і взаємодіяти одне з одним".

Взаємодіяти поки, враховуючи антивірусні заходи, доводиться в онлайн форматі. Саме так, за допомогою відеоконференції, домовилися щодо списків для взаємного звільнення утримуваних осіб, а також дати нового обміну – не пізніше Великодня.

"Про це говорила і українська сторона, і російська з представниками ОРДЛО, – відзначає аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень, представник Національної платформи для діалогу про мир і безпечну реінтеграцію Юлія Тищенко. – В даний момент, наскільки відомо, мова йде про обмін 10 осіб з української сторони на 8 – з окупованою. Як можна зрозуміти з офіційних коментарів, це поки не стосується "великого обміну", в який входять ті ж кримські політичні в'язні. Деякі правозахисники вказують, що до кінця не розуміють, як визначаються кандидатури на обмін запланований після Великодніх свят".

На думку Юлії Тищенко, РФ продовжує використовувати українських політичних в'язнів у переговорах. І періодично поповнює "обмінний фонд". Приміром, в Криму протягом березня були нові затримання та обшуки, кримінальні справи. Та й на окупованому Донбасі постійно когось хапають, садять. "Посадки" там – швидше буденність, ніж щось екстраординарне, як на підконтрольній території.

Мирні переговори: шанси та ризики

З одного боку, поширення коронавіруса в світі та Україні поставило крапки в переговорах по Донбасу. На це, зокрема, вказує політолог Володимир Фесенко.

З іншого – це і нові можливості. Той же Єрмак пропонує щоденні онлайн-переговори. Враховуючи, що протести зараз обмежені карантинними заходами, сторони можуть вирішити багато незручних питань. Надавши динаміку реінтеграційним процесам. Ось тільки під чию дудку?

"Те, що у Зеленського хочуть видати за "мирний процес", насправді є не що інше, як підготовка до узгодженої капітуляції України на умовах Путіна, – упевнений політолог Віктор Каспрук. – З початку цього "процесу" втрати українців тільки зростають, що, з точки зору Москви, повинно підштовхнути Київ до більшої зговірливості і поступливості... Компроміс – це коли на поступки йдуть обидві сторони протистояння. Коли ж поступки силою намагаються отримати від іншої сторони, не бажаючи поступатися самі, то це не компроміс, а капітуляція".

На думку експерта, отримати назад окупований Донбас при таких розкладах можна тільки в комплекті з "руським миром".

"Тобто, Україна не повертає назад Донбас, а Донбас повертає собі Україну. Ця схема вже реалізується, якими б гарними словами про мир не прикривала її Москва, – впевнений Каспрук. – Путін веде себе з Україною як "геополітичний рекетир". А з рекетиром неможливо домовитися, якщо ти не в змозі дати йому відсіч. Який може бути компроміс з ворогом, який вважає існування України і українців неприйнятним для себе? Правильним буде вибирати не війну чи мир, а українські інтереси. А в інтересах України не повертати Донбас на умовах Москви".

Директор Центру міжнародної безпеки Валерій Кравченко переконаний, що політичний переговорний процес в онлайн-форматі (розведення, вибори, амністія тощо) буде неефективним. Отже – він повинен бути поставлений на паузу.

"Цей час Україна повинна використовувати для того, щоб детально опрацювати свій план деокупації і мирної реінтеграції, продискутувати в суспільстві, хоча б через телевізійні ток-шоу із залученням авторитетних активістів і волонтерів, – вважає експерт. – Також залишається гуманітарний аспект на перспективу – Україна може підготувати безкоштовні тести на коронавірус, програми допомоги для жителів окупованих територій... Важливо, що випадки зараження коронавірусом в окупації фіксуються у тих, хто їде з Москви. Таким чином, російській пропаганді буде важче зіставити причинно-наслідковий зв'язок між вірусом і Україною. У будь-якому випадку, Київ повинен активно діяти, розуміючи, що доброї волі від агресора не буде. Росія буде і далі намагатися переграти, обдурити Україну, в тому числі використовуючи світову пандемію як маскування".

Є й інша думка. Обвал цін на нафту, девальвація рубля, зростання числа інфікованих в РФ можуть змусити саме Кремль піти на поступки. Путін явно втрачає контроль над ситуацією. І якщо цим вирішать скористатися певні групи впливу, Росії стане точно не до окупованих територій. Самій би вижити. І Донбас можуть віддати Україні без будь-яких умов – лише б зняти хоч частина санкцій, які стають особливо болючі під час потрясінь.

Втім, Путін може ризикнути і активізувати бойові дії на Донбасі. І не тільки. "Маленька переможна війна" – це саме "ліки", яким путінська Росія любить "лікувати" внутрішні проблеми. А тут ще й світовій спільноті буде явно не до того, щоб приборкати агресора.

Кремль точно буде тиснути. Усіма засобами. І погрожувати, і спокушати.

Ситуація проясниться в найближчі місяці. Дуже важливо вистояти. І пам'ятати, як зазначає Кулеба, що переговори з РФ – це завжди ходьба по мінному полю.

Читайте Comments.ua в Google News