Режим крутого піке: що карантин вже зробив з Україною і чим загрожує його продовження

На цьому тижні уряд України, швидше за все, продовжить карантин. Між тим, рівень безробіття в країні – все вище, а виразної стратегії подолання кризових явищ з боку влади, як не було, так і немає. Портал "Коментарі" за допомогою експертів розбирався, чому так відбувається, а також – що може зробити влада, щоб впоратися з ситуацією, не давши країні ухнути в безодню анархії.

Карантинна історія України: чому ми до цього прийшли

Карантин через поширення коронавіруса Сovid-19 в Україні запровадили з 12 березня. Пізніше його продовжили до 24 квітня. Але повне зняття карантинних заходів на цьому тижні навряд чи можливе. Особливо після того, як на Великдень були зафіксовані порушення карантинних обмежень: надмірне скупчення людей і відсутність індивідуальних засобів захисту. І хоч їх було небагато (поліція заявила про порушення в 19 культових спорудах з понад 13,5 тисяч, де проходили богослужіння), а вірян прийшло в храми в рази менше, ніж роком раніше (130 тисяч порівняно з 7,5 мільйонами в 2019-му), спалах захворювань цілком можливий.

Після аналогічних порушень у Вербну неділю, 12 квітня, збільшення кількості заражених коронавірусом було зафіксовано через 4-5 днів. Чогось подібного можна очікувати і зараз. Особливо це стосується Тернопільської області, де парафіяни і церковники проігнорували карантинні заходи в Почаївській лаврі, і підконтрольної частини Донецької області, де аналогічні порушення було зафіксовано в Свято-Успенській Святогорській лаврі.

Відповідний пост опублікувала у Facebook прес-секретар президента України Юлія Мендель, визнавши, що "подекуди ситуація виходила з-під контролю".

Фраза про вихід "з-під контролю" – ключова, тому що дуже багато чого почало виходити з-під нього, причому стрімко. І якщо говорити про ситуацію з коронавірусом, то саме безконтрольне повернення українців з-за кордону спровокувало зростання захворювань. Тисячі наших співгромадян, що хлинули в рідні пенати з охопленої епідемією Європи практично без перевірок – результат явного прорахунку влади. Одного з багатьох.

"Було б добре, якби Зеленський дав адекватну оцінку своїм рішенням масово повертати українців з-за кордону без обов'язкової обсервації, – зазначає кандидат політичних наук, політичний експерт Дмитро Гаврилюк. – А також відповів на питання, чому в країні стався дефіцит захисних масок, тоді як вони щосили поставлялися з України за рубіж? Чому держава не застосував силу примусу до УПЦ МП, яка повсюдно силами своїх священиків демонструють зневагу до карантинних заборон?"

Політтехнолог, фахівець з антикризових кампаній Денис Богуш вважає правильним введення карантину. З його допомогою вдалося збити динаміку поширення вірусу.

"Але чому він взагалі поширився по всіх регіонах? А тому що саме влада не змогла забезпечити вчасно обсервацію тих, хто привіз в Україну коронавірус. Не забезпечила контроль. В результаті у нас, згідно з даними на ранок 22 квітня, 6592 лабораторно підтверджених випадків зараження, кількість летальних випадків зросла до 174, – зазначає Богуш. – І враховуйте, що ми не знаємо реального числа хворих. Адже тестуванням охоплений малий відсоток населення... А лікарі без засобів захисту і устаткування самі заражаються катастрофічно швидкими темпами. Апаратів штучної вентиляції легенів – величезний дефіцит. І вже зрозуміло, що влада не може ані підтримати напіврозвалену медицину, ані надати гідну допомогу тим, кого "закрила на карантин. Як в 2014-му волонтери та бізнес врятували армію, так і зараз вони підтримують медиків, надають соцдопомогу нужденним. Нас просто поставили перед фактом, що порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих".

Карантин в Україні: "закрутимо гайки, а там розберемося"

Карантинні заходи, які ввела українська влада, вдарили по транспортній, туристичній, розважальній галузях. Сфера послуг, на думку ряду експертів, зазнала непоправних втрат. Готелі, заклади харчування, супермаркети, які торгують різноманітною технікою, майстерні, спортзали, кінотеатри, театри, салони, ринки, дрібні фермерські господарства – перераховувати всіх, хто потрапив під удар, можна довго. Куди коротше буде перелік тих, хто зможе потім відновитися. Тим більше, що поки так і не ясно, коли настане це саме посткарантинне "потім".

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль планує, що в травні "за умови позитивної динаміки, ми запустимо економіку України за певним планом".

Міністр інфраструктури Владислав Криклій передбачає, що громадський транспорт в Україні запрацює у червні-липні.

На рівні припущень – і заходи, з допомогою яких влада протистоїть поширенню коронавіруса. За принципом "закрутимо гайки, а там розберемося". Ось тільки посадити бізнес "під замок" на тлі інших викликів, які стояли перед Україною й до карантину і кризи (без чого точно не обійдеться) – все одно, що вибрати постріл в голову, хоч можна було обійтися менш кардинальним вирішенням".

"Українська влада повинна, нарешті, щось зробити для людей. Як робиться у всіх цивілізованих країнах. У США, в ЄС уряди підтримали громадян, яким через карантин не дають працювати. Їм компенсують цю заборону, видаючи серйозні кошти. Запроваджуються масові програми реанімування економіки. А що у нас? У нас влада просто заборонила працювати, – зазначає Денис Богуш. – Всі соцдослідження показують, що у малого та середнього бізнесу, який і так розвивався швидше всупереч, ніж завдяки нашій владі, подушка безпеки – максимум на два місяці. Які ось-ось закінчаться... Якщо раніше його тиснули поборами, то тепер просто закрили на карантин". А допомоги немає. Підтримки – немає. Стратегії – немає. Є тільки нові заборони й нові обіцянки. Нові звернення і вмовляння".

Якщо ті ж США збираються вливати в економіку 2 трильйони доларів, Німеччина – близько трильйона, то Україна виділила лише 2,2 мільярда євро. І це – на боротьбу з коронавірусом. Тобто, дані кошти не є прямою допомогою бізнесу.

Президент Володимир Зеленський продовжує сподіватися на гроші Міжнародного валютного фонду (МВФ), порівнюючи їх відсутність з життям без води.

Ось тільки два закони – про відкриття ринку землі та про неповернення банків колишнім власникам, на ухваленні яких наполягає МВФ, обіцяючи натомість "обдарувати" новими траншами, протягують через карантинну Верховну Раду з величезною кількістю порушень. І з величезною ж кількістю "мін", які роблять ці, потрібні, насправді, закони, вибухонебезпечними.

Також Зеленський обіцяє програму для підтримки бізнесу та людям, постраждалим від карантинних заходів. Нібито будуть і спрощення податкового тиску, і кредитні канікули, і доступні кредити. А розширення програми будівництва доріг гіпотетично дозволить забезпечити роботою навіть заробітчан, які масово повернулися в Україну.

Ось тільки звернення-обіцянки Зеленського, які начебто потрібні (не було б їх, лаяли б за їх відсутність), нагадують останні випуски "Вечірнього кварталу". Ті самі, де "кварталівці" виступають перед порожнім залом – карантин, а в телеверсію вставляють ляскаючих і усміхнених глядачів з минулих випусків. Ось і тут – звернення в порожнечу. Тому що прірва між тим, що говорить президент, і тим, що відбувається насправді, – величезна.

"Ситуація з карантином яскраво демонструє приклад того, як важливо в масштабах держави прийняття виваженого рішення, продуманого на кілька кроків вперед, – каже економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат. – На даний момент ми бачимо наслідок помилкових рішень, прийнятих не аналітичним методом, а хаотичним, заснованим більше на страхах і невігластво чиновників різного рівня".

Наслідки карантину в Україні: системні кризи наростають

Біч безробіття, який обрушився на весь світ, особливо боляче вдарить по слабким сировинним економікам. І українська – в їх числі.

На 16 квітня кількість безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, становила понад 400 тисяч осіб – на 27% більше, ніж роком раніше. Майже 90 тисяч зареєструвалися з 12 березня, коли Україну накрила перша карантинна хвиля. Експерти прогнозують у цьому році зростання безробіття в Україні серед населення у віці від 15 до 70 років на 9,4%. Але це – дуже оптимістичний прогноз. Особливо, якщо держава і далі буде рятувати ситуацію обіцянками і декоративними заходами.

Народний депутат України VIII скликання, бізнесмен і політик Ігор Котвицький звертає увагу, що насправді кількість людей, що залишилися без роботи, значно більша. А ситуація набагато серйозніша.

Він підкреслює, що тільки 20% безробітних офіційно перебувають на бухгалтерському обліку. Додайте до цього трудових мігрантів, які повернулися в Україну (за різними оцінками, більше двох мільйонів).

Приплюсуйте тих, хто втратить роботу найближчим часом, якщо карантин не послаблять.

І отримаєте армію майже у 4 мільйони (!) безробітних – з передумовами для збільшення цієї цифри.

Як держава бореться з кризою? Спростивши процедуру реєстрації безробітних, збільшивши виплати їм з 650 до 1000 грн., а заявивши про міфічний плани створення 500 тисяч робочих місць. Після карантину. Може бути...

З початку карантину близько 700 тисяч підприємців припинили свою діяльність, підкреслює Андрій Гарнат. В цілому ж вже більше 2 млн громадян втратили джерела свого доходу. І до них додалися заробітчани, що повернулися з Європи. Рівень безробіття на сьогоднішній день, за словами експерта, становить близько 13-15% і продовжує зростати.

Фактично маємо чергову системну кризу, яких у нашій країні накопичилося вже чимало. Так, в Україні на тлі пандемії коронавіруса виразно окреслилася медична криза. Зміна уряду Гончарука – наслідок бюджетної кризи (тотальні недонадходження), що наслоїлася на промислову.

"Варто згадати підсумки першого кварталу – мінус 15% від планових зборів в бюджет. І це враховуючи те, що деякі компанії податок на прибуток перерахували авансом, – зазначає Андрій Гарнат. – Плюс до того – не повністю відшкодований ПДВ, що затримався у держави. До негативної економічної ситуації всередині країни додається ще рецесія світової економіки. І цей процес, імовірно, розтягнеться на два-три роки".

Нещодавно передала "привіт" енергетична криза, до якої доклали руку і уряд Гройсмана, запустивши енергоринок без відповідної підготовки, і нова влада, почавши купувати дешеву електроенергію в РФ і Білорусі (та ж російська, в принципі).

Все виразніше маячить парламентська криза. Монобольшість розвалюється, як картковий будиночок, а ситуативні партнери виторговують собі вельми сумнівні преференції.

Ну і вишенька на цьому торті – криза інституцій влади. Таке враження, що важелі управління країною переведені в режим "автопілот".

Карантин в Україні: що треба робити

Згідно з недавнім соцдослідженням, дії Зеленського з його реагуваннями на загрози, пов'язані з коронавірусом, схвалюють 55% опитаних. Тільки 31% дотримується протилежної думки. Але це поки...

"Більшість домогосподарств в Україні живе "від зарплати до зарплати". Через місяць ми бачимо, що запаси ресурсів у багатьох сімей вже підходять до кінця, – упевнений Андрій Гарнат. – Ще якось людей рятує село з городами і той самий "тіньовий ринок", з яким безуспішно борються всі уряди поспіль... Але ще два місяці такого карантину і країну потрясе соціальний вибух. Почнуться некеровані процеси, коли жебраки й зголоднілі люди будуть красти продукти з магазинів для того, щоб вижити. Хаос і бандитизм стануть новою реальністю України – і зупинити ці процеси буде вкрай складно".

Люди хочуть знати, як держава допоможе їм пережити цей складний час, що їх чекає після карантину, але виразних відповідей не отримують.

Чим довше влада буде фіктивно допомагати економіці, тим вища загроза бунтів. Особливо, якщо будуть спливати факти "дерибану бюджету на тлі загальної важкої ситуації. А ловити рибку в каламутній воді криз у нас завжди вистачало охочих.

Між тим, згідно з прогнозом МВФ, за підсумками року українська економіка впаде на 7,7%. Щоб зрозуміти глибину падіння, нагадаємо, що в 2014-му, який страшно згадувати, падіння склало 6,6%. При цьому експерти впевнені, що МВФ представив досить оптимістичний прогноз. А глибина падіння може дійти і до 10%.

Влада повинна публічно відзвітувати про економічні втрати, які вже зазнала Україна. Далі – продемонструвати наявність і розуміння різних сценаріїв виходу української економіки з карантину, вважає політексперт Дмитро Гаврилюк.

"Якщо основа економічної стратегії – головоломка парламенту, щоб проголосувати так званий антиколомийский закон заради траншу МВФ, то це – фіаско для української держави, – упевнений експерт. – Ситуація, в якій через пандемії виявилися весь світ і Україна, це можливість пронизати економічну і політичну стратегію розвитку держави та регіонів антикризової логікою. Очевидно, що держава могла б допомогти розробкою і здешевленням продуктів для дистанційного навчання, веденням бізнесу, особливо малого і середнього. Помилково вважати, що Covid-19 або щось подібне більше не повториться. Тому держава повинна мати план на випадок поширення пандемій".

На думку Гаврилюка, невдоволення економічною турбулентністю і законотворчим шапіто від "Слуги народу" буде наростати.

"І тут "під ніж" піде рейтинг не тільки уряду і парламенту, але і Зеленського, – упевнений експерт. – Скільки б він не записав роликів в стилі "свій пацан", "яку країну залишили попередники", скільки б не пригнали літаків з масками... Чи Будуть масові заворушення, і що може вберегти Зеленського? Відповідь проста – "Арсен з МВС". Фактичних заворушень навряд чи варто очікувати. Хоча, не виключаю, що бажаючі протестувати владу та правоохоронців на міцність – знайдуться".

Фахівець з антикризових кампаній Денис Богуш вважає, що заворушення вельми вірогідні.

"У людей грошей немає. Можливості заробити немає. Промисловість не працює. Досить іскри, щоб спалахнуло полум'я народного гніву сильніше, ніж пожежа в Чорнобильській зоні, – прогнозує Богуш. – Цілком можливо, що спочатку будуть бунти пенсіонерів, як це вже трапляється в ряді регіонів. Локально. При відкритті нових супермаркетів, наприклад, як нещодавно в Маріуполі... А там підуть і бунти середнього віку. Почнуть формуватися банди, будуть штурми, захоплення. Десь – безсистемно. А десь, можливо, і під чиїмось "чуйним керівництвом". І не факт, що поліція зможе це втримати. Ми бачимо, що відбувається з пожежами. І в Київській області, і в Житомирській. Все вказує на те, що працюють диверсанти-палії. Ситуацію, і без того хитку, розгойдують ще сильніше".

Щоб цьому запобігти, потрібні системні заходи, – підкреслює експерт.

"Потрібні відновлення роботи санепідемслужби, реальна підтримка бізнесу, стратегія виходу з кризи, розвиток внутрішнього виробництва, зниження облікової ставки НБУ, кредитування реального сектора економіки, реструктуризація боргів, – перераховує Богуш. – Але навряд чи це може впровадити наша безсистемна влада".

Поки ще не пізно, в країні необхідно переглянути карантинні обмежувальні заходи у бік їх пом'якшення, впевнений Андрій Гарнат.

"Потрібно відкрити торгові точки, в тому числі і ринки, щоб малий і середній бізнес зміг заробляти і платити зарплати найманим працівникам, – підкреслює економічний експерт. – Щоб малозабезпечені громадяни мали можливість купувати продукти харчування за нижчими цінами у фермерів. За час карантину майже всі підприємства вже впровадили необхідні заходи підвищеної сандисципліни на робочих місцях. І готові їх технічно вдосконалювати. Потрібно відкрити парки та спортклуби, щоб люди могли займатися спортом, виявляти рухову активність, прогулюючись на свіжому повітрі. Це підвищить імунітет, а з точки зору психології дозволить скинути негатив через фізичні навантаження. Громадяни, в свою чергу, також вже підтримують у своєму побуті тимчасові посилені санітарні норми (маски, антисептики). Але діяти треба негайно".

Як раніше писали "Коментарі", за минулу добу коронавірусом в нашій країні заразилися ще 467 осіб, і станом на 9:00 ранку 22 квітня кількість інфікованих становить 6592 українця. За інформацією МОЗ, через ускладнення, викликані COVID-19, померло 174 пацієнта. У той же час вилікувались 467 осіб.