Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Правило "Смак страви
безпосередньо залежить від спецій" працює не тільки в кулінарії, але і в
журналістиці. Тільки замість страви і спецій – події та редакційні настрої.
Яскраве підтвердження цьому – недавній прес-марафон президента Володимира Зеленського, в якому кожен представник західних ЗМІ знайшов щось
своє. Безумовно, що головний акцент був зроблений на нещодавній телефонній розмові українського лідера з президентом США Дональдом Трампом, що запустив процес імпічменту в США. Однак не менш
цікавий погляд на нашу країну та її роль у світових подіях з боку. Тим
більш, що підкреслено нейтральних стандартів оповідання Бі-Бі-Сі
дотримуються далеко не всі. "Коментарі" проаналізували найбільш яскраві з
таких матеріалів.
Британська
ліволіберальна газета TheGuardian сприйняла подію в Києві з часткою
скептицизму. На думку журналістів, 14-годинний марафон за участю 300 представників
преси, задуманий командою президента як спроба освіжити наратив про молодого
політики без досвіду і спростувати звинувачення у непрозорості роботи його
адміністрації, ближче до кінця став нагадувати "вимушений марш-кидок".
Головну хвилюючу західну пресу відповідь на питання про ставлення президента України до "Байденгейту" і розслідування імпічменту Трампа видання з'ясувало для себе меседжем Зеленського: "Не вмішуйте нас у це" і "Обирайте свого президента самі". В іншому побіжний огляд змісту прес-марафону торкнувся слів Зеленського про припинення війни на Сході як головної мети президентства, можливої зустрічі з Путіним, а також багатогодинні ухилення інтерв'юйованого від питань про відносини з олігархом Ігорем Коломойським.
Захід порівняли з іншими політичними "ток-шоу" – щорічною "Прямою лінією з Володимиром Путіним" в Росії, зазначивши при цьому, що формат з контрольованими і яскравими питаннями-відповідями дозволяє вигідно підкреслити відкритість глави держави, не наражаючи при цьому на небезпеку потрапити в скрутне становище. Втім, в TheGuardian зробили висновок, що у випадку з Зеленським ефект від заходу виявився не зовсім переконливим через перепалки президента з кореспондентом "Нового времени" щодо чеського власника цього новинного ресурсу – Томаша Фіали. Видання вважало за потрібне процитувати слова українського журналіста, який у відповідь на президентську тираду про те, що ЗМІ в Україні повинні бути незалежними та українськими заявив, що "краще, якщо медіа належить громадянину ЄС, а не корумпованим олігархам".
Інше видання "туманного
альбіону" – Reuters – так само, як і їх колеги підкреслили нейтральну позицію
Зеленського щодо передвиборного конфлікту Трампа з демократами і навіть
винесли в заголовок слова українського президента про те, що глава Білого Дому
ні в якому разі не намагався його шантажувати. У ході прес-конференції "без
краваток" питання про роль України в розслідуванні імпічменту в США піднімалося
знову і знову, що, як помітили репортери, врешті-решт викликало "помилкове
роздратування" і усмішку з боку Зеленського. В цілому була відзначена готовність
українського президента провести спільне розслідування у справах нафтогазової
компанії Burisma і можливого втручання України у вибори американського
президента в 2016 році.
Крім зв'язків України
з подіями у США журналісти Reuters не забули згадати про взаємини
Зеленського з "неоднозначним діловим магнатом", саботажі Росією мирного
врегулювання конфлікту на сході країни, а також наміри українського
уряду продовжувати співпрацю з МВФ за новою кредитною програмою,
вартістю близько 5-6 млрд дол. При цьому була наведена пряма мова президента, який заявляє, що він має намір переконати валютний фонд висувати чисто економічні
умови, які на відміну від попередніх програм не повинні стосуватися боротьби з
корупцією чи обмежень бюджету.
Трохи інший погляд
на речі в аналітиків авторитетного канадського видання The Globe and Mail,
упевнених, що головною причиною 14-годинного перформансу з участю українського
лідера виявилася спроба придушити галас навколо телефонної розмови з
Трампом. Адже саме слова Зеленського послужили своєрідним виправдувальним
вироком нинішнього глави Білого Дому, який опублікував одразу ж після
прес-марафону твіт: "Це повинно негайно покласти край розмовам про
імпічмент!"
На думку канадців, протягом усього інтерв'ю Зеленський намагався знайти зникаючу "золоту середину" між позицією демократів і республіканців у цій справі, заявляючи, що деякі його фрази у стенограмі були витлумачені неправильно (наприклад, слова про нового генпрокурора, який має розглядати справу Burisma – замість "100% моя людина" – "на 100% чесна людина"), а сам він не мав поняття про попередньо заморожену військову допомогу від США у розмірі 391 млн дол. Також видання звернуло увагу на те, що незважаючи на обіцянки Зеленського провести спільні розслідування, жодних конкретних термінів і вже тим більше кроків він так і не назвав. У якості прикладу туманних перспектив такого провадження наводяться численні справи з Burisma, закриті українською генпрокуратурою ще до стадії пред'явлення звинувачень президентові компанії і за сумісництвом близькому соратникові екс-президента України Віктора Януковича Миколі Злочевському.
Імпічмент, який навис над Трампом, "підкоп" під сина-майбутнього кандидата в президенти Джо Байдена і справа про втручання у вибори на боці Хілларі Клінтон в 2016 році говорять про те, що в України є всі шанси стати центральним гравцем на американській президентській гонці в 2020 році. У всякому разі, за версією Globe and Mail.
Порівняння з "Прямою
лінією" Путіна Зеленському уникнути не вдалося, проте був відзначений більш "інтимний"
характер спілкування, присмачений гамбургерами і піцами для представників преси,
яким пощастило опинитися за столом. Канадці не обійшли увагою
англійську вимову українського лідера, дипломатично назвавши її такою, що "швидко покращилася".
Внутрішньоукраїнський порядок стандартно представлений конфліктом на Донбасі, переговорами з Путіним
і відносинами Зеленський-Коломойський. Правда, останнім виділений цілий абзац, який пояснює заокеанським читачам витоки цих зв'язків, включаючи вихід на каналі 1+1
доленосного серіалу "Слуга народу" і особистість близького до групи "Приват"
нинішнього глави ОП Андрія Богдана.
Репортери The New
York Times обрали головним мотивом для свого матеріалу драматичну лінію
Володимира Зеленського, винісши в заголовок його фразу "Я хотів би стати всесвітньо
відомим, але вже точно не таким чином". На думку видання, йдучи на вибори
президента, 41-річний комік збирався продовжувати справу свого персонажа
Голобородько з серіалу "Слуга народу" – боротьбу з корупцією, олігархами і
Володимиром Путіним. Замість всього цього на посаді глави держави він
абсолютно несподівано опинився втягнутий в чвари між американськими правлячими
партіями, які на даний момент більше зайняті собою, ніж реальною допомогою
Україні.
Як штриха,
характеризує Зеленського з позитивної сторони, наводиться сцена, коли в
ході заходу президент кинув журналістів і свого роздратованого
прес-секретаря для того, щоб вислухати скарги двох літніх жінок. Втім,
від американського ЗМІ не вислизнуло і явне протиріччя між розповідями
українського лідера про остаточне відсторонення від влади олігархів та тіньового впливу на його адміністрацію мільярдера Коломойського.
Американська
щоденна газета The Washington Post крім констатації одкровень Зеленського
щодо дзвінка з Білого Дому і його намагання всіляко уникнути втягування
у внутрішньоамериканські "розборки" єхидно нагадала, що організаторами
прес-марафону стали ті ж люди, які ще недавно стверджували, що ніякі
ЗМІ для популярного актора, що став політиком не потрібні. Втім, автори
матеріалу поскаржилися, що на батьківщині для спілкування з першими особами Сполучених
Штатів зараз рідко проводяться навіть брифінги та прес-конференції, вже не кажучи
про подібний напівофіційний форматі.
На відміну від інших
своїх колег, американські журналісти окремо зупинилися на описі формули
Штайнмайєра і пов'язаними з її підписанням хвилюваннями і звинуваченнями Зеленського у капітуляції, а також навели президентську пораду жителям непідконтрольних
Україні територій поменше дивитися російські пропагандистські канали.
У прес-марафоні
репортери The Washington Post взяли безпосередню участь, задавши
Зеленському питання про його часову розмову з послом США в Євросоюзі Гордоном
Сондлендом. Адекватної відповіді від українського лідера отримати не вдалося – український президент відмахнувся і заявив, що нічого не пам'ятає. Однак за даними американського
ресурсу, забудькуватість президента пов'язана з тим, що саме Сондленд став
парламентером, який посприяв візиту Зеленського в Білий Дім в обмін на
допомогу в розслідуванні проти сімейства Байденів. Журналісти відзначили, що надалі голос Зеленського став звучати трохи грубіше, а сам він порадив
не втягувати Україну в цей процес, інакше це може обернутися для США великою помилкою.
Підсумовуючи
враження від заходу, у виданні наголошується, що якщо його метою була
спроба раз і назавжди покласти край розбіжностям в ланцюжку Трамп – Байден – Путін
– Донецьк – Burisma – Джуліані, то все говорить про те, що це йому не вдалося.
Новини партнерів
Новини