Кадрова політика Венедиктової: «куратор» ДБР виявився зятем топ-менеджера Курченко

Посади в Офісі Генерального прокурора України починають отримувати люди, які мають відношення до минулих режимів. Зокрема, керівне крісло у відомстві нещодавно отримав Олександр Панов – зять колишнього топ-менеджера Сергія Курченко – Олександра Семинога. В ОГП Панов – головний помічник радника Ірини Венедиктової Олександра Ватутіна, про якого "Коментарі" писали у попередніх матеріалах. Одна з ключових сфер впливу цієї пари – департамент процесуального керівництва з особливо важливих кримінальних проваджень, яким раніше займався перший заступник генпрокурора Віталій Касько.

У кінці квітня, завдяки інтерв'ю Ірини Венедиктової журналістам "Громадського", Україна дізналася, що у переліку її нових радників – цілий ряд прокурорів, звільнених з органів правопорядку після того, як вони провалили атестацію. Замість того, щоб відправити цих людей на біржу праці, Венедиктова призначила їх радниками "без процесуальних повноважень". Проте ЗМІ відразу ж висунули обґрунтоване припущення, що ці радники сформували "тіньовий офіс", значно більш впливовий, ніж офіційні департаменти та управління ОГП.

Старшим у групі радників Ірини Венедиктової називають Олександра Ватутіна – екс-начальника відділу нагляду за діяльністю органів ДПС та екс-помічника Венедиктової у Державному бюро розслідувань. На посаді "наглядача" за ДПС, серед іншого, Ватутін координував роботу з людьми калібру Вадима Альперіна (один з топ-контрабандистів країни) і Василя Костюка (за даними ЗМІ – головний обнальщик Львівської області).

Свої досить високі, як для скромного прокурора, доходи Ватутін не приховує. Журналісти програми "Слідство" першими звернули увагу на разючі перекоси в його декларації, які він пояснив "допомогу від батьків-підприємців".

Кадрова політика Венедиктової: "золотий" департамент

У Ватутіна в роботі кілька завдань, перше з яких – вирішення кадрових питань. ЗМІ вже писали про низку кадрових призначень в регіонах, які пов'язують з ім'ям Ватутіна.

По-друге, він вважається старшим радником і курирує департамент процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях. Це спеціальний департамент, створений попередником Венедиктової Русланом Рябошапкою у вересні 2019 року під його першого заступника Віталія Касько. Департамент має п'ять підрозділів: відділ справ, пов'язаних з розкраданням державних коштів, справ у кредитно-фінансовій сфері, справ щодо посягань на права інвесторів, справ у екологічній сфері, і справ щодо відмивання злочинних доходів.

Перелік справ у цих сферах являє собою не тільки політичний, але і великий комерційний інтерес. За словами адвокатів, які займаються супроводом такого роду процесів у цих справах нібито продається і купується чи не кожна процесуальна дія – арешт рахунків, обшуки, вилучення документів, негласні слідчі дії. Логічно, що курирувати роботу такого департаменту не буде перший зустрічний – це має бути виключно довірена особа Генерального прокурора на рівні як раз Ватутіна.

Оскільки його посада радника не передбачає процесуального впливу, то для формального керівництва процесами "в полі" в Офіс Генпрокурора був запрошений Олександр Панов. Ще півроку тому ми б навряд чи почули щось про цього харківського прокурора. Незважаючи на те, що Олександр Олександрович в органах з 2005 року, його кар'єра рухалася не надто стрімко. До 2017 року він ледь доріс до слідчого з особливо важливих справ Харківської обласної прокуратури, в 2018 став заступником начальника другого слідчого відділу СУ, а в 2019 – прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних справах, які розслідує ДБР. На початку 2020 року доля закинула Олександра в Кропивницький, де його призначили начальником місцевої міської прокуратури.

Але ось у березні в країні змінюється Генеральний прокурор і справи Панова різко йдуть в гору. Він призначений виконуючим обов'язки начальника департаменту з нагляду за діяльністю ДБР. З одного боку, можна припустити, що зв'язок досить лінійний: Венедиктова, Ватутін і Панов з Харкова, і тому якимось чином знали один одного з місцевих справ.

Кадрова політика Венедиктової: зв'язок Панова з Курченком

Однак справа не тільки в цьому. Як з'ясувалося, кар'єрному просуванню Панова в ОГП міг сприяти його тесть – Олександр Дмитрович Семиног, відомий у минулому харківський міліціонер, а також екс-голова наглядової ради ФК "Металіст" і екс-член наглядової ради "Реалбанка". Обидва активи, нагадаємо, належали свого часу побіжному олігарху Сергію Курченко. Семиног – батько другої дружини Панова, Оксани, доцента кафедри адміністративної діяльності поліції ХНУ внутрішніх справ. До речі, син Семинога – шурин Панова – Ігор Олександрович теж пішов в поліцейську сферу: він займає посаду начальника управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії управління ДМСУ у Києві та Київській області.

Сьогодні Олександр Семиног — адвокат і асоційований партнер в адвокатському об'єднанні Gestors, яке і після втечі Курченко продовжує представляти інтереси його компаній в судах. Логічно, що всі справи Курченко передані на розслідування саме в "спеціальний" департамент ОГП, який курують Ватутін і Панів.

До речі, Віталій Касько, який курирував цей департамент за часів Руслана Рябошапки, також не чужий інтересам Сергія Курченко. Адже компанія Arzinger, де Віталій працював до Революції гідності, представляла, серед іншого, інтереси компаній олігарха. Зокрема, як заявляв військовий прокурор Костянтин Кулик, йшлося про виведення грошей вищих чинів режиму Януковича на закордонні рахунки. Відповідно, можна сміливо стверджувати, що як мінімум одна група справ, пов'язаних з колишньою владою, залишилася в надійних руках. До речі, деякі такі справи заходять сьогодні в суди. Наприклад, справа про махінації з нафтопродуктами. Можливо, що їх блокування з боку прокуратури – також одне із завдань "смотрящих".

Варто відзначити, що за останні кілька місяців прізвище Курченко кілька раз спливало поруч з ім'ям Генпрокурора Ірини Венедиктової. Наприклад, у середині лютого екс-народний депутат Тетяна Чорновол заявляла, що колишній на той момент в. о. голови ДБР купувала за заниженою ціною нерухомість в Харкові у забудовника з групи Курченко.