Рубрики
МЕНЮ
Елена Волкова
Більше семи
десятків людей – українці, медперсонал і іноземці, евакуйовані з Уханя по дипломатичним угодам через спалах коронавірусу, - все ще приходять в себе після "привітного" прийому в Нових
Санжарах. "Коментарям" вдалося поспілкуватися з одним із прибулих на батьківщину
пасажирів — Аліною Лазоренко, яка розповіла
нам про складний спецрейс довжиною в добу, переживання через мітинги і зустрічі камінням.
За словами 24-річної Аліни, мешканки Кривого Рогу, в Ухані вона провела останні 9 місяців на роботі. Зараз дівчина відходить після такої довгої дороги маршрутом "Ухань - Алмати — Харків – Бориспіль – знову Харків – Нові Санжари".
"Спочатку, через 6 годин польоту, ми зупинилися на дозаправку в Казахстані, після чого прилетіли у Харків, над яким літали близько двох годин. Коли здійснили більше 10 кіл, нам сказали, що не можемо сісти через сильний туман, і якщо за півтори години нічого не зміниться, то нас повезуть у Київ. Так і сталося. Паніки не було, ніхто не переживав, але всі дуже втомилися: на той момент ми провели в літаку вже 15 годин, тому всі просто хотіли приземлитися і вийти", — згадує Аліна.
За її словами, всі прибулі – молодь і сім'ї з дітьми: самому
молодшому пасажиру всього два роки.
Українка говорить, що політ пройшов нормально: температуру поміряли раз, але кожні три години сповіщали про необхідність змінити маску і видавали антисептики. Правда, харчування багатьох розчарувало. Дівчина пояснює: коли вони були в Ухані, то купили в дорогу, в основному, солодощі, сподіваючись на повноцінне гаряче харчування.
"Але, в підсумку, годували нас мало і недуже. Дати по одному бутерброду — це, звичайно, таке... В літаку дали рол з куркою, закуски, горішки і батончики. У Києві дали по бутерброду, але цим і солодощами особливо не наїсися", — зізнається українка.
Коли наші "уханьці" прилетіли до Харкова, то ще близько години знаходилися в літаку. На вулиці, по словам Аліни, тривали якісь підготовчі дії. Потім людей випускали по черзі, відзначаючи в списках, розсадили в автобуси і повезли Полтавську область. Вже тоді українці, які зв'язалися з рідними і побачили останні новини з Нових Санжар, знали, що їм вдома не раді.
"Дорога зі Харкова була неймовірно довгою – близько 7-8 годин. І весь цей час ми були в дорозі, зробивши лише одну зупинку. Бути може, водії кружляли по області в надії, що мітинг пройде... Було не по собі, адже вже стемніло і ми знали, що там "кіпіш", — згадує дівчина. — По коментарям "Здохніть" ми розуміли, що нам не будуть раді, але не думали, що нас зустрінуть камінням".
Найбільше таким прийомом були шоковані іноземці, які не підозрювали про мітинг в Нових Санжарах. Аліна каже, що у їх автобусі було чоловік п'ять іноземців, які прийшли в повне здивування, побачивши розлючений натовп і армію.
"Ми розуміли, що відбувається, ми знали все
з новин, а вони — ні. Хтось думав, що в Україні так допустимо. Хлопці
сиділи і дивилися в вікна зі словами "Wow", знімали людей на вулиці, які показували
на нас пальцями. Коли ми прикрили шторку, полетіли камені", — згадує про
вчорашнє Аліна, запевняючи, що зараз під охороною Нацгвардії вони відчувають себе в
безпеці.
Як раніше повідомляли "Коментарі", вчора, коли з'явилася інформація про те, що "уханьців" поселять на карантин на базі відпочинку у Харківській області, хвиля паніки прокотилася в цьому регіоні. Інформація виявилася помилковою: послідувала відповідь Міноборони про те, що всіх прибулих відправлять в ізоляцію в санаторій МВС у Нових Санжарах Полтавської області. Після події більше нагадували бойовик, ніж гуманну реакцію суспільства: жителі селища влаштували масовий протест, палили шини і погрожували військовим, які, в свою чергу, пригнали бронетехніку.
Новини партнерів
Новини