Чорнобиль сьогодні: як Зону відчуження зробити Зоною тяжіння

Сьогодні, 26 квітня, ми згадуємо трагедію на Чорнобильській АЕС. Її жертв, героїв, її причини і наслідки. У спадщину від страшної катастрофи нам дісталася Чорнобильська зона, вона ж – Зона відчуження. Місце, що оповите легендами, домислами, таємницями, а також – димом від пожеж. Місце, яке при розумному підході може стати одним з туристичних топів України. Цій темі ми і хочемо присвятити наш наступний матеріал – з допомогою експертів видання "Коментарі" заглянуло в потенціал Зони відчуження саме як туристичного об'єкта.

Туризм у Зоні відчуження: як все починалося

Першими "туристами" в 30-кілометровій Зоні відчуження (ЗВ) були мародери, які тягли звідти цінні речі, метал, "сувеніри". Пізніше деякі з них поплатилися за це здоров'ям, а то й життям. Найсумніше, що страждали і ті, хто купував заражені речі...

Коли через якийсь час рівень радіації в районі станції і на прилеглих територіях значно знизився, ЗВ стала популярним об'єктом відвідування. І для легальних екскурсій для науковців, журналістів, людей, які раніше жили тут, іноземних туристів. І для нелегальних "вилазок", суб'єктами яких стали так звані сталкери. Відсилання до пророчої книги братів Стругацьких "Пікнік на узбіччі" (вийшла в 1972 році), знятого за її мотивами фільму Тарковського "Сталкер" і комп'ютерної гри "S. T. A. L. K. E. R." (з'явилася у 2007-му і сприяла збільшенню кількості туристів у Чорнобильську зону).

З моменту появи сталкерів саме їх часто підозрюють у вандалізмі і пожежах, а тому правоохоронці наполягають на посиленні відповідальність за нелегальне проникнення в Чорнобильську зону (ЧЗ), як це вже зробили за спалювання рослинності.

У 1995 році з'явилося Агентство інформації, міжнародного співробітництва та розвитку "Чорнобильінтерінформ" – держпідприємство, яке діє при Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій і з питань захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Однією з цілей Агентства була і організація поїздок в ЧЗ. Спочатку цим займався "Відділ міжнародних зв'язків та розвитку", що діє при ДП. А пізніше з'явилися фірми, які організовували екскурсії в Зону при співпраці з "Чорнобильінтерінформ". Агентство було ліквідовано в 2013 році.

Відвідування ЗВ до 2010 року було обмеженим. Але десять років тому, після радіологічних досліджень і розробки картограми радіаційних рівнів, на базі яких сформували маршрути Зони для відвідувачів, влада вирішила відкрити ЗВ для всіх бажаючих.

У 2011-му на деякий час Зону закрили для туристів – йшли тяжби між МНС та Генпрокуратурою через те, що виручені від екскурсій гроші нібито не витрачалися на надання допомоги постраждалому району. Але в кінці року Зона знову стала доступною для відвідування в ознайомлювальних цілях.

Туризм в Зоні відчуження як феномен 21-го століття

Досі не вщухають суперечки, чи можна відвідувати ЗВ. Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко вважає, що ця території ще сотні років не буде безпечною, адже радіоактивні елементи розпадаються дуже довго.

З іншого боку – у ЗВ потроху починають повертатися тварини, в тому числі хижаки: вовки, лисиці, рисі. Тут навіть помітили коней Пржевальського. Тобто – не все так страшно... До того ж, як запевняють прихильники туризму в Зоні, це куди менш небезпечно, ніж та ж їзда на автомобілі. Величезна кількість жертв ДТП не змушує людей відмовитися від авто. А невидима загроза не може відлякати від ЗВ і притягує все більше народу.

"Основна функція ЗВ – бар'єрна. Вона повинна запобігти поширення радіонуклідів за кордон й бути певним буфером між забрудненою і чистою територією. І туризм – швидше побічний продукт або феномен, який досить важко пояснити, – розповів виданню "Коментарі" провідний гід компанії GAMMA TRAVEL Микола Фомін. – Спочатку в Зону почали навідуватися фахівці, які були пов'язані з цією сферою: працівники атомних станцій, журналісти, міжнародні делегації, вчені, студенти фізики-ядерники, або ті, хто вивчав екологію. Тобто, спочатку це були робочі візити, які потім дали поштовх туризму".

За словами Миколи Фоміна, саме вищезазначені відвідувачі створили певний масив інформації, який з розвитком Інтернету почав швидко поширюватися. Незабаром багато людей  дізналися про те, що Чорнобильська зона доступна для відвідування. А вже потім з'явилися звичайні туристи, які їхали в Зону не для роботи.

"Спочатку їхали всі, хто начитався багато літератури, статей. Їм було цікаво, вони були в курсі того, що відбулося і відбувається в Зоні відчуження. Цим людям іноді навіть не треба було нічого говорити – самі знали, – зазначає гід. – А вже на початку 2015 року почав з'являтися масовий турист. Цьому сприяло багато факторів: розвиток Інтернету, розповіді блогерів, які самі побували в Зоні і повідомляли, що там безпечно і це – доступно. Але коли почало їхати більше туристів, рівень їх обізнаності почав знижуватися. Зараз це явище вже набуває рис звичайного туризму".

Засновник GAMMA TRAVEL, керівник ГО Chornobyl NOW (некомерційна громадська організація, яка намагається робити все, щоб туризм в ЗО був не розважальним, а освітнім) та чорнобильської школи гідів Chornobyl guide's school Олена Фоміна зазначає, що є в Зоні і самосели.

"Це люди, які жили там поколіннями. Пережили дві війни, голодомор, радянську владу. Після аварії на ЧАЕС їх виселили, як і всіх інших. Проте вони повернулися, щоб жити і мати можливість померти на землі, де вони народилися, і звідки раніше ніколи не виїжджали, – пояснює Олена Фоміна. – Зараз їх залишилося менше 100 осіб. Для них ця земля і рідний край мають величезне значення. Вони – справжній приклад незламності сили духу і любові до малої батьківщини. Я особисто знайома з багатьма з них. Вони завжди раді бачити відвідувачів, охоче розповідають свої історії. А ми, в свою чергу, намагаємося їм допомагати: привозимо продукти харчування, речі".

Зона відчуження: особлива територія – особливі правила

Коли туризм став популярним, Держагентство з управління зоною відчуження (ДАЗВ) розробило стратегію розвитку, яка називається "Зона відчуження – територія змін". Тому Чорнобильська зона 1990 року і зараз – дві різні території.

Микола Фомін наголошує, що ЗВ не можна назвати звичайним туристичним об'єктом. Більш того, вона такою ніколи не стане.

"За своєю суттю Зона залишається режимною територією і місцем локації багатьох сховищ радіоактивних відходів. Є норми радіаційної безпеки, ряд правил і вказівок, які не можна порушувати під час поїздок", – зазначає гід.

Правила періодично переглядаються, доповнюються, посилюються. Радіація нікуди не поділася. Просто десь вона – в допустимих межах, а десь — в небезпечних.

Програма перебування в ЗВ – із зазначенням об'єктів, які передбачається відвідати, а також маршруту пересування, узгоджується і затверджується заздалегідь. Відвідуванню передує докладний інструктаж. Всі учасники підписують документ, який підтверджує, що вони ознайомлені з правилами, і – що не мають медичних протипоказань для поїздки. В'їзд у Зону дозволений лише при досягненні повних 18 років.

На всіх в'їздах встановлені контрольно-пропускні пункти (КПП). Потрапити в ЗВ можна тільки по пропусках, при наявності документа, що посвідчує особу, в супроводі гіда. Тут слід носити закритий, що облягає тіло, одяг, не рекомендується приймати їжу та палити на відкритому повітрі, торкатися споруд і рослин, сідати і ставити предмети на землю... Природно, нічого не можна вивозити з ЗВ. Датчики на виїзді збирають інформацію про те, яку дозу опромінення отримав відвідувач. Особисті речі, взуття та одяг, які не пройшли контроль, підлягають дезактивації. А якщо рівень забруднення занадто високий, то – вилученню.

За словами експертів, доза опромінення, яку отримують туристи за день перебування в Зоні – така ж, як за годину польоту на літаку.

Що показують у Зоні відчуження

В Зоні затверджено понад 20 маршрутів для відвідувачів: 13 наземних, 5 водних і навіть 3 повітряні.

Можна побачити знаменитий Рудий ліс – дезактивований, на місці західного радіоактивного сліду від першого, найбільш потужного викиду від вибуху 4-го енергоблоку. Побувати в Чорнобилі можна в тому числі в безпечній частині ЧАЕС: на меморіалі біля адмінкорпусу, на Саркофазі (оглядовий майданчик). Є можливість погодувати сомів у каналі Ставка-охолоджувача АЕС, пообідати в їдальні Чорнобильської АЕС.

Також можна заглянути в місто-привид Прип'ять, яке все сильніше захоплює природа. Побачити парк атракціонів, урочисте відкриття якого планували на 1 травня 1986-го. Але дітям так і не судилося випробувати чортове колесо, автодром, гойдалки... Тут же є можливість оглянути лікарню, яка прийняла перших постраждалих в результаті аварії. Побувати в готель "Полісся", де був спостережний пункт коригування вертолітних операцій над руїною 4-го реактора.

"Основні види поїздок можна розділити на 4 класи: одноденні, багатоденні, групові та багатоденні тури, – пояснює Микола Фомін. – Найпопулярніший вид поїздок – одноденний тур. Вранці людина сідає в автобус, протягом дня знайомиться з усіма основними об'єктами Зони відчуження. Багатоденні тури – це вже для людей, які були тут раніше і хочуть знати більше. Або для тих, хто хоч і прибув вперше, але бажає познайомитися з ЗВ глибше. Повірте, в Зоні є безліч цікавих локацій – і щоб побачити їх усі, може не вистачити навіть тижня".

У групових турах, за словами гіда, їде від 15 до 20 осіб. Ці люди в основному не знайомі між собою. Вони приїхали з усього світу і іноді в одному автобусі зустрічаються 5-10 національностей.

"Приватні або індивідуальні поїздки обирають ті, хто не хоче проводити час з незнайомими людьми, – продовжує Микола Фомін. – Вони збираються невеликими групами, від двох до 10 осіб. Це друзі, знайомі, сім'ї. Їм надається індивідуальний транспорт і окремий гід, який спеціально для них щось пояснює і розповідає. Цей вид турів більш якісний порівняно з груповими поїздками".

Крім цих чотирьох видів є також ділові поїздки, робочі візити.

"Це можуть бути наукові експедиції, делегації, люди, які займаються вивченням природи. Але це вже не зовсім туризм. Швидше робота і наука, – пояснює експерт. – Ми GAMMA TRAVEL робимо все максимально можливе, щоб туризм в ЗВ був не тільки розважальним, але й освітнім. Це – одне з наших основних завдань. Ми намагаємося організовувати поїздки і планувати їх таким чином, щоб люди виносили з них максимальну користь отримали достовірну інформацію і, грунтуючись на цьому, зробили для себе певні висновки.... Дуже важливо не перетворити це місце в парк розваг. Адже ЗВ можна презентувати у вигляді "ядерного Діснейленду", а можна розповісти правду і дати зрозуміти, що насправді це досить сумне місце, де відбулися певні події, уроки з яких ми повинні засвоїти і зробити висновки, щоб запобігти повторенню. Також ми доносимо до людей те, що природа набагато сильніша за нас, і вона відновлюється без всякого стороннього втручання. А ще ми не повинні забувати, що це – наша історія. Тому наші тури відбуваються швидше з ознайомчою метою".

Тих, хто їде сюди в пошуках містичних історій і фільмів жахів, чекає розчарування.

"Ніяких зомбі або двоголових собак у Чорнобильській зоні ми вам показати не можемо. Вони існують лише в комп'ютерних іграх або в художніх фільмах для посилення ефекту, – підкреслює Олена Фоміна. – Але і говорити про відсутність містичних місць в Зоні не буду. Насправді – містика Зони в її унікальності. Тут одночасно поєднуються минуле, сьогодення і майбутнє. Минуле – це історія, радянська епоха, унікальна культура Полісся. Майбутнє – це пост-апокаліптичні часи, де немає людини, і де природа взяла своє. І нарешті, це все відбувається тут і зараз".

Важливо не тільки те, що показують, але і – хто і як. Олена Фоміна зазначає, що Chornobyl guide's school – це нова єдина освітня платформа для навчання і сертифікації професійних гідів Зони відчуження.

"Там ми зібрали ексклюзивний контент: лекції та майстер-класи відомих людей, вчених, експертів, які безпосередньо пов'язані з Чорнобильською зоною, – пояснює вона. – Деякі з них до цих пір працюють в ЗВ, деякі займаються політичною і науковою діяльністю, проте всі вони – фахівці високого рівня. До проекту приєдналися такі відомі експерти, як колишній генеральний директор Чорнобильської АЕС Сергій Парашин, екс-глава Держагентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук, заступник технічного директора ЧАЕС з ядерної та радіаційної безпеки Олександр Новіков, завідувач науковим відділом Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Денис Вишневський, колишній оператор 4 блоку ЧАЕС Олексій Бреус... Ми плануємо створити ще багато лекцій і сюжетів. Зокрема, архів документальних фільмів та тематичної літератури, відео з самоселами".

Пожежі в Зоні відчуження: винні і можливі наслідки

З недавніх пір туристичних локацій стало менше. Непоправної шкоди завдано пожежами, що бушують у ЗВ з 4 квітня і по сей день. Вогняні НП були явно рукотворними. І по дурості: правоохоронці вже затримували людей, які живуть поруч з Зоною і палили сміття й траву в своїх городах, після чого вогонь перекидався на ліс. І з умислу: все вказує на те, що підпалювали спеціально. Голова агентства Зони відчуження Катерина Павлова запевняє, що за цей час від вогню постраждало 20 тис. га територій, з яких близько третини складають ліси.

Олена Фоміна запевняє, що ми втратили багато пам'ятних місць.

"Згоріли старі кладовища, ліси, болота і щонайменше 13 колишніх сіл, включаючи Лелів, Копачі, і Поліське, – розповідає вона. – Село Лелів – це була справжня "капсула часу". Там чудово збереглися будинки, школа. Можна було побачити, як жили мешканці радянського Полісся: сільськогосподарське начиння, інструменти, предмети побуту, численні радянські гасла і стенди... Горіла територія Рудого лісу. Знищений піонертабір "Смарагдовий", де влітку відпочивали діти персоналу атомної станції та сімей військовослужбовців з гарнізону секретного містечка Чорнобиль-2. Там було близько ста дерев'яних будиночків, розмальованих персонажами з казок і мультфільмів: Кіт Леопольд, Вовк і Заєць з "Ну, погоді!", Левеня і Черепаха... Загинули величезні поля конвалій, відомий тролейбус МТБ-82. Також вогонь пройшовся по залізничноій станції Янів, по частині піонертабора "Казковий". Це – трагедія. Тому що горіли не просто села й табір, горіли наші історія та пам'ять".

Лихо завдало непоправної шкоди і Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.

"Навіть страшно подумати, скільки птахів і тварин загинуло у пожежі. Вигоріло близько 10% території. З вогню наші пожежники і волонтери рятували білок, їжаків. А ось коні, козулі, олені та інші тварини мігрували в інші місця лісу, де немає вогню. Тому вони в основному врятувалися", – говорить Олена Фоміна.

За словами керівника "Chornobyl NOW", п'ять років тому в Чорнобильській зоні теж сталася масштабна пожежа, що знищила багато сіл. Тоді дотла згоріли села Іллінці, Луб'янка, Діброва, Поліське, розташовані в північному напрямку.

Лісові пожежі в ЗВ – сезонне явище. Але в цьому році співпав ряд факторів. Тепла і суха зима, суха і вітряна весна. Плюс – сухостій, який не вирубувався роками. У підсумку все спалахнуло, ніби сухий порох. Сильний вітер роздуває потушені, здавалося б, але все ще тліючі ділянки.

На жаль, влада далеко не відразу "помітила" біду.

Еколог, директор з наукової роботи "Чорнобиль ТУР" Сергій Мирний запевняє, що ця організація першою почала бити тривогу. А інформація, яка спочатку йшла від держструктур, не відображала серйозність ситуації. Лише на десятий день згарищ на них відреагував президент.

Лише 20 квітня у МВС створили спеціальну групу з протидії підпалів, а Національна гвардія почала антидиверсіонну операцію. Зокрема, з допомогою безпілотників виявляються нові вогнища загоряння, а також ведеться пошук паліїв.

Безумовно – честь і хвала мужності пожежних, які борються з напастю. Але врятувати можна було куди більше, відреагуй офіційний Київ більш оперативно.

Ще ніколи вогонь не підходив майже впритул до таких важливих об'єктів, як радар "Дуга", військове містечко "Чорнобиль 2", Прип'ять і, власне, ЧАЕС.

У пресі було багато інсинуацій. У тому числі про те, що полум'я ось-ось охопить сховища ядерних відходів СВЯП-2 ЧАЕС. Але, за словами Сергія Мирного, ці чутки безпідставні. Адже СВЯП-2 – це бетонна споруда, відокремлена від лісу зачищеною смугою без рослинності. Між бетонним парканом ЧАЕС і лісом також є протипожежний розрив.

Як "розкрутити" і захистити унікальну Зону відчуження

На жаль, українська влада мало що робила для того, щоб продемонструвати світові туристичний потенціал ЗВ, так і для захисту цього унікального місця. Куди більше пропіарили Чорнобильську зону комп'ютерна гра "S. T. A. L. K. E. R." і міні-серіал "Чорнобиль" телеканалу НВО, який отримав в минулому році премію Еммі. У 2019 році Зону відвідали рекордні понад 120 тисяч осіб. В цьому році очікували під 200 тисяч. Йшла активна робота над тим, щоб ця територія отримала статус Місця культурної спадщини ЮНЕСКО. Але втрутилися пожежі, пандемія і карантин.

Директор Chornobyl Tour і Асоціації чорнобильських туроператорів Ярослав Ємельяненко припускає, що туристичний сезон в ЗВ почнеться не раніше середини осені.

Олена Фоміна розглядає два сценарії.

Перший – після закінчення карантину люди майже не будуть подорожувати від півроку до року. Позначаться і брак коштів, і спроби зберегти або відновити бізнес, і ризики втрати роботи, здоров'я. "Цей мікс не надто вдалий для подорожей", – пояснює вона.

Але є і другий сценарій. У пошуках нових вражень після "ув'язнення", бажаючи перезавантажитися, люди почнуть активно подорожувати.

"В обох варіантах Україна – в досить виграшній позиції, – вважає Олена Фоміна. – Завдяки нашому близькому розташуванню, туристи з ЄС можуть економити на авіаквитках. А за дуже доступну вартість зможуть побачити етнокультуру, сучасність і яскравий приклад постапокаліптичного світу – "капсулу часу" – Чорнобильську зону".

Незалежно від сценарію, ЗВ потребує підтримки на державному рівні.

Сергій Мирний підкреслює, що система охорони Зони давно не відповідає викликам сьогодення. Він запевняє, що не раз піднімав це питання як член громадської ради при Державному агентстві з управління зоною відчуження. Але виразних відповідей поки немає.

Лише після резонансних пожеж Верховна Рада суттєво посилила покарання за підпал трави, листя, лісів. Колишній сміхотворний штраф – від 170 до 354 грн збільшено до 6120 грн (посадовій особі – до 21420 грн). У деяких випадках передбачена і кримінальна відповідальність. І це – позитив. Але цього мало...

Основна робота з розвитку Зони відчуження лежить, насамперед, на приватних структурах, що займаються організацією візитів, вважає Микола Фомін.

"Вони піднімають рівень туризму в Чорнобильській зоні. Є багато ініціатив щодо поліпшення якості послуг або налагодження нових маршрутів. Держава визначила для себе контролюючого-обмежувальну функцію. Воно забезпечує безпеку і спостерігає за тим, щоб все відбувалося згідно із Законом. Я би сказав, що держава не дуже заважає, але й не дуже допомагає", – говорить представник GAMMA TRAVEL.

На думку Фоміна, в першу чергу потрібно налагодити інфраструктуру: дороги, харчування і проживання. Поставити ті ж туалети.

"На сьогоднішній день інфраструктура в ЗВ ледь дотягує до рівня 3 зірок. Не європейських, а українських, – підкреслює гід. – Напевно, на це потрібно багато коштів. Можливо, мільярди. Але ми про це зараз не говоримо, тому що існує багато проектів в ЗВ, які в першу чергу потрібно втілювати в життя. Ми не повинні забувати про те, що основне завдання Чорнобильської зони – обмежувати доступ людей до забруднених місць".

Олена Фоміна впевнена, що ЧЗ потребує захисту навіть не на всеукраїнському, а на світовому рівні. Зокрема, слід створити в Зоні розвинену пожежну інфраструктуру.

"Ми всі побачили, що Зона просто не була готова до такого масштабного вибуху, – підкреслює вона. – Не проводяться рубки лісові сухостою, не було під'їзних шляхів, протипожежних просік, мінералізованих смуг з піску і глини, здатних зупинити поширення вогню між ділянками лісу. Всі ці уроки треба врахувати на майбутнє... І ще про уроки. Ми використовуємо цю вимушену паузу в турпоїздках для навчання, розвитку нових туристичних продуктів та вдосконалення існуючих. Зокрема, нещодавно відкрили освітню онлайн-платформу для навчання гідів і для всіх тих, хто цікавиться темою Чорнобиля, готуємо онлайн тури в саме "серце" ЗВ – Чорнобильську АЕС. Життя триває. У тому числі в Зоні відчуження, яку можна і потрібно зробити Зоною тяжіння".