Вихід України з карантину: який план у Кабміну і що в ньому може піти не так

Вже наступного тижня Україна почне поступовий вихід з карантину, викликаного пандемією коронавірусної інфекції. В умовах дещо пом'якшених обмежень українці будуть жити і працювати мінімум до 22 травня, після чого Кабмін, очевидно, зробить наступний крок. Яким він буде, а також наскільки виправданий і логічний поточний план уряду Дениса Шмигаля по виходу з карантину – розбиралися "Коментарі".

План виходу з карантину: в ідеалі – п'ять етапів

На позачерговому засіданні Кабінет міністрів продовжив карантин до 22 травня, але при цьому назвав перелік послаблень. Зокрема, як повідомляє урядовий портал, вже 11 травня свої двері відкриють перукарні, салони краси, літні майданчики кафе і ресторани. Крім того, українці нарешті зможуть на законних підставах гуляти в парках, скверах та відпочинкових зонах. Також уряд розглядає можливість дозволити роботу закладів громадського харчування на винос, оптову та роздрібну торгівлю непродовольчими товарами (крім зон розваг та фудкортів в ТРЦ), роботу закладів побутового обслуговування, музеїв, бібліотек.

Як відомо, урядовий план поетапного виходу з карантину був озвучений ще 24 квітня. Експерти – причому, як "диванні", так і професійні – буквально в один голос стверджували, що знімати обмеження треба не так і не в тому порядку. Правда, конкретні пропозиції щодо того, "як треба", не звучали.

Нагадаємо, що всього урядом було заплановано 5 етапів виходу. На першому етапі, який, як вже стало зрозуміло, стартує 11 травня, збиралися відкрити зони відпочинку, перукарні, оптову та роздрібну торгівлю непродовольчими товарами, нотаріальні та адвокатські контори, кафе на винос, автомийки, веломагазини і велопрокати.

На другому етапі уряд запланував відновити навчання у випускних класах, відкрити точки побутового обслуговування населення, спортзалів і фітнес-центри без басейнів, кінотеатри під відкритим небом, готелі, громадське харчування з обслуговуванням на винос.

Третій етап передбачав відкриття спортивних і дитячих майданчиків, окремих освітніх установ, міжміських перевезень у межах області, ТРЦ без розважальних зон, театрів і кінотеатрів, санаторіїв і баз відпочинку, кафе і ресторанів, а також метрополітену для спецперевозок.

Початок четвертого етапу означав, що в повному обсязі запрацюють торгово-розважальні центри, розважальні заклади і фітнес-клуби, освітні та культурні установи, планова медична допомога, стоматології та громадський транспорт.

На п'ятому етапі українцям обіцяли скасувати всі обмеження, крім тих, що встановлені місцевою владою.

План виходу з карантину: можливі ризики

На думку аналітика TeleTrade Сергія Родлера, карантин виявився непродуманим: замість жорсткого варіанту за зразком Китаю або європейських країн, в Україні ввели якийсь гібридний варіант, та ще й без серйозного контролю за його виконанням. Досить глянути у вікно, щоб переконатися в посередньому рівні дотримання приписів чиновників.

"Сьогодні, незважаючи на те, що попит на скасування карантину присутній і серед підприємців, які сидять без грошей, і пересічних громадян, які опинилися під загрозою звільнення, і серед чиновників, які допустили ряд репутаційних прорахунків (від можливої заборони на виїзд заробітчан до проколу з рестораном "Велюр"), говорити про зняття обмежень поки рано, – міркує Родлер. – В умовах, коли чіткого тренду на зниження числа інфікованих немає, ослаблення карантину може погіршити становище".

Однак більшість експертів, опитаних "Коментарями", все ж наполягають на тому, що карантин пом'якшувати треба і негайно, як мінімум, з двох причин. По-перше, вжиті заходи були невиправдано жорсткими. По-друге, всі ті жертви, на які пішла економіка, значною мірою нівелюються бездарною політикою в частині моніторингу ситуації.

"Якщо взяти досвід інших країн, ми побачимо, що їх плани по виходу з карантину ґрунтуються на базових графіках захворюваності з піками, плато, зниженням, – пояснив у розмові з "Коментарями" експерт інституту Growford Олексій Кущ. – Але для того, щоб створити такі графіки, необхідно володіти вихідним масивом інформації, який, у свою чергу, заснований на масовому тестуванні населення. В Україні ж презентабельної вибірки немає. З 10 тисяч хворих у нас близько 2 тисяч – лікарі, такого немає ніде в світі. Дані спотворені тому, що лікарі у нас тестуються регулярно, а населення фактично не тестується взагалі, тож наша епідеміологічна модель абсолютно не відображає реальність".

Потрібно розуміти, продовжує експерт, презентабельність вибірки – це не тільки кількість хворих, але ще і розбиття їх за соціальними, віковими, професійними групами. І вже на підставі динаміки епідемії по цим групам можна розробляти моделі виходу з кризи.

"Хаотичний же вихід з карантину зводить всі карантинні "досягнення" до нуля, – вважає Олексій Кущ. – У результаті такої політики ми цілком можемо отримати спалах і в середині літа вдруге піти на карантин, і це вже стане для економіки справжньою катастрофою. Повторний карантин – це вже занадто для будь-якої економіки, і, тим більше, для української. У період, коли підприємства тільки почали відновлюватися, набирати людей, закуповувати сировину і матеріали, новий карантин їх просто доб'є".

Економіст Владислав Банків вважає і сам карантин, і вихід з нього – повною профанацією. А всі "плани виходу з карантину" – це лише спроба приховати некомпетентність влади і неготовність до реальних епідемій.

"Ми бачимо неконкурентні преференції одним операторам роздробу на тлі повного знищення інших, серйозні обмеження для одних соціальних груп на тлі повного ігнорування карантинних правил іншими, – говорить Банків. – Добита обмеженнями економіка, яка і так була не в найкращому стані, вступила в кризу. Карантинні обмеження, якщо припустити їх доцільність, в першу чергу повинні були торкнутися секторів, які знаходяться на бюджетному фінансуванні і не створюють додаткової вартості".

В тому, що в українському варіанті карантин марний, впевнений президент Українського аналітичного Олександр Охріменко. За його словами, це показали і результати: найбільше хворих виявилося в гуртожитках, лікарнях, монастирях. А що стосується продовження карантину, каже Охріменко, він не захищає від вірусу. Від вірусу захищають особиста гігієна і чистота громадських місць.

У той же час економіст Андрій Мартинюк вважає, що про повну марність карантину говорити все ж не варто. За два місяці вимушеного ув'язнення в своїх квартирах на тлі апокаліптичних новин всі необхідні гігієнічні заходи – маски, рукавички, постійне миття рук, соціальна дистанція – українцями були відпрацьовані до автоматизму. Без карантину це навряд би сталося, хоча, звичайно, ціна за таку "науку" – стагнація економіки – надто висока.

План виходу з карантину: транспортне питання

Чимало українців дивує ситуація, при якій в три етапи уряд планує запускати сферу виробництва, продажу товарів і послуг, а роботу громадського транспорту збираються в найкращому випадку відновити не раніше, ніж через місяць.

Андрій Мартинюк вважає, що можна зрозуміти як людей, які не уявляють, як вони будуть добиратися на роботу, так і уряд.

"Створюється враження, що людей, які два місяці сиділи без грошей і роботи, планують чи то масово пересадити на таксі, чи то змусити ходити пішки, – каже Мартинюк. – Але при цьому також очевидно, що український транспорт – це зовсім не те місце, де будуть дотримуватися санітарні норми і соціальна дистанція, тому ризик зараження тут максимальний".

Владислав Банків впевнений, що транспортне сполучення потрібно відкривати, зрозуміло, враховуючи нові реалії: заново визначати пасажиромісткість і контролювати перевізників, які не звикли дотримуватися таких обмежень.

Що стосується метро, то тут експерти сходяться на думці, що цей вид транспорту треба було не закривати, а залишати працювати у зміненому форматі. За словами економіста Олексія Куща, закриття метро було перестраховкою, небажанням влади брати на себе відповідальність і напружуватися з моделями контролю. Експерт вважає, що якби метро працювало хоча б у якомусь новому форматі – тоді і кількості людей, що залишилися без роботи, було б набагато менше.

"В цілому план Кабміну концептуально схожий з ідеями чиновників з інших країн, хіба що роботу громадського транспорту слід відновити набагато раніше, інакше люди просто не зможуть добиратися на роботу і високоризикована авантюра у вигляді ранньої відміни карантину може не принести очікуваного економічного ефекту, – підсумував Сергій Родлер. – Та й ТРЦ можна було б відкрити ще на першому етапі, щоб люди і бізнес поступово поверталися до звичного для них способу життя".

План виходу з карантину: важливість ресторанів

Неозброєним оком видно, що урядовий план щодо виходу з карантину велику увагу приділяє повернення до звичайного життя кафе і ресторанів. Вже на першому етапі для нас запланована можливість кави на винос, далі – більше. Але чи потрібні вони заляканим українцям вже наступного тижня – велике питання.

Як написала на своїй сторінці в соцмережі керівник "Ресторанний консалтинг" Ольга Насонова, карантин відклав свій відбиток не тільки на різних сферах життя, але і на мізках. Страх перед вірусом увігнав багатьох в паніку, і коли люди вийдуть з цього стану – невідомо.

"Оскільки після відміни карантину вірус в мізках все-таки залишиться, на перше місце вийде не просто сервіс, а антибактеріальний сервіс, – написала Вона. – Це така гра, при якій ресторани повинні створити враження абсолютно стерильних, а гості повинні зробити вигляд, що в це повірили. Найстрашнішим будуть не недоліки подачі або відсутність посмішки (та й хто її побачить, цю усмішку під маскою?), а враження антисанітарії".

Експерт ставить себе на місце потенційного гостя і дає кілька порад ресторанам, щоб не відлякати довгоочікуваних клієнтів: демонстративно протирати дверні ручки і поверхні на очах гостей, зобов'язати весь персонал – від офіціантів до прибиральниць – носити маски і рукавички, закривати страви при виносі, відмовитися від попереднього сервірування столів, подавати спеції, сіль, цукор в одноразовій упаковці, розставити і розвісити по всьому залу санітайзеры. А ще – звикати до відсутності готівки, адже багато хто тепер намагається зайвий раз не торкатися до "брудних грошей".

Говорячи про те, наскільки доцільно відкривати кафе вже на першому етапі, економісти вагаються з однозначною відповіддю.

"З одного боку, кафе і ресторани продають явно не товари першої необхідності, – міркує Андрій Мартинюк. – З іншого боку, випити на вулиці стаканчик кави для багатьох стало традицією та повернення такої можливості, без сумніву, підніме настрій, а, разом з ним, і стресостійкість населення. Та й починати з чогось треба. А наскільки потрібні українцям кава і ресторанна їжа на винос, вони скажуть самі, "проголосувавши" своїми гаманцями".

Як повідомляли "Коментарі", через ускладнення, викликані COVID-19, в Україні станом на ранок 8 травня помер вже 361 пацієнт.