Вибори поштою і польський "Зеленський" в опозиції: особливості президентської гонки у Польщі

У середу 12 травня більшість депутатів нижньої палати парламенту Польщі (Сейм) підтримали законопроект про вибори президента, який дозволяє польським громадянам голосувати не тільки на виборчих дільницях, але й дистанційно, відправляючи бюлетені поштою. Щоб документ набув вищу юридичну силу його повинні розглянути і схвалити члени верхньої палати (Сенату) протягом 30 днів. Спочатку, президентські вибори були заплановані на 10 травня. Депутати від правлячої президентської партії "Право і справедливість" пропонували в умовах карантину обмежитися голосуванням поштою. Однак, така процедура не прописана в польському виборчому законодавстві і зустріла скептичну реакцію з боку представників опозиції.

Визначитися з процедурою голосування у встановлені терміни не встигли. Вперше в історії Польщі президентські вибори проходили за закритими дверима виборчих дільниць і нульовою явкою. Якщо законопроект про вибори президента пройде через Сенат, то, швидше за все, голосування відбудеться в червні-липні. При цьому варто зазначити, що повноваження чинного президента Польщі Анджея Дуди закінчуються на початку серпня. На відміну від 50 країн світу, де чергові вибори були відкладені до кращих часів, влада Польщі поспішає провести їх під час пандемії коронавіруса, незважаючи на ймовірність зараження на виборчих дільницях і складність організації голосування поштою. На це є причини.

Президентські вибори в Польщі: ліміт довіри

Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі вважає, що польська влада поспішає з проведенням виборів, оскільки час грає не на їхню користь. За його словами, партія "Право і справедливість" і президент Дуда у відповіді за країну, яка переживає негативні наслідки карантину. Експерт вважає, що в таких умовах будь-який промах і навіть погіршення епідеміологічної ситуації в Польщі буде використане для критики з боку опонентів.

"Польща залишається однією з небагатьох європейських країн, де кількість нових випадків зараження коронавірусом не йде на спад, незважаючи на те, що польський уряд вжив всіх заходів обережності: запровадив жорсткий карантин, закрив кордони. Коронавірусом заразилися понад 15 тис. поляків. Хвороба забрала життя восьми сотень людей. З недавніх пір, влада Польщі пом'якшила карантин, дозволила відкрити готелі, великі торгові центри, стадіони, музеї та галереї", – зазначає Кухалейшвілі.

Аналітик Джоанна Берендт вважає, що керівництво партії "Право і справедливість" виступає за проведення виборів в існуючих умовах, оскільки побоюється, що через економічну нестабільність в результаті карантину, багато виборців відвернуться від них. За даними Єврокомісії, ВВП Польщі знизиться на 4,25% у 2020 р. через зниження в країні купівельної спроможності і скорочення обсягів експорту в період пандемії. Прогнозується зростання рівня безробіття в Польщі з 2,9% у грудні 2019 р. до 7,5% у цьому році. Очікується збільшення дефіциту бюджету до 9% від ВВП у зв'язку з виділенням урядом великих сум грошей на підтримку економіки під час карантину і податкових послаблень.

На думку Кухалейшвілі, Дуда побоюється, що польські громадяни можуть розчаруватися у чинній владі, яка не впоралася з викликом коронавіруса. До кризи Польща демонструвала серйозні економічні успіхи, а партія "Право і справедливість" отримала підтримку громадян завдяки щедрій соціальній політиці. При Дуді полякам підняли мінімальну зарплату з 500 до 900 євро, уряд виділив 5 млрд дол. на соцпідтримку польським багатодітним сім'ям, дітям-інвалідам, реалізацію програми по стимулюванню народжуваності. "Право і справедливість" знизила пенсійний вік. Пенсійна реформа обійшлася польській скарбниці майже у 2,8 млрд дол.

Не дивно, що консерватори здобули переконливу перемогу на парламентських виборах в минулому році, зберігши більшість місць у Сеймі. На президентських виборах вони хотіли закріпити успіх. Лідер партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський обіцяв додаткові виплати пенсіонерам, зниження податкового навантаження польським громадянам віком до 26 років. Консерватори збиралися виділити до 10,5 млрд дол. для побудови в Польщі суспільства загального благоденства. За час їх перебування у владі Польща стала 7-ю економікою в ЄС, в країні зросла ділова активність, рівень життя, а ВВП досяг півтрильйона євро. У країні спостерігався будівельний бум,  сталі інвестиції в банківський сектор, перспективні напрямки бізнесу, такі як розробка відеоігор.

Коронавірус сплутав карти партії "Право і справедливість" і в умовах економічної кризи доведеться проводити непопулярні заходи, згорнути соціальні програми, скоротити витрати. Дуда відмовився від продовження своїх повноважень, оскільки в умовах кризи його популярність буде знижуватися. Тільки завдяки перемозі на виборах він зможе залишитися на другий термін. За даними опублікованого на сайті Statista соціологічного дослідження, яке проводилося в кінці квітня, Дуда є фаворитом передвиборної гонки і за нього готові віддати голоси 63% респондентів.

Президентські вибори в Польщі: опозиція готова до бою

В умовах кризи польська опозиція шукає будь-який привід для того, щоб підірвати позиції партії "Право і справедливість". На минулорічних парламентських виборах, члени опозиційних партій і незалежні політики зайняли більшість місць у Сенаті. Раніше опозиція на чолі з соціал-демократичною партією "Громадянська платформа" критикувала владу за обмеження самостійності суддів, їх звільнення та переслідування, а також за небажання розміщувати на території Польщі біженців-мусульман за планом Єврокомісії. Однак, поляків, за винятком інтелігенції з великих міст, абсолютно не турбували ці проблеми, і їх влаштовувала внутрішня політика партії "Право і справедливість".

Тепер же гостроти додають економічні складності. Прихильники опозиції зачепилися за ініціативу партії "Право і справедливість" провести голосування поштою і доводять недемократичність і антиконституційність такого способу, намагаються звинуватити владу в намірі фальсифікувати результати виборів.

Європарламент і ОБСЄ попередили, що неможливо провести прозорі вибори таким способом. Незважаючи на карантин, в країні відбулися мітинги проти голосування поштою. Зволікання з проведенням президентських виборів і погіршення соціально-економічної ситуації грає на руку опозиції. Партія "Громадянська платформа" запропонувала відкласти президентські вибори на рік. Не виключено, що законопроект про вибори президента буде заблокований в Сенаті, щоб потягнути час.

Президентські вибори в Польщі: основні суперники консерваторів

На пост президента балотуються десять кандидатів, але поки вони сильно відстають від Дуди в передвиборній гонці. Найпопулярнішим серед опозиціонерів є незалежний кандидат, журналіст і шоумен Шимон Головня. За нього готові віддати голоси 11% виборців. Якоюсь мірою його можна порівняти з президентом України Володимиром Зеленським. Головня виступає проти голосування поштою і близький у своїх поглядах до європейських зелених і лібералів. Він пропонує до 2050 р. відмовитися від використання вугілля і перевести 75% енергетики Польщі на поновлювані джерела енергії.

Головня позиціонує себе як захисник прав представників сексуальних меншин, виступає за те, щоб місцева влада відмовилися від раніше прийнятих резолюцій про "зони, вільні від ідеології ЛГБТ". Він виступає за налагодження зіпсованих консерваторами відносин з ЄС та створення польсько-українського інституту соціально-історичного діалогу для подолання суперечок на ґрунті історичної партії. Представники партії "Право і справедливість" звинувачують УПА в масових вбивствах поляків на Західній Україні в роки Другої Світової війни.

На пост президента балотується і колишній міністр праці та соціальної політики Владислав Косіняк-Камиш від "Польської народної партії". Ключовими положеннями його передвиборної кампанії є модернізація та підвищення боєздатності польської армії, посилення позицій Польщі в ЄС, як самостійного центру сили в міжнародних відносинах, збільшення зарплат медпрацівникам, скасування ПДВ на проекти в сфері екологічного харчування та зеленої енергетики, створення незалежних судів. Косіняк-Камиш виступає за залучення українських мігрантів на ринок праці Польщі і вважає, що без їх робочих рук економіка Польщі зупиниться. Йому довіряють 7% громадян.

Стільки ж поляків підтримують кандидата від ультраправої партії "Конфедерація" Криштофа Босака. Він намагається відібрати голоси у Дуди на правому фланзі і перетягнути на свою сторону ультранаціоналістів, з якими заграє "Право і справедливість". Партія "Конфедерація" традиційно виступала за зближення з Росією і має імідж агента впливу Кремля. Молодий політик Босак, навпаки, досить критично ставиться до РФ і розкритикував Володимира Путіна за те, що він поклав на Польщу відповідальність за "Голокост" під час візиту до Ізраїлю в цьому році. У той же час Босак дотримується більш жорсткої позиції по відношенню до України, ніж партія "Право і справедливість" і вважає, що приплив українських мігрантів у Польщу призводить до розбіжностей в парламенті і спорів на історичному ґрунті.

Лівий табір представляє кандидат у президенти, гей Роберт Бедронь від партії "Весна". Згідно з опитуванням Statista в кінці квітня Бедроня підтримували менше 10% виборців. Коли політики лівого спрямування перебувала у влади, то справи в польській економіці були гіршими, ніж зараз. Соціалісти асоціюються у поляків з важкими часами.